Окремі нюанси встановленої тривалості нічного робочого часу

     При роботі, що виконується особами за трудовим договором в нічний час, встановлена чинним законодавством тривалість роботи (зміни) скорочується на 1-ну астрономічну годину. Чи поширюється дане правило на працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводу відповідних робіт, які виконуються в нічний час, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

    Наймані працівники – це одні з визначних учасників трудових відносин, що регулюються юридичними нормами, а також моральними імперативами. Дана теза пояснюється тим, що ці особи, працюючи за трудовим договором, створюють блага, які, будучи за своєю сутністю майновими чи немайновими, в той же час приносять значну користь демократичній та суверенній Україні, а також її чесному та добропорядному народу. 

      Трудове законодавство гарантує найманим працівникам юридичний статус, що, будучи вельми багатогранним, водночас включає в себе певні елементи, одними з яких є різні за своїм юридичною суттю соціально-економічні права. Кожна зі згаданих можливостей, будучи закріпленою відповідним законом, водночас повинна забезпечити повну економічну свободу таких трудівників, а також спонукати зазначених осіб до неухильного та своєчасного виконання майнових і немайнових обов’язків, що покладені на згаданих осіб. 

    Право на працю визнано одним з головних соціально-економічних прав, скориставшись яким, найманий працівник може забезпечити високий рівень матеріального й духовного благополуччя своєї трудолюбивої та вмілої сім’ї. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, які отримали належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, а саме в ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

    Право на працю може реалізовуватися в різні проміжки календарної доби. Зокрема необхідно пам’ятати про те, що вітчизняний законодавець допускає роботу, яка, будучи закріпленою трудовим договором, водночас виконується в нічний час, про що свідчить ч. 1 ст. 54 КЗпП України. 

     Чинним законодавством передбачено, що такій праці властиві певні риси. Зокрема у відповідності до ч. 1 ст. 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. 

    Але не треба забувати, що вказаному правилу притаманні істотні винятки. Зокрема для трудівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, вже передбачено відповідним законом скорочення тривалості робочого часу, що в свою чергу закріплено ч. 3 ст. 53 КЗпП України. 

    Таким чином, зазначені працівники в окремі проміжки календарної доби виконують покладені на них трудові обов’язки за відповідними правилами. Наприклад, тривалість роботи (зміни), яка виконується фізичними особами, зайнятих на відповідних роботах зі шкідливими умовами праці в нічний час, не скорочується на 1-ну астрономічну годину, про що в свою чергу закріплено ч. 3 ст. 53 та ч. 1 ст. 54 КЗпП України.