McKinsey та LeanIn.Org щойно опублікували свій ювілейний звіт "Women in the Workplace 2024".
За десять років дослідження охопило понад 1000 компаній та 480 000 працівників. Що ж змінилося за це десятиліття для жінок у корпоративній Америці? І чому ці зміни важливі для України?
Прогрес є. Але чи він достатній?
Почну з хороших новин: рівень представництво жінок зріс на всіх рівнях корпоративного управління. Найпомітніше – у вищому керівництві. Якщо у 2015 році жінки займали лише 17% позицій у C-suite (генеральний директор, фінансовий директор тощо), то сьогодні – вже 29%.
Здавалося б, чудово! Але є нюанс. На нижчих щаблях кар'єрної драбини прогрес майже непомітний. На рівні менеджерів середньої ланки представництво жінок зросло лише на 2% за десять років – з 37% до 39%.
Ключова проблема криється у першому підвищенні до менеджерської позиції. За даними дослідження, на кожних 100 чоловіків, які отримують таке підвищення, припадає лише 81 жінка. Цей показник практично не змінився з 2018 року, коли він становив 79.
Це явище дослідники назвали "broken rung" – "зламана сходинка". Саме воно створює дисбаланс, який потім тягнеться через усю кар'єрну драбину.
Амбіції є. Підтримка – не завжди
Цікаво, що жінки залишаються такими ж амбітними, як і чоловіки. Проблема не в тому, що немає бажання розвиватися, а в тому, що вони отримують менше підтримки від своїх керівників. Менше половини жінок повідомляють, що отримують допомогу від менеджерів у просуванні по кар'єрі чи вирішенні робочих викликів.
Прогноз: до 48 років до паритету
За поточних темпів змін, знадобиться 22 роки для білих жінок, і 48 років для жінок кольорових спільнот, щоб досягти справжнього паритету у вищому керівництві. Це означає, що наші доньки можуть зіткнутися з тими самими викликами, що й ми сьогодні.
Що змінилося на краще?
1. Гнучкість роботи. 8 з 10 працівників відзначають покращення можливостей віддаленої роботи за останні десять років.
2. Підтримка батьків та опікунів. Майже всі досліджувані компанії тепер пропонують підтримку працівникам, які опікуються малими дітьми та хворими родичами.
3. Зменшення упередженості при наймі. Компанії впроваджують все більше практик для об'єктивної оцінки кандидатів.
Що погіршилося?
1. Програми розвитку. Компанії скоротили кількість програм з кар'єрного розвитку, наставництва та спонсорства для жінок.
2. Нерівність вдома. 4 з 10 жінок, які мають партнерів, кажуть, що відповідають за більшість або всю домашню роботу. Цей показник зріс з 2016 року.
3. Мікроагресія. Жінки стикаються з мікроагресією так само часто, як і кілька років тому. Приклади: жінок. переривають під час розмови, ставлять під сумнів їхню експертизу, плутають з працівницями нижчого рівня.
Що це означає для України?
В умовах війни та післявоєнної відбудови питання гендерної рівності може здатися другорядним. Але саме зараз, коли ми переосмислюємо та перебудовуємо наше суспільство, критично важливо врахувати ці уроки.
Американський досвід показує: без системних змін та постійної уваги до цього питання прогрес буде повільним. Україна має шанс врахувати ці уроки та збудувати більш справедливе суспільство з самого початку.
Авторська колонка базується на даних звіту "Women in the Workplace 2024" від McKinsey та LeanIn.Org.
