Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.07.2025 10:19
Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет
Юрій ГригоренкоАдвокат, керівник судово-експертної установи, заступник голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності
Як Молдова втратила суверенітет, передавши іноземним експертам контроль над судами
8 липня в Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?». Проблема, яку обговорювали представники адвокатури, у тому числі і я, представники депутатського корпусу та науковці дуже серйозна, хоча і проходить повз уваги широкого загалу. І вже стає очевидним, що фахові дискусії лише в професійних колах починають програвати таким, де лунають огульні заяви, популізм та хайп.
Десять останніх років певні кола проводять системну роботу з переконання всіх і кожного, що українці ні на що не здатні. Що лише міжнародні інституції здатні перемогти українську корупцію, провести судову реформу та повернути довіру до системи правосуддя.
На превеликий жаль, ці кола українські. Різнобарвні громадські організації просто таки перетворили свій активізм на прибутковий бізнес. Однак, я не хочу зараз розвивати тему що грантові організації найперше не зацікавлені у перемозі корупцією, тому що як тільки це станеться необхідність в них відпаде. Натомість в мене є що сказати про вплив міжнародних інституцій, оскільки перебуваючи в Кишиневі як представник Національної асоціації адвокатів України, я щодня спостерігаю унікальний у своєму роді експеримент.
Як відомо, разом з Україною шлях до європейської інтеграції долає Молдова. Зрозуміло, що наша сусідка слабка у багатьох сферах. Напевно лише цим може пояснити чому вона стала країною, де джерелом влади фактично стали не народ та його представники, а іноземні експерти і донорські організації.
Цей досвід варто уважно вивчити нам, українцям, як яскравий приклад того, як боротьба з корупцією може фактично призвести до втрати національного суверенітету.
Коли народний суверенітет передається іноземцям
Уявіть ситуацію: жоден молдавський суддя не може бути призначений до керівних органів судової системи без схвалення іноземних експертів. Це означає, що конституційний принцип народовладдя фактично скасовано в найважливішій сфері державної влади - правосудді. Pre-Vetting Commission, створена у 2022 році відповідно до Закону № 26 від 10.03.2022, складається з шести членів – три національні експерти та три іноземні.
Ключова деталь, яка руйнує демократичні принципи: рішення приймається тільки за консенсусом, що надає іноземним експертам абсолютне право вето. Іншими словами, Вікторія Генлі (США), Нона Цоторія (Грузія) та Герман Ван Гебел (Нідерланди) мають більше повноважень у формуванні молдавської судової системи, ніж усі громадяни Молдови разом узяті.
Це не консультативна функція чи технічна допомога. Це пряме управління ключовою гілкою влади з боку іноземних громадян, які не несуть жодної відповідальності перед молдавським народом.
Від адвокатури до прокуратури: повне підпорядкування зовнішнім силам
Масштаб передачі національного суверенітету іноземним структурам вражає. Це не обмежується судовою системою. Американська асоціація юристів (ABA ROLI) повністю сформувала систему підготовки адвокатів у Молдові. Тренінговий центр адвокатів, створений за підтримки ABA ROLI, став єдиним провайдером обов'язкової 18-місячної програми підготовки для майбутніх адвокатів відповідно до Закону Республіки Молдова про адвокатуру (стаття 20).
Це означає, що кожен молдавський адвокат проходить підготовку за стандартами американської організації. Національні традиції правової освіти, особливості молдавського законодавства, культурний контекст - все це відходить на другий план перед "міжнародними стандартами", які визначає приватна американська організація.
У 2023 році була створена ще одна структура – Prosecutor Vetting Commission за Законом №252. Знову ж таки, три міжнародні та три національні експерти з правом вето іноземців. Фінансування повністю залежить від Європейського Союзу, Нідерландів та США.
Постає закономірне питання: хто насправді управляє молдавською системою правосуддя - обраний народом парламент чи донорські організації, які платять зарплати "експертам"?
Втрата суверенітету під виглядом боротьби з корупцією
Основне питання, яке постає перед будь-яким юристом: чи може держава вважатися суверенною, коли ключові рішення приймають іноземці? Статистика, яку наводять прихильники такого підходу, справді невтішна. До кінця 2019 року молдавська влада виконала лише 4 з 18 рекомендацій GRECO. Корупція досягла критичного рівня.
Але рішення виявилося гіршим за проблему. Замість реформування власних інститутів Молдова фактично передала управління правосуддям іноземним структурам. Коли іноземні експерти мають право вето при призначенні суддів, це вже не міжнародна допомога - це зовнішнє управління.
ОБСЄ визнало процедуру vetting "об'єктивною, справедливою та професійною". Звісно, вони це визнали - адже це їхня система управління чужою країною. Західні партнери отримали те, чого не змогли досягти за десятиліття "демократизації" - пряме управління ключовими інститутами влади.
Найтривожніше те, що така модель подається як "успішна реформа". Насправді ж ми спостерігаємо ліквідацію національного суверенітету під благородними гаслами боротьби з корупцією. Народ Молдови втратив право впливати на власну судову систему, але отримав "об'єктивних" іноземних суддів над своїми суддями.
