Пропонується врегулювати порядок діяльності ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до повноважень Загальних зборів Об`єднання.
Діяльність ревізійної комісії (ревізора) має чітко окреслений господарсько-правових характер, оскільки відносини правління та працівників об’єднання із ревізійною комісією (ревізором), та відносини між членами ревізійної комісії відносяться до внутрішньогосподарських відносин, котрі врегульовуються виключно внутрішніми нормативно-правовими актами об’єднання. Можливість доручення виконання функції контролю за фінансово-господарською діяльністю об’єднання не ревізійній комісії (ревізору), а незалежному аудитору зумовлює порівняння функцій цих двох суб’єктів.
Варіативність дій загальних зборів у відносинах із незалежним аудитором значно менша, ніж у відносинах із підконтрольним органом – ревізійною комісією (ревізором). В першу чергу це обумовлюється професійним рівнем надання послуг аудитором і аматорським рівнем роботи ревізійної комісії (ревізора). Якщо підставою надання аудитором своїх послуг є оплатний договір, то чинне законодавство не передбачає необхідного фінансування роботи ревізійної комісії (ревізора), залишаючи це на розсуд Зборів та правління ОСББ. Тобто, у випадках передбачення винагороди членам ревізійної комісії (ревізору), остання нараховується у визначених Зборами випадках і не носить постійних характеру. Робота ревізійної комісії (ревізора) на громадських засадах пояснюється тим, що вони як співвласники багатоквартирного будинку персонально зацікавлені в прозорій діяльності правління ОСББ.
Пропонується на Зборах визначити розмір винагороди, котра покривала хоча б мінімальні трудовитрати (адже ж для порівняння, матеріальне заохочення членам правління передбачене законодавством). Необхідність нарахування членам ревізійної комісії (ревізору) винагороди вимагатиме складання первинних документів про виконання ними роботи та сприятиме більш якісному контролю за поточною діяльністю правління ОСББ.
Перш за все, ревізійна комісія (ревізор) здійснює аналітичну функцію шляхом підготовки Висновків для Зборів. Якщо де-факто ревізійна комісія здійснює лише інформаційну, аналітичну функцію, то в такий спосіб не виконується її завдання – контроль діяльності. Передбачені Типовим Статутом положення щодо ревізійної комісії, більше забезпечують її наглядову функцію. Для того, щоб ревізійна комісія (ревізор) дійсно здійснювали контрольну функцію, аналітичної діяльності недостатньо. Саме у даному аспекті варто скористатися дискретними повноваженнями Загальних зборів. Отже, за рішенням Зборів, ревізійна комісія (ревізор) може здійснювати і інші функції.
Наприклад, доцільною функцією ревізійної комісії може бути погодження калькуляцій договорів, які від імені об’єднання укладаються головою правління.
За умов відсутності в законодавстві легального визначення поняття «ревізійна комісія» та "регламенту" її діяльності, особливо важливого значення набуває зміст Типового Статуту об’єднання. У частині 17 Розділу III Типового Статуту зазначається, що порядок діяльності ревізійної комісії затверджується Зборами.
Таким чином Збори повинні затвердити документ, який містить правові норми про порядок діяльності ревізійної комісії (ревізора), або рішення про залучення аудитора.
Мінімальні вимоги до змісту Порядку діяльності ревізійної комісії (ревізора) встановлені частиною 18 Розділу III Типового Статуту та містять: періодичність надання правлінням та працівниками об’єднання первинних та аналітичних документів бухгалтерського і податкового обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності, за будь-який період діяльності об’єднання; Порядок роботи ревізійної комісії (ревізора) із цими документами, зокрема зняття копій, здійснення виписок тощо; Порядок отримання від Правління та працівників об’єднання письмових пояснень щодо діяльності об’єднання за будь-який період; Порядок підготовки та подачі Зборам звітних документів, зокрема Висновків про оцінку підготовлених правлінням об’єднання документів (кошторис, баланс, річний звіт) тощо; Право Зборів надати ревізійній комісії (ревізору) і інші, додаткові обов’язки та права передбачене Типовим Статутом, оскільки визначені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства норми не надають співвласникам багатоквартирного будинку достатньо прав щодо впливу на поточну діяльність об’єднання, а ревізійна комісія (ревізор) не завжди може повноцінно виконувати свої функції.
