Приватизація держархбудконтролю: "І от питання – бути чи не бути…"
Останнім часом все частіше обговорюється питання передачі контролю за будівництвом в приватні руки. В цій статті ми розберемо ініціативи з цього питання та які загрози вони несуть.
Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) | Органи місцевого самоврядування | Юридичні особи (через інженерів містобудівного контролю) |
об’єкти класу наслідків СС3 підвищеної небезпеки та об’єкти які становлять державну таємницю | самочинне будівництво | об’єкти класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти), СС2, СС3 (окрім повноважень ДІАМ) |
Спробуємо детальніше розібратися.
Як ми бачимо на схемі, в приватні руки повністю запропоновано віддати контроль за об’єктами класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти, крім об’єктів які становлять державну таємницю), СС2 (теж крім об’єктів держтаємниці), СС3 (окрім повноважень ДІАМ). Така собі приватизація держархбудконтролю.
Також виникає питання – це буде проста передача повноважень, чи (як зазвичай) розпродаж?
В презентації випадково, а може і спеціально, забули про житлові об’єкти класу наслідків СС1. Так що з ними?
Що стосується об’єктів підвищеної небезпеки:
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
В цьому законі визначено термін «об’єкт підвищеної небезпеки» - об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Тобто, ДІАМ контролюватиме не так вже й багато об’єктів. По моїм розрахункам це близько 1 % від загальної кількості.
Все інше (переважну більшість об’єктів будівництва, в т.ч. пам’ятки культурної спадщини), крім самочинного будівництва та житлових об’єктів класу СС1 – контролюватимуть приватні контролери.
Давайте детальніше поговоримо про приватних контролерів. Саме цю інституцію нам пропонують, як інструмент розумної дерегуляції, подолання корупції, покращення якості будівництва тощо.
Нагадаю, що на об’єктах будівництва вже існують декілька інститутів по суті приватного контролю.
Це авторський і технічний нагляд, на деяких об’єктах науково-технічний супровід, нещодавно з’явився інститут інженерів-консультантів.
Та й експертизу проектів, віддали в приватні руки, а тепер на «круглих» столах обговорюють що робити з негативними наслідками…
Кейс по експертизі доводить, як позитивний звіт можна отримати за схемою: «Скиньте нам техніко-економічні показники, назву та гроші. Цього достатньо.».
До речі, кожний з цих інститутів потребує фінансування і отримує він його з карману інвестора-забудовника. Математика проста: чим більша кількість послуг, які обов'язково потрібно замовляти, тим більше грошей за це потрібно платити.
В умовах відсутності державного архітектурно-будівельного контролю стало краще видно результати роботи цих інститутів приватного контролю.
Висновок щодо якості будівництва за останній рік може зробити кожен, парки та зелені зони продовжують забудовувати, вимоги до щільності забудови ігноруються, доступність об’єктів для маломобільних груп населення продовжує бути проблемою.
Тож сумнівним видається інститут приватних контролерів як інстурмент покращення якості будівництва та подолання корупції в містобудуванні.
Таке відчуття, що спеціально пропонується щось «сире», щоб його завернули на доопрацювання, робиться видимість реформи, якої по суті немає.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422