URC2025: як домовленості у Римі змінюють енергетичне майбутнє України та Європи
Енергетична безпека після URC2025: що означають домовленості у Римі для України та ЄС
10–11 липня 2025 року в Римі пройшла Ukraine Recovery Conference (URC2025) — подія, яка стала поворотною для енергетичної трансформації України. Уперше на рівні десятків урядів, фінансових інституцій та бізнесу було зафіксовано не лише підтримку, а й чіткі механізми реалізації проєктів у відновлюваній енергетиці, водневій економіці та енергетичній інтеграції з ЄС.
Що ухвалили в Римі
На конференції було підписано понад 30 двосторонніх та багатосторонніх енергетичних меморандумів, зокрема:
ЄС зобов’язався інвестувати понад €6,2 млрд у програми “зеленої реконструкції”;
Україна та Німеччина домовились про створення спільного водневого кластера в Херсонській і Миколаївській областях;
Світовий банк, IFC та ЄБРР підтвердили створення Фонду Енергетичної Стійкості з початковим капіталом $1,5 млрд;
Затверджено дорожню карту до 2030 року для розвитку біо-ТЕС, смарт-мереж і енергокооперативів.
Ці домовленості мають не декларативний, а практичний характер — реалізація перших етапів стартує вже з вересня 2025 року.
Стратегічні напрямки: що далі?
1. Відновлювані джерела енергії (ВДЕ)
Римські домовленості зафіксували ціль: до 2030 року — 30% частки ВДЕ в енергобалансі України. Пріоритети:
800+ МВт нових СЕС на заході та півдні країни;
будівництво офшорних вітропарків у Чорному морі (в партнерстві з Данією та Туреччиною);
локалізація виробництва обладнання для ВДЕ на території України.
Для залучення інвесторів критично важливо мати юридичний супровід на кожному етапі: від підготовки земельної документації до отримання “зеленого тарифу”. У цьому допомагають фахівці з досвідом супроводу складних інфраструктурних проєктів.
2. Водень — ключ до енергетичного експорту
Римська конференція остаточно закріпила за Україною статус пріоритетного партнера ЄС з виробництва зеленого водню. Зокрема, передбачено:
будівництво 5 заводів з електролізу у 2026–2027 роках;
приєднання України до європейської сертифікаційної системи H2Global;
прокладання водневого трубопроводу “H2Ukraine-EU” (до 2028 року).
3. Біоенергетика: потенціал українського агросектору
Фінансування 150 проєктів біо-ТЕС у 12 регіонах України — один із практичних підсумків URC2025. Інтерес міжнародних партнерів пояснюється простим фактом: понад 100 млн тонн агровідходів щорічно доступні для генерації тепла та електроенергії.
Аналітика: що зміниться вже найближчим часом
Параметр
До URC2025 (2024)
Після URC2025 (очікування до 2026)
Частка ВДЕ в енергобалансі
14%
20%
Обсяг інвестицій у ВДЕ
$2,8 млрд
$7,5 млрд
Біо-ТЕС, що працюють
45
95
Запуск проєктів з водню
0
3
Кількість юрисдикцій з новим податковим режимом
2
7
Юридичні та практичні нюанси
Під час URC2025 також обговорювалися бар’єри, які гальмують розвиток енергетичних проєктів. Зокрема:
відсутність єдиної платформи для подачі заявок на держгарантії;
надмірна зарегульованість при виділенні земель під ВДЕ;
складність підключення до мереж (особливо у регіонах, де працює Укренерго в аварійному режимі).
В таких умовах особливої ваги набуває кваліфікований юридичний та проектний супровід. Компанії, які мають успішні кейси з міжнародними фондами, забезпечують не лише швидке проходження дозвільної документації, а й мінімізацію ризиків конфліктів із регулятором.
Рекомендації інвесторам:
Залучайте фахівців з практикою участі в URC2022–2025 — це дозволить уникнути бюрократичних затримок;
Оцінюйте довгострокову прибутковість, а не тільки субсидії;
Вивчайте умови локального партнерства, особливо в аграрних і прикордонних регіонах.
Висновки
URC2025 стала не просто майданчиком для гучних заяв. Це — практичний старт нового етапу інтеграції України в європейську енергосистему. Успішна реалізація енергетичних угод з Риму — питання не лише фінансів, а й системної взаємодії: між інвесторами, державою та професійними учасниками ринку.
