Мотивація в команді компанії: система премій чи штрафів
Якщо ви власник або керівник компанії – вам обов’язково потрібно навчитися мотивувати інших.
Якщо ви власник або керівник компанії – вам обов’язково потрібно навчитися мотивувати інших. Якщо ви сконцентруєтеся на розумінні того, що мотивує членів вашого колективу і як задовольнити їхні потреби, ви будете на правильному шляху до побудови успішного бізнесу.
Матеріальна мотивація
На мій погляд, гроші далеко не завжди є хорошою мотивацією.
Інколи людям здається, що саме фінансова мотивація стоїть на першому місці. Але, як показує практика, такий метод спонукання до дій працює лише на «коротку дистанцію». Тобто, якщо до керівника звернеться співробітник і, наприклад, попросить підвищити заробітну платню і тоді, за його словами, його мотивація виросте. Скажу вам з досвіду, що - мотивація виросте на тиждень або на місяць, а потім – вона все одно пропаде.
Ви, як керівник компанії – не можете поcтійно підіймати зарплатню, коли про це вас попросить ваш співробітник. Це не буде гарною мотивацією працювати краще та натхненніше.
Інколи гарним способом мотивації є система премій чи штрафів. З одного боку стимулювання, а з іншого – покарання.
Наприклад, можна вводити штраф за запізнення чи невиконання повного обсягу роботи в поставлені строки. Я також замислювався над впровадженням такої системи, адже штраф – це мотивація, яка виховує відповідальність. Але, на мою думку, це дуже небезпечно. Якщо ваш персонал має високий рівень місячного окладу, то для них штраф – може бути супер рішенням аби ще більш байдуже відноситись до роботи. Оскільки, оплатити такий штраф деяким людям буде простіше, ніж змусити себе відповідати обов’язкам компанії.
Нематеріальна мотивація
Я переконаний, що правильним способом заохочувати своїх працівників – є усна похвала та публічне визнання успіху з боку керівника.
Це не означає, що похвали повинні литися через край і бути постійними. Нехай ваше слово буде цінним, а похвала рідкісною, але міткою. Ні в якому разі не забувайте оцінювати як позитивні результати праці, так і негативні.
Ось, наприклад, якщо ви побачите, що ваш співробітник часто запізнюється, то можна сказати йому так: «Пам’ятай, що ти показуєш іншим приклад, ти ключовий гравець нашої команди, лідер – ти часто став запізнюватися, а всі на тебе дивляться».
Сучасне ставлення до помилки: помиляються всі. Тому треба не сварити за помилку, а ідентифікувати її та розібрати по кісточках, щоб такого більше не було. Якщо люди розумітимуть, що їх не сварять, то не приховуватимуть своїх помилок. І ще одне – в команді важливо давати ініціативу та заохочувати брати відповідальність.
У зв’язку із сучасними епідеміологічними проблемами та обмеженнями у повсякденному робочому процесі, можна зробити висновок, що хороші звички, які напрацьовуються роками, дуже швидко забуваються, а погані – навпаки прив’язуються і важко викоріняються.
Дисципліна та корпоративні традиції
Наприклад, в моїй команді були короткі ранкові збори всього колективу перед початком робочого дня – так звана мотиваційна зустріч, яка давала можливість зустрітися лікарям з асистентами та обговорити певні стратегії й плани на день.
Через вимушені локдауни, наша клініка не працювала майже 3 місяці і про цю традицію забули. Зараз же, ми продовжуємо працювати в умовах адаптивного карантину, а це означає, що десь вводять червону або помаранчеву зони, не їздить міській транспорт і тому, стало дуже важко зібрати колектив. Через те, що люди звикли до безтурботного способу життя, я боюсь того, що більшість власників бізнесу не зможуть повернути дисципліну і на їх співробітників чекатиме повна демотивація, повне або часткове руйнування досягнутих стандартів або щонайменше довгий шлях, щоб усе це повернути.
Головне – щира підтримка персоналу
Але найголовніше, серед загальної трудової пасивності, складнощів адаптивного карантину – це щира підтримка персоналу, позитив, оптимізм та доброзичливі відносини в команді.
Адже, ваші думки, цінності, стереотипи і картина світу – ті складові, що безпосередньо впливають на ефективність роботи вашої команди.
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4462
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2480
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2165
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2043
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1736