Дефолт — як це призведе до відставки Зеленського?

Довільні роздуми про шаурму, Коломойського, дефолт та що відбувається за лаштунками.

Святкування Дня Києва стало політично «спекотним». Президент Зеленський привітав тисячолітнє місто, яке ще називають Східноєвропейським Єрусалимом, зазначивши, що столиця пахне шаурмою біля метро. Напевно, через брак освіти та знання української історії спічрайтерам жодних інших асоціацій для славного міста, колиски руської цивілізації, не спало на думку. Навіть у день народження, коли всі намагаються полестити імениннику. Та подібне висловлювання вже нікого не дивує. Заяви від інавгурованого мають скандальний характер ледь не з першого дня. Однак квінтесенцією заяв його команди, так би мовити вершиною (хоча це радше дно, яке намагаються пробити), є заява Коломойського про дефолт.

Чому Коломойський заговорив про дефолт?

Подивимось на передісторію. Після перших кадрових призначень команда новообраного президента отримала дипломатичний ляпас із США. І стосувався він безпосередньо Коломойського. Особистий юрист президента Трампа Руді Джуліані прямо і недвозначно заявив про те, що в оточенні Зеленського є вороги США і Трампа безпосередньо.

Президенту Зеленському, — якщо він не перебуває прямо чи опосередковано під управлянням Путіна (а таку річ не можна виключати), — щоб забезпечити своє президенство, треба налагодити відносини з адміністрацією Трампа і Держдепом. Хоча б тією мірою, яка була у відносинах Порошенка із США. Інакше можна забути про персональну підтримку президента Америкою. А це створює загрози для перебування Зеленського на посаді глави держави. Чекати перевиборів ніхто не буде — надто багато Штати вклали в підтримку нашої держави у війні, та й, власне, Україна єдина здатна протистояти Росії в такому форматі. Міжпартійний консенсус у США щодо України в такому разі знайдеться, це важливий елемент геополітики — політичні конкуренти в США вміють дійти згоди, якщо це стосується національних інтересів.

Помста Порошенку і війна на знищення

Отже, якщо у президента Зеленського нема зобов’язань перед Росією, дистанціювання від Коломойського для нього — єдиний правильний шлях. Однак, з огляду на останні призначення, видно, що для нього це або складно, або неможливо. Уже очевидна особлива роль глави президентської адміністрації, зважаючи на повну прострацію президента в державних, дипломатичних, політичних та економічних питаннях (перелік можна продовжувати). Зрозуміло, хто буде керувати. Проте не менш цікавою деталлю в цій історії є повернення з Росії Портнова. Адже його приїзд — це відверта війна з Порошенком. І не треба обманюватись, що це пов’язано з достроковими виборами. Насправді зорі сходяться на помсту Порошенку як самого Портнова, а надто Коломойського. Це буде війна на знищення. І її результатом може стати тільки знищення обох сторін конфлікту. Мені це нагадує епічну картину, коли двоє бійців над прірвою, не зумівши здолати один одного, міцно обійнявшись, разом летять униз.

Коломойський – США: хід конем

Як тільки зі США Зеленському вказують на невдоволення його оточенням, Коломойський робить хід конем і заявляє про дефолт. Зрозуміло, що цей меседж спрямований саме в Америку. Його логіка така: будете тиснути ­— оголосимо дефолт. Звичайно, нічого екстраординарного зі світовою економікою через дефолт України не станеться. 50 мільярдів доларів не та сума, аби виникли якісь негаразди зі світовими фінансами. Однак усі розуміють, що таке дефолт. І платити за нього будуть змушені прості українці. До речі, хотів би нагадати, що дефолт — це однозначно глибока внутрішньополітична криза та соціальна напруженість. Ми всі пам’ятаємо потрясіння 2014-го, і дефолт усього за 5 років після такого країна просто не витримає. Не буду малювати якісь чорні картинки, але якщо подивитись на світову історію, то в Мексиці після дефолту навіть було вбито кандидата в президенти. Не можна було б порівнювати дефолт в Україні з грецькою економічною кризою. Адже  дефолт Греції – став би проблемою усього Євросоюзу і в першу черги Німеччини.

Дефолт — це відставка Зеленського

Дефолт — це відставка Зеленського. Добровільна чи внаслідок чергового Майдану — ролі вже не гратиме. І якщо 2014 року Порошенку українці дефолт пробачили би — надто вже великий шок був від війни з Росією, то 2019-го Зеленський відповідатиме по повній. Адже за будь-який суверенний дефолт розплачуються всі громадяни із власних кишень. Більшість українців поки що не усвідомлюють можливі наслідки банкрутства держави. Однак спробуйте заїкнутись про це в Мексиці чи Греції. Тому зрозуміло, що ніякого дефолту не станеться, якщо тільки нема плану передачі України Росії. Це єдиний вигодоотримувач від банкрутства держави. Я навмисно наголошую — держави, а не української економіки. З Україною вже ніхто панькатись не буде. І нас спокійно можуть обміняти основні геополітичні гравці на Сирію чи Венесуелу, а може, на тих і тих у пакеті.