Про економічну ситуацію в Україні, прогнози на 2023, про фінанси тих, хто робить економіку
Поговоримо трошки про економіку загалом в прийдешньому році для України. Та звісно про тих без кого економіці було б дуже важко: фінанси малого, середнього бізнесу та стартапів.
Чим зараз “живе” українська економіка ?
Наразі наша економіка ще знаходиться на стадії «виживання» - немає розвитку, але тримаємося аби не впасти. Всі 100 відсотків коштів які нам дають інші країни на допомогу, навряд чи йдуть тільки на військовий сектор, тому що треба і бізнес підтримувати (єдиний податок для бізнесів 2%, відповідно недотримання до бюджету держави значної суми коштів), різні грантові програми. До речі, долар і те скільки він становить – це також необхідна міра, бо інакше при курсі 1$ - 28 грн, експортерам було б вкрай важко.
Якби ми були б в дійсно скрутному становищі, то не сплачувались би пенсії, були б «скорочення» працівників в більшому масштабі, ніж зараз, не виплачувалась заробітна плата в державних установах. Тому поки ми тримаємось, враховуючи умови в яких знаходиться наша країна.
Економічні зміни в Україні, враховуючи майбутнє членство в ЄС
Скоріш за все ми будемо отримувати інвестиції/гранти від ЄС і нам дадуть можливість отримувати грошові транші. Далі нас чекатиме “вільна торгівля” з країнами ЄС. Це те що однозначно буде нашими рушійними змінами в економіці й те, чого нам варто очікувати. Хочеться скоріше, але статистика показує, що вступ до ЄС може затягнутись.
Щодо змін в економіці про «тут і зараз». Нам точно треба посилювати сектор IT бізнесу, оскільки ми маємо велику кількість фахівців та можливостей. Якщо зараз держава не продовжить дію ПДВ-пільг для IT-сфери, то ми можемо зупинити її розвиток в країні взагалі. IT стане невигідно працювати та розробляти нові продукти в Україні з податком 20%. Є як мінімум дві причини чому в разі такого податку IT швидко «закінчить» в нашій країні та поїде туди де вигідніше: починаючи з продажу своїх продуктів за кордон, який буде ускладнений відшкодуванням ПДВ в декілька місяців, блокуванням податкових накладних, перевірками податкових станцій; закінчуючи тим, що для кінцевого споживача ціна продукту зросте в рази. Тому державі треба вжити заходів аби зараз не допустити ПДВ 20% для галузі інформаційних технологій.
Далі нам треба зробити фокус на нашу промисловість, особливо, військову. В першу чергу це потрібно нам для власного захисту, а по-друге, це те, що також буде йти на експорт і приносити державі кошти. Ми можемо досить гідно конкурувати на світовому ринку військових товарів, тому, що військова техніка українського зразка може показати якість не тільки в теорії, а й, на жаль, на практиці. Також не забуваємо про такий момент: при розвитку військової промисловості з’являться нові робочі місця, що є важливим для поновлення української економіки.
Економіку “тримають” не бізнес-гіганти, а малий та середній бізнес.
Банки, наприклад, швидше дадуть кредит для малого чи середнього бізнесу, ніж "бізнесу-гіганту". Рушії економіки саме малий та середній бізнес. Тому що коли ти залежиш від роботи, наприклад, сотні бізнесів, то твої ризики «прогоріти» невеликі. Бо 15 бізнесів можуть закритися, то ще 85 будуть працювати та приносити кошти. А коли ти віддаєш всі гроші одному великому бізнесу, то тут шанс не отримати “нічого” дуже великий.
Гроші для малого бізнесу та “новачків” в бізнесі.
Інвестиції в українські стартапи будуть і це однозначно. Зараз, звісно, немає «довіри» через те що в країні продовжується війна і мало хто з закордонних інвесторів хоче ризикувати. Але перспективи вкладень є, бо країна буде після перемоги розвиватись на швидкості Х2. Багато спеціалістів, які давно виїхали хочуть повернутись до України, щоб брати участь у «відновленні» держави, тому така концентрація фахівців не омине закордонних інвесторів.
