Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.10.2016 12:22

Право на розірвання строкового трудового договору за своїм бажанням

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті з’ясовується наявність в працівника права на розірвання за власним бажанням трудового договору, який укладений на визначений строк.


       Національне законодавство гарантує найманому працівнику різні права, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Чи може зазначена особа за власним бажанням розірвати трудовий договір,  який укладено нею на невизначений термін? 
  
    Юридичну регламентацію вказаного питання забезпечують окремі закони. Зокрема правове регулювання дострокового припинення трудового договору, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України). 
  
   Трудові правовідносини є одними з непростих явищ об’єктивної дійсності. Вищенаведені стосунки врегульовуються не тільки юридичними правилами, які закріплені в національному законодавстві, а й моральними імперативами, що є загальновизнаними в цивілізованій спільноті. 
  
   Найманий працівник є одним з головних суб’єктів трудових правовідносин. Така особа, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором,  водночас створює майнові чи немайнові об’єкти, які в свою чергу приносять значиму користь суверенній Україні, що трансформується в правову державу, та її вмілому народу, що еволюціонує в громадянське суспільство. 
  
    Юридичний статус, що має найманий працівник, будучи багатоаспектним, включає в себе різні елементи, одними з яких є соціально-економічні права. Дана особа, скориставшись будь-якою зі згаданих юридичних можливостей, може отримати безперешкодний та своєчасний доступ до матеріальних благ,  які в свою чергу здатні задовольнити її всілякі потреби. 
  
    Право на працю є одним з найважливіших соціально-економічних прав, скориставшись яким, найманий працівник може забезпечити високий рівень духовного і матеріально добробуту своєї дружньої та трудолюбивої родини. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, охоплених ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 
  
    Кожен працівник, реалізовуючи право на працю, що йому гарантовано, укладає трудовий договір про роботу на підприємстві, установі чи організації або з фізичною особою. Безпосередня вказівка про наведений факт отримала своє належне закріплення в ч. 2 ст. 2 КЗпП України. 
  
     Нерідко в повсякденному житті такої особи з’являються певні обставини, які унеможливлюють ефективну і вчасну реалізацію найманим працівником вказаного права. Тому згідно з нормою, охопленою ч. 1 ст. 38 КЗпП України, строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у випадку його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за строковим трудовим договором, порушення власником або органом, що уповноваженим ним, законодавства про працю, колективного чи трудового договору та у випадках, передбачених частиною 1 статті 38 цього кодексу.  
  
    Отже, національне законодавство дозволяє найманому працівнику вчиняти окремі дії, які відповідають юридичним нормам і/чи моральним імперативам. Зокрема вказана особа за власним бажанням може розірвати укладений нею трудовий договір, який в свою чергу є строковим.  
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]