Небезпечні уроки для України
Спостерігаючи молдавський експеримент зсередини, я бачу не "успішні реформи", а демонтаж національної державності під виглядом євроінтеграції. Так, процес vetting виявив корумпованих чиновників, але якою ціною? Ціною втрати права народу Молдови самостійно формувати власну систему правосуддя.
Найтривожніше те, що створюється система повної залежності від зовнішнього фінансування та контролю. У 2017 році ЄС просто заморозив 100 мільйонів євро допомоги, і Молдова була змушена коригувати внутрішню політику. Це не партнерство - це васальна залежність.
Для України цей досвід має стати застереженням. Ми не повинні повторити молдавську помилку - обміняти суверенітет на іноземні гранти. Боротьба з корупцією потрібна, але не ціною передачі управління країною іноземним "експертам".
Ключова різниця: Україна бореться за свою незалежність, жертвуючи життями своїх громадян. Було б абсурдом після цього добровільно передати управління ключовими інститутами влади іноземцям під приводом "реформ".
Молдавський досвід показує, як легко "міжнародна допомога" перетворюється на зовнішнє управління, а "експерти" - на некоронованих правителів.
Що далі? Остаточне встановлення зовнішнього управління
Найближчим часом у Молдові планується створення спеціалізованого антикорупційного суду. МВФ та ОБСЄ вже рекомендують надати міжнародним експертам право вето при відборі суддів до цього суду. Якщо це станеться, Молдова остаточно перетвориться на територію під зовнішнім управлінням з формальними атрибутами державності.
Логіка проста: спочатку іноземні експерти контролюють призначення керівників судової системи, потім - прокуратуру, тепер - антикорупційний суд. Поступово вся система правосуддя опиняється під прямим контролем іноземних структур.
Станом на 2025 рік процес vetting триває і має завершитися до кінця 2026 року. Але це не завершення, а лише етап. Створюється система, де кожне важливе рішення у сфері правосуддя залежить від схвалення іноземних "партнерів".
Найтривожніше те, що така модель активно просувається як "успішний досвід" для інших країн регіону. Молдова стала полігоном для відпрацювання технологій встановлення зовнішнього контролю над національними системами правосуддя.
Висновки: коли "реформи" руйнують державність
Як адвокат, який представляє українську адвокатуру в Молдові, я розумію складність боротьби з корупцією. Але молдавський "експеримент" показує, як під виглядом реформ можна повністю демонтувати національний суверенітет.
Ключовий урок молдавського досвіду: коли іноземні експерти отримують право вето у внутрішніх справах держави, це вже не допомога, а зовнішнє управління. Джерелом влади стають не народ та його представники, а донорські організації та їхні "експерти".
Особливо небезпечним є прецедент інституціоналізації іноземного контролю. Створені під тиском зовнішніх сил структури можуть існувати десятиліттями, постійно обмежуючи суверенітет країни під приводом "захисту від корупції".
Для української адвокатури та всього українського суспільства це критично важливий урок: незалежність не можна обміняти на гранти, а суверенітет - на "експертну допомогу". Краще розвивати власні механізми боротьби з корупцією, ніж передавати право приймати рішення іноземцям.
Молдавський експеримент - це не історія успіху, а застереження. Він показує, як легко країна може втратити реальну незалежність, зберігши лише її формальні атрибути.
Варто також зазначити, що масштаби міжнародної допомоги Молдові є безпрецедентними. EU-Moldova Reform and Growth Facility на 2025 рік передбачає €1,885 млрд, з яких 20% грантових коштів спрямовані на зміцнення інституційної спроможності, включаючи судові реформи. Але ця "допомога" має свою ціну - втрату права самостійно формувати власну систему правосуддя.
Головне запитання: чи може народ вважатися сувереном у власній державі, коли ключові рішення приймають іноземці? Молдавський досвід дає на це однозначну відповідь - ні.
Додаткові виклики: загроза незалежності адвокатського самоврядування
На фоні описаних вище проблем з передачею управління судовою системою іноземним експертам, молдавська адвокатура також стикається з викликами щодо збереження професійної автономії. Аналізуючи досвід співпраці з міжнародними організаціями, можна спостерігати тенденцію до посилення зовнішнього впливу на органи адвокатського самоврядування.
Міжнародна підтримка як засіб контролю
Рада Європи через проект "Підтримка Молдавської колегії адвокатів" активно впливає на реформування професії адвоката в Молдові. Хоча офіційно це позиціонується як "покращення самоврядування для підвищення якості професії юристів", насправді створюється система залежності від зовнішніх стандартів та фінансування.
Основні ризики:
Втрата професійної автономії: Коли міжнародні експерти визначають стандарти професійної етики, дисциплінарних процедур та навчання, національна адвокатура поступово втрачає право самостійно регулювати свою діяльність.
Фінансова залежність: Фінансування реформ здійснюється через Програматичну рамку співпраці для Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова, України та Білорусі, що створює залежність від політичних рішень донорів.