Зараз маємо власну підтримку для малого та нового бізнесу. Урядовий проєкт «єРобота» з 1 лютого знову дає можливість на подачу заявок для мікрогрантів на старт або розвиток власної справи. Це може бути як і вже чинний бізнес, так і початківці.
Мікрогрант/Грант - це безповоротна фінансова допомога на розвиток вже чинного бізнесу чи проєкту або на його втілення.
Види грантів:
-На фінансування проєктів. Надають на певну категорію проєктів. Наприклад, на вирішення завдань у відповідній галузі чи проведення досліджень.
-На часткове чи додаткове фінансування. За ними звертаються, коли власник уже має певну суму грошей, проте її не достатньо для створення/розвитку бізнесу чи проєкту.
-На цільову підтримку. Їх виділяють на організацію, що здійснює певний проєкт.
-На повне фінансування. Цей тип виділяють на некомерційну організацію для підтримки її роботи та виконання місії.
-На капітальні інвестиції. Їх організація-одержувач використовує для інвестицій в купівлю землі, будинків, устаткування чи проведення реконструкції.
-На «запуск» проєкту. Вони потрібні початку реалізації невеликого проєкту.
Взагалі проєкт «єРобота» включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:
•мікрогранти для створення власного бізнесу;
•гранти для розвитку переробного підприємства;
•державне фінансування закладки саду;
•кошти для розвитку тепличного господарства;
•грант на реалізацію стартапу, у тому числі у сфері ІТ;
•кошти на навчання ІТ-спеціальностям.
А зробити це все дуже просто через всі відомий портал «Дія». Тому користуємося будь-якими можливостями.
Але треба розуміти який ви стартап, які прибутки розраховуєте, що ви хочете, щоб зрозуміти який вид допомоги (грант, інвестиції, кредит) вам потрібен і буде правильним.
Як стартапу вірно розподілити й витрати перші кошти?
Перше і найголовніше - це розробка продукту. Доведення його до рівня «працездатності» (MVP- версія). Далі його спробувати продати, кілька одиниць і отримати відгуки. І далі наступним етапом вже починати вкладати гроші в маркетинг, розширення персоналу, організаційні процеси, рекламу, комунікаційний відділ.
Зазвичай стартап починає з ФОПа, тому що це набагато простіше і вигідніше, ніж відкривати ТОВ (юридичну особу треба реєструвати у тому разі, якщо збираєтеся вести бізнес із великими компаніями чи вести бізнес спільно з іншою особою чи особами. До того ж треба скласти установчий документ, призначити орган управління, визначити розмір статутного капіталу та часток учасників і багато іншого. Тому коли ти стартап - обирай ФОП, і введення бухгалтерії та податків на перших етапах може бути за допомогою аутсорсингу чи самостійно. Тому що ще не буде масштабних прибутків для того, щоб наймати на постійну основу власний персонал в цьому питанні.
Але, наприклад, початкова команда (фаундери) стартапу повинна складати 2-3 людини. Тому що і в фондів, які допомагають початковому бізнесу і в інвесторів немає довіри до однієї людини. Коли це команда декількох людей, то є розуміння, що є різні спеціалісти (технічний, маркетинг, фінанси), різні думки та відповідно майбутній розвиток. Тому це такий лайфхак для початківців.
Програма пільгового кредитування 5-7-9. Що це таке і чи справді вона може допомогти бізнесу у 2023?
Кредитування одна з найболючіших проблем для невеликого бізнесу в Україні.
5-7-9 - це програма Уряду, яка спрямована на спрощення доступу до кредитування для мікро- та малого бізнесу. Для того щоб зростала «здорова» конкуренція, рішучість громадян на відкриття власної справи та кількість нових робочих місць.
Від учасника програми треба надати банку чіткий, реалістичний бізнес-план, щоб банк зміг зрозуміти успішність майбутнього бізнесу.
Доступні кредити 5-7-9% видаються на суму до 1,5 млн гривень терміном до 5 років.
