Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.09.2016 10:19

Надурочні роботи для жінки, що має дитину, визнану інвалідом III групи

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті встановлюється правомірність залучення до надурочних робіт жінки, яка має дитину, що в свою чергу визнана інвалідом III групи.


   Суб’єктному складу безпосередніх учасників трудових відносин властиві відповідні ознаки. Зокрема він охоплює різних за своїм юридичним статусом осіб, що мають гарантовані їм права і виконують покладені на них обов’язки. Одним з таких суб’єктів є жінка, що має дитину, визнану інвалідом III групи. Чи можна такого працівника залучати до надурочних робіт без його згоди? 

   Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

    Наймані працівники є одними з визначних учасників трудових відносин.  Зокрема такі особи, уклавши трудовий договір, своєю добросовісною працею сприяють ефективній розбудові України, як правової та суверенної держави, а також істотному зростанню матеріального добробуту своїх родин. 

     Трудове законодавство гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, водночас включає в себе різноманітні елементи, одними з яких є соціально-економічні права. Згадані юридичні можливості, отримавши належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повинні забезпечити економічну свободу даних учасників трудових відносин, та всебічних розвиток таких осіб, як законослухняних особистостей.     

    Право на працю є одним з найвизначніших соціально-економічних прав. Таку можливість національний законодавець закріпив у нормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

.   Чинним законодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру своєчасної та ефективної реалізації вищевказаними особами згаданого права. Зокрема добропорядний громадян незалежної України, який хоче працювати, укладає трудовий договір про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, про що закріплено в ч. 2 ст. 2 КЗпП України. 

    Однак не потрібно забувати про те, що вищезгаданій реалізації притаманні своєрідні особливості. Зокрема необхідно знати те, що ефективна діяльність тих або інших органів законодавчої, виконавчої та судової влади спрямована на якісний та своєчасний захист різних за своєю суттю людських цінностей. До когорти останніх належать: сім’я, дитинство, материнство та батьківство, що в свою чергу підтверджено ч. 3 ст. 51 Конституції України. 

    Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясування правил, яких дотримується працедавець під час здійснення надурочних робіт, отримав належну конкретизацію в інших законах. Як це розуміти? 

    Національним законодавством передбачено безпосередні вказівки про те, що окремі працівники виключно за їх згоди можуть залучатися працедавцем до виконання надурочних робіт. Зокрема згідно з ч. 3 ст. 63 КЗпП України одними з таких учасників трудових відносин є жінки, що в свою чергу мають дітей, які у відповідному порядку визнані інвалідами. 

    Таким чином, національне законодавство забороняє працедавцю вчиняти дії, що є аморальними і/чи протиправними. Зокрема така особа не може залучати до надурочних робіт окремих працівників, що не погодилися їх виконувати (наприклад, жінку, яка має дитину, визнану інвалідом III групи). 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net