Бюро економічної безпеки України і бізнес. Очікування даремні?

Іншими словами: чи сприятиме БЕБ зменшенню тиску на бізнес з боку інших правоохоронних органів?

Нескінченні перевірки

Адже загальновідомо, що чинне нормативне забезпечення діяльності правоохоронних відомств, які уже функціонують в Україні, щодо їх повноважень у боротьбі з економічними злочинами призводить до того, що з перевірками до бізнесу приходять представники усіх без винятку правоохоронних органів. Непоодинокими є випадки, коли під приводом перевірки навіть одних і тих же операцій, одного і того ж суб’єкта господарювання відкриваються кримінальні провадження одночасно в різних правоохоронних відомствах з усіма виснажливими наслідками, що з того випливають.

Усе це створює значні труднощі для функціонування бізнесу в Україні. І саме усунення такого дублювання функцій усіх правоохоронних органів щодо їх можливості розслідувати економічні злочини та відповідно втручатись в бізнес-процеси є однією з головних цілей створення БЕБ, про що зокрема і зазначалось в пояснювальній записці до законопроєкту (який потім став Законом) «Про Бюро економічної безпеки України».

Задекларована мета досяжна

БЕБ створено (Закон 1150-IХ набрав чинності 25.03.2021)! Але чи зможе новостворений орган функціонувати відповідно до задекларованої мети як єдиний правоохоронний орган, покликаний боротися з економічними (фінансовими) злочинами? 

Відповідь на це питання залежить від того, яким саме буде нормативне, законодавче регламентування його діяльності та нормативне регулювання повноважень інших правоохоронних органів щодо розслідування економічних (фінансових) злочинів. 

Тиск на бізнес не зменшиться

А тепер головне: якщо судити про якість законодавчого забезпечення діяльності БЕБ на підставі аналізу норм, що містить законопроєкт 3959-1 (автори: народні депутати України С. Іонушас та інші, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Д. Монастирський), а саме він вносить зміни до чинного кримінально-процесуального законодавства у зв’язку із запровадженням діяльності БЕБ, то жодного усунення дублювання функцій правоохоронних органів у боротьбі з економічними злочинами (читай: втручання в бізнес), зменшення тиску правоохоронних органів на бізнес не відбудеться.

Банально створюється ще один правоохоронний орган, і зовсім не факт, що в такому вигляді його роль щодо бізнесу буде кращою за роль податкової міліції, яка сьогодні має назву «Державна фіскальна служба України».

Підслідність кримінальних проваджень БЕБ оманлива

Робоча група з підготовки законопроєкту 3959-1 до другого читання під головуванням народного депутата М. Павлюка (фракція «Слуга народу», Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності) відхилила пропозиції народних депутатів О. Устінової, Я. Железняка, О. Василевської-Смаглюк, А. Холодова про зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку процесуальних керуючих та слідчих інших відомств у разі відкриття ними кримінальних проваджень, що належать до підслідності БЕБ, протягом певного терміну (3, 5 або 10 днів за різними варіантами) передавати їх для подальшого розслідування до БЕБ.

Було відхилено також пропозиції щодо заборони детективам БЕБ давати окремі доручення на проведення слідчих і розшукових дій оперативним працівникам інших правоохоронних відомств, що залишає можливість співробітникам інших органів «руками» детективів БЕБ впливати на бізнес.

Запобіжників втручання в роботу бізнесу бракує

Тож прийняття законопроєкту 3959-1 у теперішній редакції не зупинить правоохоронців будь-яких правоохоронних органів, що функціонують сьогодні в Україні, у втручанні в роботу бізнесу, і вони знову матимуть можливість чинити зокрема і неправомірний тиск, адже цей законопроєкт не містить відповідних запобіжників.

Добрі наміри так і залишать намірами?

Наміри влади створити єдиний орган, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами, та усунути дублювання відповідних функцій різних правоохоронних органів, поки що так і лишаться намірами! А на те, що створення БЕБ убезпечить вітчизняний бізнес від втручання в його роботу правоохоронців інших відомств, покладалися великі сподівання. Даремно?

P.S. У пояснювальній записці до законопроєкту 3959-1 автори вже не згадують про таку мету. Не випадково?