Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

08.07.2016 10:16

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків

Юрій Асадчев Адвокат

Щорічно за результатами дорожньо-транспортних пригод гине величезна кількість людей, а також заподіюється шкода як здоров’ю, так і майну учасникам аварій. З метою мінімізації їх негативних наслідків особливої актуальності набуває повне і своєчасне вжиття у

Щорічно за результатами дорожньо-транспортних пригод гиневеличезна кількість людей, а також заподіюється шкода як здоров’ю, так і майнуучасникам аварій. З метою мінімізації їх негативних наслідків особливоїактуальності набуває повне і своєчасне вжиття учасниками таких інцидентівнеобхідного комплексу заходів та неухильне дотримання вимог чинногозаконодавства.

Визначення дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) наведеноу Законі України № 1961-IV від 01.07.2004 року «Про обов'язкове страхуванняцивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі – Закон України № 1961-IV).

Згідно з даним Законом, дорожньо-транспортнапригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідокякої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Схожа дефініціяміститься і у Кодексі цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 року.

Що стосуєтьсяпершочергових дій, які повинен вчинити учасник ДТП, то їх умовно можнарозділити на дві групи:
Дії, вчиненняяких вимагається Правилами дорожнього руху;
Дії, вчиненняяких вимагається спеціальним законом для подальшого отримання страховоговідшкодування.

Незалежно від класифікації, в будь-якому випадку учасникиДТП повинні чітко виконувати такі вимоги. Так, Правилами дорожнього руху,затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року (п. 2.10), встановлено, що у разі причетності до ДТП водій зобов'язаний:

негайно зупинити транспортний засіб тазалишатися на місці пригоди;
встановити знак аварійної зупинки;
в жодному випадку не переміщати транспортнийзасіб чи предмети, причетні до ДТП, максимально зберегти сліди пригоди;
вжити всіх можливих заходів для надання першоїмедичної допомоги потерпілим викликати карету швидкої медичної допомоги;
повідомити органи поліції про ДТП та чекатиприбуття працівників поліції.

Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що Правиламидорожнього руху передбачено пріоритетністьзахисту життя та здоров’я людини, оскільки даний нормативно-правовий актпрямо вказує, що у випадку відсутності можливості приїзду карети швидкоїдопомоги при існуванні прямої загрози життю учасник ДТП зобов’язаний залишитимісце пригоди та транспортувати особу до найближчого лікувального закладу.

Що стосується першочергових дій, які повинен вчинити учасникДТП для отримання подальшого страхового відшкодування, вичерпний перелік такихдій наведено у Законі України № 1961-IV (стаття 33). Зокрема, водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов'язаний:

дотримуватися обов'язків водія, причетного до ДТП, якінаведені у правилах дорожнього руху;
вжити необхідних заходів для запобігання або зменшенняшкоди;
надати іншим особам, причетним до даної ДТП інформаціюпро себе місце проживання, навести відомості про свій страховий поліс таповідомити назву і реквізити страховика;
письмово надати страховику повідомлення про ДТПвстановленого зразка, такі відомості повинні подаватись невідкладно, убудь-якому випадку не пізніше трьох днів з дня настання події.

У будь-якому випадку, необхідно зберігати спокій та недопускати вирішення ситуації силовим способом. Важливим є виявлення фактів, якіпом’якшують вину водія чи іншого учасника, при цьому доцільно самостійнопровести власне (додаткове) розслідування інциденту, опитування свідків та збірїхніх контактних даних. Оскільки на даний час у багатьох місцях здійснюєтьсявідеоспостереження, при можливості слід отримати відеозапис події. Не зайвимбуде пройти тест на відсутність стану алкогольного сп’яніння з власноїініціативи.

Особливу увагу необхідно звернути на правильність оформленняДТП, оскільки навіть незначна помилка чи недолік можуть призвести допритягнення особи до відповідальності та/або відмови страховика у виплатістрахового відшкодування. Так, наявнідва способи оформлення результатів ДТП:

Спільнескладення водіями повідомлення про ДТП без участі органів Національної поліції(«європротокол»);
Оформленнядокументів про ДТП працівниками Національної поліції.

«Європротокол» складається при наявності одночасно такихумов:

відсутність травмованих (загиблих) людей;
наявність у всіх учасників договору прообов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортнихзасобів;
наявність згоди водіїв та відсутність різноготлумачення обставин ДТП;
відсутність у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Складений здотриманням вимог нормативних актів «європротокол» у такому випадку дозволить уникнутизначних втрат часу, які можуть мати місце при залученні працівниківуповноважених державних органів.

Однак, на жаль, часто трапляються ситуації, коли учасникамизгоди не досягнуто. У таких випадках працівники Національної поліції фіксуютьфакт ДТП у наступних документах:

довідка про ДТП;
протокол.

Слід звернути увагу, щобінформація у такому протоколі була викладена об’єктивно, а схема місця ДТП –чітко відображати місце розташування транспортних засобів. При оформленні такихдокументів учасникам ДТП необхідно ретельно ознайомлюватись з їх змістом та недопускати жодних перекручень чи неправильного трактування подій з бокупрацівників поліції. Невірно вказані дані на схемі можуть мати вирішальнезначення для встановлення винного у інциденті. У випадку, якщо такеперекручення мало місце, необхідно зауважити про це у доповненні до протоколу.

Таким чином, вчинення всіхнеобхідних дій з боку учасників ДТП сприятиме, в тому числі, своєчасномуздійсненню всіх виплат з боку страхових компаній.

