Особливості реалізації прав та виконання обов’язків фізичних осіб в умовах воєнного стану

Війна торкнулася всіх і кожного в нашій державі. 

Російська навала забирає життя, руйнує інфраструктуру, залишає мирне населення без домівок та засобів для існування.

Війна, навіть на територіях, не охоплених бойовими діями, все одно вносить корективи у різні сфери життя, впливає на можливість фізичних осіб здійснювати свої зобов’язання.

Життєдіяльність в нових жахливих реаліях, взаємовідносини фізичних осіб з підприємствами, установами, організаціями, виконання обов’язків фізичними особами обумовили нагальну потребу у новому законодавчому регулюванні з урахуванням воєнного стану та військових дій як основного чинника впливу на ці відносини.   

Визначення особливостей правового регулювання певних податкових та деяких інших суспільних відносин, учасниками яких є фізичні особи, в умовах воєнного стану здійснено, зокрема, шляхом прийняття 15.03.2022  Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон), що був опублікований та набрав чинності 17.03.2022.

Законом передбачено не лише послаблення податкового навантаження на бізнес, але й додаткові гарантії і захист прав фізичних осіб, виконання обов’язків фізичними особами в умовах воєнного стану, зокрема:

- зупинено застосування відповідальності за прострочення виконання зобов’язань за кредитними договорами, у тому числі договорами про споживчий кредит, а також за договорами позики;

- зупинено реалізацію низки прав іпотекодержателя;

- продовжено позовну давність та окремих строки, зокрема, сплив яких за законом припиняє поруку.

- розширено перелік видів благодійної допомоги, суми (вартість) яких звільнено від оподаткування податком на доходи фізичних осіб;

- тимчасово звільнено від плати на землю за земельні ділянки, на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

- зупинено процедуру встановлення джерел походження коштів при їх внесенні клієнтом - фізичною особою у готівковій формі на його поточний рахунок, проте заборонено здійснювати видаткові операції (зокрема, видавати кошти у готівковій формі, проводити їх переказ) за рахунками клієнтів - фізичних осіб з коштами у розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції, за винятком перерахування на потреби ЗСУ та/або з метою допомоги українцям, постраждалим у війні.

Варто зупинитися на найбільш важливих з них.

 Щодо відповідальності за невиконання обов’язків за кредитними договорами та договорами позики

У період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після дня його завершення або скасування, у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, а саме від обов’язків сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. 

Важливо зауважити, що підлягають списанню кредитодавцем неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за кредитним договором. Тобто дія цієї та аналогічних за приписом норм поширена Законом на період, що передував набранню цим Законом чинності, отже застосовано зворотну дію Закону у часі, але у прямо визначених у ньому випадках. 

Водночас фізичні особи не звільняються від сплати основного зобов’язання за договором про споживчий кредит, тобто можна вести мову про кредитні канікули, які закріплені на законодавчому рівні, які де-факто вже були оголошені більшістю банків.

Крім того, заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений вище. 

Аналогічні правила щодо незастосування відповідальності, списання неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, вже нарахованих включно з 24.02.2022, запроваджені на той самий період для усіх договорів, за якими позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем). Не застосовуватимуться до таких зобов’язань у цей період і положення статті 625 ЦК України (що передбачали нарахування додаткових процентів і інфляційних втрат на суму прострочки). 

Щодо зупинення реалізації деяких прав іпотекодержателя

У період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після дня його завершення/скасування щодо нерухомого майна, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється:

- реалізація права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки (дія статті 37 Закону України «Про іпотеку»);

- реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки (дія статті 38 Закону України «Про іпотеку»), 

- право виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (дія статті 40Закону України «Про іпотеку»);

- право на реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (дія статей 41, 47 Закону України «Про іпотеку»). 

Однак слід мати на увазі, що вищевказані положення не поширюються на нерухоме майно, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності цим Законом України за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Щодо позовної давності та інших строків

На період дії в Україні воєнного стану продовжується:

- позовна давність: загальна, спеціальна позовна давність, у тому числі позовна давність у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару; позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування; позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму; позовна давність до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (статті 257-259, абзац другий частини четвертої статті 362, статті 681, 728, 786, 1293 ЦК України).

- строки поруки ( статті 559 ЦК України);

- строк здійснення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності(абзац 2 частини другої статті 362 ЦК України). Відповідне правило має бути застосовано і при реалізації переважного права купівлі права користування земельною ділянкою, до якого застосовуються відповідні норма статті 362 ЦК України (частина четверта статті 411 ЦК України).

Щодо податку на доходи фізичних осіб. 

Розширено перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.  

Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, які є сумами (вартістю) благодійної допомоги, виплаченої (наданої):

1. Благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь:

- учасників бойових дій за переліком, наведеним у абзаці другому підпункту «в» 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – ПК України); 

- працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їх сімей; 

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах;

 Міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи) у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного стану чи надзвичайного стану підтвердженими у встановленому законом порядку (підпункт 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПК України). 

Крім того, перелік цільової або нецільової благодійної допомоги, що надається платнику податку і не включається до оподатковуваного доходу,  доповнено допомогою платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації в період дії правового режиму воєнного стану.

Також за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 ПК України до податкової знижки платника податку у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПК України, у розмірі, що не перевищує 16 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Щодо тимчасового звільнення від плати за землю.

Тимчасово на період з березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї):

- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Для застосування цього положення Кабінет Міністрів України має визначити і затвердити перелік відповідних територій;

- які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. 

Щодо проведення «порогових» фінансових операцій.

З дня набрання чинності Законом і протягом дії воєнного стану,  на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: 

- банк не вживає заходів для встановлення джерел походження коштів при їх внесенні клієнтом – фізичною особою у готівковій формі на його поточний рахунок у розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції, у разі якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідні документи або відомості. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн;

- банкам забороняється здійснювати із зазначеними у попередньому пункті коштами видаткові операції (зокрема, видавати кошти у готівковій формі, проводити їх переказ) за рахунками клієнтів – фізичних осіб, крім випадків переказу таких коштів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України та/або для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від дій держави-агресора Російської Федерації, а також для придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації». 

При цьому, банк має попередньо повідомити клієнта – фізичну особу про обмеження видаткових операцій з його коштами. 

Банк після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни має право здійснювати видаткові операції за поточними рахунками клієнтів - фізичних осіб з коштами, внесеними ними у готівковій формі у розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції,після вжиття заходів для встановлення джерел походження таких коштів.

Замороження активів фізичної особи

Банк у разі наявності підозри, що внесені клієнтом банку – фізичною особою готівкові кошти є активами, пов’язаними з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, банк зобов’язаний негайно, без попередньогоповідомлення клієнта – фізичної особи, заморозити ці активи та одночасно із цим повідомити Службу безпеки України в установленому законодавством порядку (засобами електронного зв’язку) про такі заморожені активи. 

Банк зобов’язаний розморозити активи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України в установленому законодавством порядку (засобами електронного зв’язку) інформації про те, що підозра банку щодо внесених фізичною особою готівкових коштів як таких, що є активами, пов’язаними з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, не підтвердилася. 

Отже, нововведення Закону торкнулися не лише оподаткування бізнесу, але й сфери оподаткування доходів фізичних осіб, їх фінансових операцій, відповідальності за невиконання зобов’язань за договорами позиви та кредиту, позовної давності та деяких інших аспектів. При цьому, під час їх застосування слід враховувати період, на який введені певні гарантії.