Звільнення працівника, який визнаний наркоманом чи токсикоманом

   Працедавець є одним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Правовий статус, який гарантований вказаній особі, є вельми багатогранним. Зокрема чинне законодавство дозволяє такому учаснику трудових відносин розірвати трудовий договір, який в свою чергу є строковим чи безстроковим, з працівником, що перебуває в стані наркотичного або токсичного сп’яніння. Чи зобов’язаний працедавець, звільняючи зазначеного трудівника, отримати на вчинення такої дії згоду первинної профспілкової організації?

   Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, безпосереднім учасником яких є працівник, що в свою чергу посмів прийти на свою роботу в доведеному стані наркотичного або токсичного сп’яніння, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).

    Найманий працівник є одним з основних суб’єктів трудових правовідносин. Така особа, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором, водночас створюють певні блага, які в свою чергу приносять істотну користь демократичній Україні, а також її законослухняним громадянам.

   Чинним законодавством передбачено певні гарантії найманим працівникам. Зокрема згідно з ч. 6 ст. 43 Конституції України вищезазначені особи мають право на якісний захист від незаконного звільнення.

   Чіткий та недвозначний зміст цієї норми в частині можливого припинення трудових відносин з особами, що посміли порушити трудову дисципліну, конкретизують інші закони. Зокрема ч. 1 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з працівником, який насмілився з’явитись на своїй роботі в доведеному стані наркотичного або токсичного сп’яніння, може бути проведено виключно за обов’язкової наявності попередньої згоди, яку в свою чергу надана виборним органом (профспілковим представником), первинною профспілковою організацією, членом якої є такий трудівник.