Про строки розрахунків, штрафи, особливості ЗЕД та практичні рекомендації для бізнесу
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) в умовах воєнного часу залишається одним із ключових напрямів для українського бізнесу. У 2025 році продовжує діяти низка валютних обмежень, які мають безпосередній вплив на операції імпорту, експорту, розрахунки з нерезидентами та репатріацію капіталу. Правила валютного контролю встановлюються Національним банком України (НБУ), однак податкові органи також відіграють важливу роль у контролі за дотриманням законодавства у сфері ЗЕД.
Які строки розрахунків?
Основний строк – 180 календарних днів для зарахування виручки або поставки імпортованих товарів.
Для аграрних операцій (з 12 липня 2024 року) строк скорочено до 120 днів, а для окремих категорій критичного імпорту (товари, визначені Кабміном як необхідні для забезпечення базових потреб економіки, безпеки або населення, особливо в умовах воєнного стану) – 90 днів.
Ця норма стосується як експорту, так і імпорту товарів та послуг. У разі порушення строків бізнес несе відповідальність у вигляді штрафів.
Важливо! З 10 травня 2025 року українські підприємства можуть здійснювати окремі валютні операції (наприклад, купівлю валюти для інвестицій за кордон) у межах інвестиційного ліміту, який дорівнює сумі іноземних інвестицій, залучених до статутного капіталу з 12 травня 2025 року в іноземній валюті.
Штрафи за порушення строків
У разі порушення строків зарахування валютної виручки або поставки товарів суб’єкт ЗЕД сплачує штраф у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки чи вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше загальної суми операції. ДПС накладає штраф на підставі отриманої інформації від обслуговуючого банку шляхом формування податкового повідомлення-рішення.
У разі розірвання контракту або спору з контрагентом штрафи нараховуються, доки суб’єкт ЗЕД не надасть рішення суду або сертифікат про форс-мажор, виданий Торгово-промисловою палатою України (ТПП).
Хто в зоні ризику?
Експортери, які не відстежують строки оплати за контрактами.
Імпортери, які здійснюють передоплату без гарантії своєчасної поставки.
Підприємства, що співпрацюють із країнами з високим обсягом торгівлі (наприклад Китай, Туреччина, ОАЕ, Гонконг), де часто виникають труднощі через невідповідності в документації, складні ланцюги постачання, різницю в регулюванні та фінансові ризики.
Компанії з неповною документацією або включені до переліку ризикових платників податків ДПС.
Що може бути причиною блокування ЗЕД-операції?
Включення компанії до переліку ризикових платників податків ДПС може призвести до зупинення операції через посилений контроль банків за платежами.
Підозри у відмиванні коштів з боку банків або суб’єктів фінансового моніторинг, якщо не надано достатніх документів для підтвердження законності транзакції.
Операції з країнами під санкціями (зокрема рф і Білорусь, де операції заборонені, крім винятків за погодженням НБУ).
Відсутність інформації про діяльність контрагента-нерезидента (наприклад, через ненадання документів для KYC або трансфертного ціноутворення).
Яка роль банків в контролі за ЗЕД?
Банки щоденно моніторять виконання строків розрахунків за ЗЕД-операціями. У разі виявлення порушень банки повідомляють НБУ та передають інформацію до ДПС. При підозрі на порушення валютного законодавства чи відмивання коштів банки можуть зупиняти операції за рахунком.
Контроль строків розрахунків за ЗЕД-операціями здійснюється банками на основі митних декларацій (ВМД), контрактів, SWIFT-повідомлень та інвойсів.
Звітність і документообіг
Суб’єкти ЗЕД зобов’язані подавати інформацію про операції через електронні системи, зокрема:
«Єдине вікно» (portal.customs.gov.ua) для подання митних декларацій та супутніх документів;
Електронний кабінет платника податків (cabinet.tax.gov.ua) для звітності до ДПС, включаючи звіти про контрольовані операції;
Банківські системи для валютного нагляду та надання документів на вимогу НБУ
Під час перевірок ДПС може вимагати: контракти з нерезидентами; акти виконаних робіт або приймання-передачі товарів; платіжні документи, митні декларації, банківські виписки.
У 2025 році банки посилюють вимоги до підтвердження ділової мети операцій і KYC (Know Your Customer, «Знай свого клієнта») – це процедура, яку банки та інші фінансові установи використовують для ідентифікації та верифікації своїх клієнтів з метою запобігання відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та іншим незаконним діям.
Важливо, щоб усі документи відповідали умовам валютного законодавства та не містили розбіжностей, які можуть бути підставою для додаткових податкових перевірок.
Репатріація капіталу та обмеження
Національний банк поступово пом’якшує валютні обмеження, що є частиною стратегії переходу до гнучкішого валютного регулювання. У 2024–2025 роках, попри воєнний стан, НБУ послабив деякі обмеження, зокрема для критичного імпорту та інвестиційних операцій.
Однак все ще діють обмеження на:
Виплата дивідендів нерезидентам у 2025 році дозволена в межах ліміту до 1 млн євро на місяць (в еквіваленті за курсом НБУ) за умови нарахування дивідендів за 2024 рік, реєстрації компанії щонайменше 12 місяців, володіння нерезидентом часткою не менше 6 місяців та переказу коштів на рахунок за кордоном або через депозитарну систему;
Виведення капіталу за межі України обмежене, крім інвестиційних операцій у межах ліміту, визначеного сумою залучених іноземних інвестицій з 12 травня 2025 року;
передоплату за імпорт некритичних товарів потребує підтвердження поставки.
Обмеження можуть змінюватися, тому перевіряйте актуальні постанови на сайті НБУ.
Практичні рекомендації для бізнесу
Регулярно перевіряйте статус компанії в системі ДПС через електронний кабінет.
Надавайте банкам повний пакет документів (контракти, інвойси, сертифікати) для підтвердження ЗЕД-операцій.
Уникайте співпраці з контрагентами з країн під санкціями або офшорних зон без належної юридичної перевірки.
Для виплати дивідендів чи інвестицій за кордон отримайте консультацію в банку щодо лімітів і умов.
Регулярно перевіряйте сайт НБУ та КМУ для контролю змін у переліку критичного імпорту чи вимог до звітності.
Залучайте фахівців із ЗЕД і трансфертного ціноутворення для підготовки документації та мінімізації ризиків.
У 2025 році бізнесу важливо уважно стежити за строками розрахунків за ЗЕД-операціями та дотримуватися вимог валютного законодавства. Порушення можуть призвести до значних штрафних санкцій та блокування операцій. Важливо підтримувати постійний контакт із обслуговуючим банком, вести повну документацію та використовувати електронні сервіси для подання звітності. Попри виклики, ретельна підготовка та дотримання законодавства відкривають можливості для сталого розвитку бізнесу.