1. Таким чином, для повноцінного функціонування об’єднання, загальні збори повинні затвердити Порядок діяльності ревізійної комісії (ревізора).
2. Які положення доцільно включити у даний Порядок? Оскільки, на жаль, чинне нормативно-правове регулювання не визначає відповідальності членів правління та голови правління за чинення перешкод у діяльності ревізійної комісії, та не надає членам ревізійної комісії дієвих засобів впливу на діяльність ОСББ. З одного боку, це може свідчити про недосконалість правового регулювання. З іншого боку, це засвідчує самоврядний характер відносин між співвласниками квартир в багатоквартирному будинку. Звісно, для прийняття такого нормативно-правового акта як Порядок діяльності ревізійної комісії, необхідна і зацікавленість співвласників, оскільки правління не є зацікавленим у наданні дієвих механізмів контролюючому органу, і наявність професійних економістів, які зможуть надавати правильну оцінку діям членів правління. Тобто, головною організаційною проблемою ОСББ є те, що воно може перетворитися на «театр одного актора».
3. Доволі цікавим питанням є кількісний склад ревізійної комісії. Такий орган як ревізійна комісія передбачений, зокрема, Законом України «Про кооперацію» у статті 18 якого визначено, що ревізор (а не ревізійна комісія) обирається у кооперативі, у якому менше десяти учасників.
4. Звісно, подібного обмеження у відношенні до ревізійної комісії (ревізора) ОСББ немає. Законодавство залишає це питання для вирішення вищим органом об’єднання – Загальними зборами.
5. Для підвищення ефективності діяльності ревізійної комісії (ревізора) пропонується пов’язати певні функції правління з функцією ревізійної комісії (ревізора). Наприклад, у Статуті ОСББ зобов’язати правління погоджувати звітну документацію із Ревізійною комісією (ревізором).
6. Доцільно буде врегулювати можливість відсторонення Голови правління ОСББ за рішенням ревізійної комісії (ревізора) до часу проведення Загальних зборів ОСББ. Така компетенція ревізійної комісії (ревізора) буде дійсно відповідати функції контролю, а не пасивного нагляду. Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що правова природа ревізійної комісії (ревізора), її повноважень та діяльності витікає із договірних відносин, заснованих на статуті, рішеннях Загальних зборів тощо.
7. Тобто, правовий аспект діяльності ревізійної комісії (ревізора) полягає в тому, що:
- ревізійна комісія (ревізор) діє виключно в межах і в спосіб, який установлений рішенням загальних зборів;
- без визначеного порядку роботи ревізійної комісії (ревізора), відмова членів правління та працівників об’єднання в наданні всіх необхідних документів є законною, хоча загальні збори можуть звільнити їх із займаних посад;
- чинне нормативне забезпечення має декларативний характер;
- висновки ревізійної комісії (ревізора) мають довідковий характер, не впливають на поточну діяльність підприємства;
- висновки ревізійної комісії (ревізора) мають внутрішньогосподарський характер і на відміну від висновку експерта чи аудитора не можуть бути використані як доказ у суді.
Всі аспекти діяльності ревізійної комісії (ревізора) мають врегульовуватися Загальними Зборами ОСББ,а її члени (ревізори) мають бути наділеними такими повноваженнями, які дозволять втручатися у поточну діяльність правліня ОСББ. Чинна редакція Типового Статуту ОСББ викладена таким чином, що ревізійна комісія (ревізор) може лише збирати інформацію, і оприлюднювати її під час проведення Загальних зборів. Без затвердженого Порядку діяльності ревізійної комісії, по суті відсутні правові підстави, щоб зобов`язати Правління надати його ревізорам потрібні документи.
