Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.09.2016 08:20
Окремі проблемні питання залучення жінок до надурочних робіт
В даній статті встановлюється правомірність залучення до надурочних робіт жінки, яка, маючи сімнадцятирічну дитину, водночас не погодилася їх виконувати.
Суб’єктномускладу безпосередніх учасників трудових відносин властиві відповідні ознаки.Зокрема він охоплює різних за своїм юридичним статусом осіб, що маютьгарантовані їм права і виконують покладені на них обов’язки. Одними з такихсуб’єктів є жінки, що мають дітей, вік яких складає 17 років. Чи можна такихпрацівників залучати до надурочних робіт без їх згоди?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих зприводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з визначнихучасників трудових відносин. Зокрема вказаніособи, уклавши трудовий договір, своєю сумлінною працею сприяють ефективній розбудовісвоєї Батьківщини, як демократичної країни, а також помітному збільшеннюматеріального добробуту своїх сімей.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникамправовий статус, що, будучи вельми багатогранним, водночас включає в себе всілякіелементи, одними з яких є соціально-економічні права. Наведені юридичні можливості,маючи своє належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повинні забезпечитиекономічну свободу даних учасників трудових відносин, та всебічних розвиток такихосіб, як свобідних особистостей.
Право на працю є одним з найвизначнішихсоціально-економічних прав. Вищезазначену юридичну можливість вітчизняним законодавцемзакріплено в ч. 1 ст. 43 Конституції України та в ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
. Чиннимзаконодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру своєчасної та ефективноїреалізації вищевказаними особами згаданого права. Зокрема добросовісний громадянсуверенної України, що бажає працювати, укладає трудовий договір про роботу напідприємстві, установі, організації або з фізичною особою, про що сказано в ч.2 ст. 2 КЗпП України.
Однак не потрібно забувати про те, щовищезгаданій реалізації притаманні своєрідні особливості. Зокрема необхіднознати те, що ефективна діяльність тих або інших органівзаконодавчої, виконавчої та судової влади спрямована на якісний тавчасних захист різних за своєю сутністю людських цінностей. До когортиостанніх належать: сім’я, дитинство, материнство та батьківство, що в своючергу підтверджено ч. 3 ст. 51 Конституції України.
Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеноїнорми в частині з’ясування правил, якихдотримується працедавець під час здійснення надурочних робіт, отримав належнероз’яснення в інших законах. Що це означає?
Національним законодавством передбаченобезпосередні вказівки про те, що окремі працівники виключно за їх згоди можутьзалучатися працедавцем до здійснення надурочних робіт. Зокрема згідно з ч. 3ст. 63 КЗпП України одними з таких учасників трудових відносин є жінки, що всвою чергу мають дітей віком від 3-ох до 14-ти років.
Таким чином, національне законодавство дозволяєпрацедавцю вчиняти дії, що не є аморальними і/чи протиправними. Зокрема така особа може залучати до надурочних робіт окремих працівників, що непогодилися їх виконувати (наприклад, жінку, яка має сімнадцятирічну дитину).
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
Топ за тиждень
- Пенсійна рулетка 170
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
Популярне
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 17214
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4939
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4841
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4632
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 4626
Контакти
E-mail: [email protected]