Діють 3 відсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та його розміру (річного обороту):
- 5%-річних - якщо виторг - до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу;
- 7%-річних - для бізнесу з виторгом до 25 млн грн;
- 9%-річних – для бізнесу з виторгом до 50 млн грн.
Ця програма насправді є успішним і ефективним рішенням для бізнесу і нею скористалися багато підприємців.
Наприклад, логістична компанія, за допомогою програми 5-7-9 могла закупити транспортні засоби чи купити приміщення для виробництва, а хтось зміг збільшити свій обіг на X2, бо змогли закупити товар і покрити попит покупців.
Усього з моменту старту програми станом ще на жовтень 2022 року отримали від уповноважених банків 49 405 кредитів на загальну суму 149,17 млрд грн, з яких 31 894 – від банків державного сектору економіки на загальну суму 59, 57 млрд гривень.
Тому такою можливістю точно треба користуватись підприємцям-початківцям чи вже чинному малому бізнесу.
Чи потрібен фінансовий облік для малого бізнесу та стартапів?
Фінансовий облік - важлива і корисна річ, навіть, якщо твій прибуток - 100 гривень. Повинно бути розуміння - на що вони витрачені, куди вони будуть залучені, з чого вони поступили.
Завжди треба розуміти, як ти заробляєш, на кому на чому і скільки.
Фінансовий облік можна умовно поділити на дві категорії: можливо вести самому, потрібен помічник і потрібна команда спеціалістів. В малому бізнесі облік може вестися й одним із власників; середній бізнес - це найняти помічника для ведення обліку, навіть на умовах аутсорсингу; великий бізнес - команда спеціалістів.
Зараз в наших підприємців ще почався розвиток довіри до автоматизації в питанні введення фінансового обліку, тобто перестали боятись, що інформація по обліку може зникнути чи розповсюдитись з хмарного сховища даних.
Ми маємо потенціал та всі шанси мати провідну економіку в Європі. Нам треба пережити цей стан економічного «виживання» і зміцнюватися за допомогою розвитку IT-сфери та промисловості. І не зупинятись надавати найвигідніші умови для ведення малого та середнього бізнесу. Маємо, що вдосконалювати; маємо, що берегти та маємо, де створювати нове.
- Прогноз геополитической погоды 08 08 2024 Володимир Стус 22:14
- Держава має думати на кілька кроків уперед Дана Ярова 20:52
- Премія навздогін Євген Магда 19:04
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? Галина Пустова 15:06
- Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу Юлія Мороз 13:34
- Запис в державному реєстрі як достатній доказ розміру частки учасника товариства Євген Морозов 10:18
- Реєстр ПРРО: навіщо він потрібен зараз та як його реалізувати Андрій Сухов вчора о 18:01
- Действительно ли мобилизация для возрастных категорий 18-25 и 50-60 лет отменена? Віра Тарасенко вчора о 16:14
- Проблемні питання спадкування зруйнованої нерухомості та житлових сертифікатів Ольга Оніщук вчора о 10:32
- Закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення Євген Морозов вчора о 10:26
- БЕБ на місці Євген Магда 07.10.2024 19:41
- Обшуки в офісі: чому варто співпрацювати зі слідчими Фелікс Аронович 07.10.2024 19:07
- Ключові навички високоефективного власника бізнесу Сергій Сорокунський 07.10.2024 15:20
- Заробітки на паломниках: як Рош га-Шана впливає на економіку Умані Олег Вишняков 07.10.2024 14:44
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства Микола Стеценко 06.10.2024 22:22
-
Місто біля Києва обрали для будівництва установки зберігання енергії на 20 МВт
Бізнес 40014
-
Власник Vodafone Україна став єдиним учасником аукціону з приватизації ОГХК
Бізнес 31883
-
Довгоочікувана приватизація ОГХК відбулась. Хто і навіщо купив титанові родовища
Бізнес 8950
-
Що не так з експортом зброї – скандал навколо Спецтехноекспорту
Думка 8175
-
Припиніть "велике будівництво". Як забезпечити ЗСУ новою зброєю: стаття Горбуліна та Бадрака
5179