Це не зроблять ані МОН, ані чиновники-реформатори без практики. Але це зможе зробити Президент — якщо почує тих, хто ще вміє пропонувати рішення, а не лише просити грошей.
Шановний Володимире Олександровичу!
Звертаюся до Вас як громадянин, учений та винахідник (приблизно 500 патентів та винаходів), який має 65 років трудового стажу, переважно у сфері освіти (Казахстан — Карагандинський політехнічний інститут, Україна — Хімтехуніверситет Дніпра – ДХТІ, ДРІДУ НАДУ). Паралельно 15 років працював позаштатним експертом НАТО у наукових програмах «Наука в ім’я миру», а також у галузевих НДІ хімічного профілю. Тісно співпрацював із ВО «Союзреактив» Мінхімпрому СРСР (створив і керував Галузевою лабораторією БМУ та ГАПСів, Відділенням НДІ ІРЕА в Дніпрі), брав участь у роботі комісій ДКНТ, а також створив і очолював кілька підприємств технологічного середнього та малого бізнесу.
За ці роки я спостерігав, як українська система освіти та науково-технічного розвитку переживала неодноразові реформи — на жаль, здебільшого запозичені, неосмислені та руйнівні для національних інтересів. Ми наблизилися до межі втрати інтелектуального суверенітету. Настав час системного переосмислення.
Протягом усього життя я був переконаний: кадри вирішують усе, тому головною сферою своєї діяльності обрав вищу освіту. Пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача кафедри, паралельно досліджував і впроваджував сучасні методики викладання. Під час участі у програмах НАТО мав змогу вивчити досвід найкращих університетів світу. Особливе враження справила китайська програма “Тисяча талантів”, яка активно залучає вчених, створює сучасні лабораторії, інтегрує університети в індустріальні стратегії. Україна могла б зробити те саме — швидше, дешевше, ефективніше. У нас є кадри. Є методики. Залишається лише політична воля.
Багато з того, що я розробив, було апробовано на кафедрі обладнання хімічних заводів ДХТІ. Результати цієї діяльності висвітлено на моєму Інтернет-порталі “Інноваційний технологічний бізнес” — www.invest.ho.ua. Найважливіші досягнення:
Розробка системно-синергетичної методики навчання винахідництву, яка дала понад 500 рішень, впроваджених у промисловість. Сотні студентів навчилися мислити як винахідники.
Реалізація реальних виробничих і екологічних проєктів, створення моделей взаємодії університетів з підприємствами.
Запровадження концепції інтелектуального волонтерства для передачі досвіду старшого покоління молодим фахівцям.
Створення спецкурсів з інноваційного технологічного бізнесу, підтриманих Європейським форумом зі сталого розвитку у Будапешті.
Один з перших в Україні студентський бізнес-інкубатор.
Організація виробничої практики найкращих студентів на хімічних підприємствах.
Впровадження реального курсового та дипломного проєктування з наступним переходом випускників в аспірантуру або наукові школи кафедри.
На жаль, сьогодні все це — в минулому. Реформи, особливо під час війни, виявилися руйнівними. Зруйновано цілісність вищої освіти. Ми спостерігаємо:
втрату викладачів і студентів,
масовий відтік випускників за кордон,
розрив зв’язку з реальним сектором,
руйнацію наукових шкіл,
відсутність попиту на інновації.
МОНУ не є реформатором — воно стало руйнівником. Як людина, яка все життя працювала в цій сфері, я не можу мовчати.
Я не прошу посад і не представляю жодної партії. Я звертаюся до Вас із надією, що вищу школу ще можна врятувати, якщо змінити державну політику у сфері науки, освіти та технологій.
ПРОПОЗИЦІЇ:
1. Повернення ідеї сталого розвитку як національної стратегії
Визнати сталий розвиток основою нової національної ідеї.
Виконати рішення ООН щодо проведення Десятиліття сталого розвитку у закладах освіти.
Розробити Національну концепцію сталого розвитку (КУР) і забезпечити її імплементацію.
Законодавчо закріпити сталий розвиток як національну ідею України.
2. Забезпечення єдності освіти, науки та промисловості
Створити Державний комітет науки, техніки та освіти замість МОНУ.
Відмовитися від болонської системи, яка зруйнувала інженерну школу, і повернути звання інженера.
Запровадити двоступеневу модель підтвердження кваліфікації — диплом + атестація через 1–2 роки роботи.
Передати вільні площі вишів малому та середньому бізнесу для створення навчально-виробничих кластерів.
Об’єднання вишів має бути реальним, а не лише адміністративним — із синергією, а не бюрократією.
3. Захист інтелектуальної власності
Створити національну службу з захисту та комерціалізації інтелектуальної власності.
Забезпечити масове навчання винахідництву за системно-синергетичною методикою.
Впровадити президентські стипендії за креативність, винаходи та оригінальні ідеї.
4. Підвищення якості освіти
Академії педагогічних наук надати відповідальність за якість підручників.
Укрупнити спеціальності, спростити навчальні плани, очистити від зайвих дисциплін.
Відмовитися від ЗНО, повернувши університетам право самостійного відбору студентів.
Забезпечити мультилінгвальність науки й освіти — без тиску, але з опорою на українську як державну мову.
Припинити бюджетне фінансування сумнівних приватних навчальних установ.
Пане Президенте! Україна може й повинна побудувати нову систему науки та освіти, що забезпечить кадри, інтелектуальний продукт і глобальну конкурентоспроможність.
Це не зроблять ані МОН, ані чиновники-реформатори без практики. Але це зможете зробити Ви — якщо почуєте тих, хто ще вміє пропонувати рішення, а не лише просити грошей.
Я готовий:
передати все напрацьоване,
об'єднувати залишки професійного середовища,
долучитися до реалізації — зокрема, у рамках міжнародних програм.
