Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.08.2016 19:45

Звільнення працівника, що втратив довір’я зі сторони працедавця

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядається юридична можливість правомірного розірвання трудового договору з найманим працівником, який, обслуговуючи грошові, товарні чи культурні цінності, водночас вчинив стосовно них протиправні дії, внаслідок чого працедавець втратив

    Працедавець є одним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Правовий статус, який гарантований вказаній особі, є вельми багатогранним. Зокрема чинне законодавство дозволяє такому учаснику трудових відносин розірвати трудовий договір, який в свою чергу є строковим чи безстроковим, з працівником, який, обслуговуючи грошові, товарні або культурні цінності, вчинив щодо них неправомірні діяння, внаслідок чого працедавець втратив свою колишню довіру до зазначеного суб’єкта. Виникає природне запитання: чи зобов’язаний працедавець, звільняючи зазначеного трудівника, отримати на вчинення такої дії згоду первинної профспілкової організації? 

   Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, безпосередню участь в яких бере працівник, що в свою чергу обслуговуючи грошові, товарні чи культурні цінності, вчинив щодо них протиправні діяння, внаслідок чого працедавець втратив свою колишню довіру до цього суб’єкта, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від28.06.1996 року №   254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

    Трудові правовідносини, будучи врегульованими юридичними нормами, які утворюють розгалужену систему трудового права, мають відповідні риси. Зокрема суб’єктний склад зазначених стосунків, будучи дуже різноманітним, водночас включає в себе тих або інших осіб, що мають гарантовані їм права, а також виконують покладені на них обов’язки.  

     Найманий працівник є одним з основних суб’єктів трудових відносин. Така особа, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором, водночас створюють певні блага, які в свою чергу приносять істотну користь суверенній та незалежній Україні, а також її законослухняним громадянам.

   Чинним законодавством передбачено певні гарантії найманим працівникам. Зокрема згідно з ч. 6 ст. 43 Конституції України вищезазначені особи мають право на якісний захист від незаконного звільнення. 

    Чіткий та недвозначний зміст цієї норми в частині можливого припинення трудових відносин з особою, що насмілилась порушити трудову дисципліну, конкретизують інші закони. Зокрема ч. 1 ст. 43 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що правомірне розірвання трудового договору з найманим працівником, який, в свою чергу обслуговуючи грошові, товарні або культурні цінності, водночас вчинив стосовно них протиправні діяння, внаслідок чого працедавець втратив свою колишню довіру до вказаної особи, може бути проведено виключно за обов’язкової наявності попередньої згоди, яку в свою чергу надана виборним органом (профспілковим представником), первинною профспілковою організацією, членом якої є такий трудівник.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]