Приватизація держархбудконтролю: "І от питання – бути чи не бути…"
Останнім часом все частіше обговорюється питання передачі контролю за будівництвом в приватні руки. В цій статті ми розберемо ініціативи з цього питання та які загрози вони несуть.
Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) | Органи місцевого самоврядування | Юридичні особи (через інженерів містобудівного контролю) |
об’єкти класу наслідків СС3 підвищеної небезпеки та об’єкти які становлять державну таємницю | самочинне будівництво | об’єкти класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти), СС2, СС3 (окрім повноважень ДІАМ) |
Спробуємо детальніше розібратися.
Як ми бачимо на схемі, в приватні руки повністю запропоновано віддати контроль за об’єктами класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти, крім об’єктів які становлять державну таємницю), СС2 (теж крім об’єктів держтаємниці), СС3 (окрім повноважень ДІАМ). Така собі приватизація держархбудконтролю.
Також виникає питання – це буде проста передача повноважень, чи (як зазвичай) розпродаж?
В презентації випадково, а може і спеціально, забули про житлові об’єкти класу наслідків СС1. Так що з ними?
Що стосується об’єктів підвищеної небезпеки:
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
В цьому законі визначено термін «об’єкт підвищеної небезпеки» - об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Тобто, ДІАМ контролюватиме не так вже й багато об’єктів. По моїм розрахункам це близько 1 % від загальної кількості.
Все інше (переважну більшість об’єктів будівництва, в т.ч. пам’ятки культурної спадщини), крім самочинного будівництва та житлових об’єктів класу СС1 – контролюватимуть приватні контролери.
Давайте детальніше поговоримо про приватних контролерів. Саме цю інституцію нам пропонують, як інструмент розумної дерегуляції, подолання корупції, покращення якості будівництва тощо.
Нагадаю, що на об’єктах будівництва вже існують декілька інститутів по суті приватного контролю.
Це авторський і технічний нагляд, на деяких об’єктах науково-технічний супровід, нещодавно з’явився інститут інженерів-консультантів.
Та й експертизу проектів, віддали в приватні руки, а тепер на «круглих» столах обговорюють що робити з негативними наслідками…
Кейс по експертизі доводить, як позитивний звіт можна отримати за схемою: «Скиньте нам техніко-економічні показники, назву та гроші. Цього достатньо.».
До речі, кожний з цих інститутів потребує фінансування і отримує він його з карману інвестора-забудовника. Математика проста: чим більша кількість послуг, які обов'язково потрібно замовляти, тим більше грошей за це потрібно платити.
В умовах відсутності державного архітектурно-будівельного контролю стало краще видно результати роботи цих інститутів приватного контролю.
Висновок щодо якості будівництва за останній рік може зробити кожен, парки та зелені зони продовжують забудовувати, вимоги до щільності забудови ігноруються, доступність об’єктів для маломобільних груп населення продовжує бути проблемою.
Тож сумнівним видається інститут приватних контролерів як інстурмент покращення якості будівництва та подолання корупції в містобудуванні.
Таке відчуття, що спеціально пропонується щось «сире», щоб його завернули на доопрацювання, робиться видимість реформи, якої по суті немає.
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук вчора о 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Як зруйнувати країну 306
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 147
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 132
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 107
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 5786
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3645 -
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 3245
-
Київстар за І квартал 2025 року сплатив понад 3,37 млрд грн податків
Новини компаній 2690
-
Що означає загострення тактичної боротьби навколо теми мирних переговорів
Думка 2681