Приватизація держархбудконтролю: "І от питання – бути чи не бути…"
Останнім часом все частіше обговорюється питання передачі контролю за будівництвом в приватні руки. В цій статті ми розберемо ініціативи з цього питання та які загрози вони несуть.
Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) | Органи місцевого самоврядування | Юридичні особи (через інженерів містобудівного контролю) |
об’єкти класу наслідків СС3 підвищеної небезпеки та об’єкти які становлять державну таємницю | самочинне будівництво | об’єкти класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти), СС2, СС3 (окрім повноважень ДІАМ) |
Спробуємо детальніше розібратися.
Як ми бачимо на схемі, в приватні руки повністю запропоновано віддати контроль за об’єктами класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти, крім об’єктів які становлять державну таємницю), СС2 (теж крім об’єктів держтаємниці), СС3 (окрім повноважень ДІАМ). Така собі приватизація держархбудконтролю.
Також виникає питання – це буде проста передача повноважень, чи (як зазвичай) розпродаж?
В презентації випадково, а може і спеціально, забули про житлові об’єкти класу наслідків СС1. Так що з ними?
Що стосується об’єктів підвищеної небезпеки:
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
В цьому законі визначено термін «об’єкт підвищеної небезпеки» - об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Тобто, ДІАМ контролюватиме не так вже й багато об’єктів. По моїм розрахункам це близько 1 % від загальної кількості.
Все інше (переважну більшість об’єктів будівництва, в т.ч. пам’ятки культурної спадщини), крім самочинного будівництва та житлових об’єктів класу СС1 – контролюватимуть приватні контролери.
Давайте детальніше поговоримо про приватних контролерів. Саме цю інституцію нам пропонують, як інструмент розумної дерегуляції, подолання корупції, покращення якості будівництва тощо.
Нагадаю, що на об’єктах будівництва вже існують декілька інститутів по суті приватного контролю.
Це авторський і технічний нагляд, на деяких об’єктах науково-технічний супровід, нещодавно з’явився інститут інженерів-консультантів.
Та й експертизу проектів, віддали в приватні руки, а тепер на «круглих» столах обговорюють що робити з негативними наслідками…
Кейс по експертизі доводить, як позитивний звіт можна отримати за схемою: «Скиньте нам техніко-економічні показники, назву та гроші. Цього достатньо.».
До речі, кожний з цих інститутів потребує фінансування і отримує він його з карману інвестора-забудовника. Математика проста: чим більша кількість послуг, які обов'язково потрібно замовляти, тим більше грошей за це потрібно платити.
В умовах відсутності державного архітектурно-будівельного контролю стало краще видно результати роботи цих інститутів приватного контролю.
Висновок щодо якості будівництва за останній рік може зробити кожен, парки та зелені зони продовжують забудовувати, вимоги до щільності забудови ігноруються, доступність об’єктів для маломобільних груп населення продовжує бути проблемою.
Тож сумнівним видається інститут приватних контролерів як інстурмент покращення якості будівництва та подолання корупції в містобудуванні.
Таке відчуття, що спеціально пропонується щось «сире», щоб його завернули на доопрацювання, робиться видимість реформи, якої по суті немає.
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
- Нюанси ввезення пального в Україну через кордон для власного споживання Дмитро Зенкін 21.01.2025 15:47
- Як та куди інвестувати на фондовому ринку США Євген Кондратьєв 21.01.2025 15:30
- Неконституційність п.п.7 п.1 ч.2 ст.4 щодо ставки судового збору за подання касації Світлана Приймак 21.01.2025 14:30
- Позбавлення пільг китайських маркетплейсів: якими будуть наслідки? Єфрем Лащук 21.01.2025 11:36
- Як Трамп зробить видобуток великим знову? Ксенія Оринчак 21.01.2025 11:31
- Зміна світового порядку: виклики та можливості нового часу Юрій Гусєв 21.01.2025 09:16
- Оцінка ефективності медіа: що робити, коли даних недостатньо? Вікторія Новак 20.01.2025 18:42
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 10681
-
Меланія Трамп на інавгурації 2025: два елегантні образи — у капелюсі вдень, у сукні ввечері
Життя 3838
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 2999
-
Між правами бізнесу та покаранням за корупцію. Чому правки Лозового викликали дискусію
Бізнес 2614
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1882