Уніфікація за зовнішніми стандартами: Молдавська адвокатура змушена адаптуватися до "європейських стандартів", які часто не враховують національну правову традицію та особливості правової системи.
Конституційна аномалія: як "реформи" руйнують основи держави
Найтривожнішим аспектом молдавського експерименту є пряме порушення конституційних принципів народовладдя. Стаття 2 Конституції Молдови прямо говорить: "Національний суверенітет належить народу Республіки Молдова". Але як це узгоджується з тим фактом, що ключові рішення у сфері правосуддя приймають іноземні громадяни?
Створена система фактично означає:
Молдавський парламент може призначити національних експертів, але не може забезпечити призначення суддів без згоди іноземців
Молдавський народ через своїх представників втратив контроль над формуванням судової влади
Іноземні структури отримали повноваження, які не передбачені жодною демократичною конституцією світу
Це не технічна допомога чи консультації. Це передача реальної влади структурам, які не мають жодної легітимності в рамках молдавської політичної системи.
Прикметно, що така система подається як "відповідність європейським стандартам". Але в жодній країні ЄС іноземні експерти не мають права вето при призначенні національних суддів. Молдові нав'язали "стандарт", якого немає навіть у країнах-донорів.
Довгострокові наслідки: генерація залежності
Найнебезпечнішим аспектом молдавського експерименту є те, що створюється самовідтворювана система залежності. Іноземні експерти, які сьогодні контролюють призначення суддів, формують покоління правників, які вважатимуть зовнішній контроль нормальним явищем.
Психологічні наслідки: молодші покоління молдавських юристів виростають з переконанням, що їхня країна неспроможна самостійно управляти власною системою правосуддя. Це руйнує національну самосвідомість та створює комплекс неповноцінності на десятиліття вперед.
Економічні наслідки: вся система функціонує за рахунок іноземного фінансування. Як тільки донори втратять інтерес або змінять пріоритети, система може зруйнуватися. Молдова не розвиває власних механізмів фінансування судової реформи, а повністю покладається на зовнішні ресурси.
Політичні наслідки: майбутні молдавські політики знатимуть, що реальні рішення приймаються не в Кишиневі, а в кабінетах донорських організацій. Це деформує всю політичну систему, перетворюючи національних лідерів на менеджерів іноземних проектів.
Як це впливає на статус молдавської адвокатури
Особливо болючим для мене як представника адвокатського співтовариства є те, що молдавська адвокатура фактично втратила професійну автономію. Коли єдиним провайдером навчання стажерів є структура, створена американською організацією, це означає:
По-перше, молдавські адвокати навчаються за стандартами, розробленими не для молдавської правової системи, а для універсального "міжнародного" використання.
По-друге, втрачається зв'язок з національними правовими традиціями. Молдавське право формувалося під впливом романо-германської правової сім'ї, але тепер домінують англо-американські підходи.
По-третє, створюється залежність адвокатського співтовариства від зовнішнього фінансування та схвалення. Адвокати перетворюються з незалежних захисників на "сертифікованих" іноземною організацією фахівців.
Це особливо небезпечно в контексті ролі адвокатури як останнього бастіону захисту прав громадян. Коли адвокати навчаються за програмами іноземних організацій, їхня лояльність може змістися від національних інтересів до "міжнародних стандартів", які часто формулюються в інтересах країн-донорів.
Паралелі з українським досвідом
Досвід України показує важливість збереження автономії адвокатського самоврядування. Стратегія НААУ 2021-2025 прямо передбачає необхідність "активно протидіяти будь-яким спробам органів державної влади втручання до роботи органів адвокатського самоврядування".
Ключові принципи української моделі:
Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб
Гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури
Створення необхідних заходів оперативного реагування при порушенні законних прав та інтересів адвокатів
Загрозливі тенденції для регіону
Молдавський досвід демонструє, як під виглядом "євроінтеграції" та "боротьби з корупцією" може відбуватися поступова ліквідація національних інститутів самоврядування. Це особливо небезпечно для країн пострадянського простору, де адвокатське самоврядування ще не досягло повної зрілості.
Основні небезпеки:
Створення прецеденту: Успішний "молдавський експеримент" може бути тиражований в інших країнах регіону.
Психологічна деформація: Нове керівництво Колегії адвокатів Молдови демонструє відкритість та відданість зміцненню професії юристів через зовнішню допомогу, що формує ментальність залежності.
Втрата національної правової ідентичності: Уніфікація за зовнішніми стандартами призводить до втрати специфіки національної правової традиції.
P.S. Пишучи цей блог, я усвідомлюю, що критикую систему, в рамках якої сам працюю. Але як українець, який бачить, що його країна веде героїчну боротьбу за незалежність, я не можу мовчати про те, як ця незалежність може бути втрачена "мирним" шляхом під виглядом "європейських реформ". Молдавський досвід - це застереження для всіх пострадянських країн: суверенітет можна втратити не тільки в бою, але й підписавши "правильні" угоди з "правильними" партнерами.