Детально процедуру поданнядокументів для отримання страхового відшкодування прописано у Законі України №1961-IV (ст. 35). Зокрема, в силу закону, особа, яка має право на такевідшкодування, зобов’язана у 30-денний термін подати заяву до відповідноїстрахової компанії. При цьому, у вказаному документі повинно бути викладено змістмайнової вимоги заявника та інформація про взаєморозрахунки причетних до ДТП осіб,які вже проведено. До заяви слід долучити додатки (копію паспорту, довідки проприсвоєння ідентифікаційного номера платника податків, правовстановлюючогодокументу на пошкоджене майно, відомості про банківські реквізити та іншуінформацію, яка може мати значення для справи). Страховик повинен прийняти вмотивованерішення за такою заявою страхувальника на протязі 15 днів з моменту узгодженнярозміру страхового відшкодування при наявності всіх документів. Однак, вбудь-якому випадку строк розгляду заяви про страхове відшкодування не повиненперевищувати 90 днів. Що стосується розміру страхової виплати, то вінобмежується зазначеною у договорі страхування сумою, навіть при умові,коли розмір заподіяної шкоди перевищуєстрахову суму.

Варто звернути увагу на туобставину, що перелік підстав для відмови у виплаті відшкодування, встановлений ЗакономУкраїни № 1961-IV, є вичерпним. Це вчинення водієм транспортного засобуумисного злочину або навмисних дій, що призвели до настання страхового випадку,невчасне подання заяви про страхове відшкодування та/або невиконання вимогзаконодавства, що призвело до унеможливлення встановлення всіх обставинпригоди.

Таким чином, правове регулюваннязахисту прав особи в результаті ДТП відзначається складністю, а томуоптимальним для захисту своїх законних інтересів буде залучення учасникомпригоди фахівця у галузі права.

Так, при оформленні ДТП адвокатамслід не допускати жодних порушень законодавства з боку уповноважених державнихорганів при оформленні результатів ДТП, складенні схем, опитуванні учасниківінциденту тощо. Ключовим моментом на даній стадії є недопущення складенняпротоколу, яким клієнт визнається винним у скоєнні адміністративногоправопорушення. В подальшому, цей документ матиме преюдиційне значення та будевикористовуватись протилежною стороною або страховиком з метою уникненнявідповідальності. У випадку, якщо такий протокол все-таки складено, наполегливорекомендується оскаржити його в суді та довести відсутність вини особи.

Судовийзахист прав особи здійснюється за загальнимиправилами цивільного судочинства, однак при формуванні лінії захисту необхіднимє врахування специфіки розглядуваних правовідносин. Так, центральним моментом уданій категорії справ являється проведення різного роду експертиз. Трасологічнедослідження проводиться з метою встановлення обставин аварії та, серед інших, надає відповідь напитання щодо розташування транспортних засобів тощо. Автотехнічна експертиза покликанадосліджувати ряд обставин ДТП, технічнийстан автомобілів та надає оцінку діям учасників. Судово-медична експертиза, впершу чергу, визначає ступінь тяжкості тілесних ушкоджень (при їх наявності),механізм виникнення травм та її зв'язок з транспортною пригодою.

З огляду на викладене, адвокату в таких справах слідретельно вивчати матеріали справи та в залежності від конкретних обставинпропонувати свої питання на вирішення експерта. Наприклад, якщо у адвоката єпідозри на технічні несправності автомобіля опонента, то він повинен клопотатипро включення відповідного питання при проведенні дослідження. Окрему увагунеобхідно приділяти визначенню експертом факту наявності/відсутності зв’язкуміж ДТП та заподіяною травмою. Кожен з таких моментів необхідно використовуватипри формуванні лінії захисту клієнта.

Що стосується подання позовної заяви до суду з метоювідшкодування збитків, заподіяних в результаті ДТП слід виходити з наступного. Цивільнимпроцесуальним Кодексом України (надалі – ЦПК України) встановлені правилапідсудності справ. В силу ст. 109 ЦПК України, позов пред’являється замісцезнаходженням відповідача. Разом з тим пп. 6, 8 ст. 110 ЦПК України встановленівинятки, згідно яких підсудність визначається на розсуд позивача, а позовиможуть пред’являтись за місцем завдання шкоди або місцем виконання договорів, вт.ч. страхування.

Сторонамицивільних проваджень у справах про відшкодування збитків, як правило,виступають:

особи, причетні до ДТП;
страховики,з якими власниками транспортних засобів укладено договори страхування;
особи, звини яких відбулась ДТП;
власникиджерел підвищеної небезпеки.

Беручи до уваги значну кількість справ даноїкатегорії, у судів відсутній єдиний підхід до їх вирішення. Разом з тим, прирозгляді таких справ суди керуються положеннями Цивільного Кодексу України, Законами України «Продорожній рух» № 3353-ХІІ, «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року,а також вже згаданими Законом 1961-IV та Правилами дорожнього руху.

Важливе місце у правозастосуванні займає й судовапрактика. Так, положення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду зрозгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року«Про деякі питання застосування судами законодавства привирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеноїнебезпеки» широко використовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі з урахуваннямзаконодавства про страхування.

Актуальною залишається і Постанова Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». В окремих категоріях справ застосуванню підлягають положення Постанова Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Для захисту прав осіб-учасників ДТП недопущення або мінімізації негативних наслідків для них необхідно постійно аналізувати норми чинного законодавства і судову практику розгляду спорів, що виникають із розглядуваних суспільних відносин, та використовувати всі механізми правового регулювання.

Усі матеріали автора