Які українські проєкти матимуть іноземне фінансування? Три сфери з грошовим потенціалом
Розповідь про те, які проекти потрібні Україні на найближчі роки. Три сфери з грошовим потенціалом.
Дослідження Європейської Бізнес Асоціації показали, що такого низького показника Індексу інвестиційної привабливості — 2,17, в Україні не було з 2013 року. Водночас 91 % компаній заявили, що планують і далі співпрацю з українськими підприємцями і 55 % готові інвестувати навіть під час війни. Цей показник набагато вищий, ніж після Євромайдану — за вісім років у країні сформувалися механізми адаптації бізнесу до складних умов.
Українському бізнесу зараз особливо важливо створювати проєкти, що залучають іноземні інвестиції, і грамотно вибудувати стратегію компанії на ринку, що змінюється. Сьогодні ми поговоримо про три вигідні інвестиційні напрями: інфраструктура, зелена трансформація та передові технології.
Відновити країну та отримати інвестиції
Проєкти з упором на відновлення інфраструктури стануть першочерговими щодо залучення іноземних грошей. Тільки за попереднім оцінюванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на повне відновлення країни знадобиться $750 млрд. За підсумками липневої міжнародної конференції в Лугано, українським партнерам вирішили виділити понад $1,5 млрд на фінансове забезпечення, підтримання аграрного сектору, покращення логістики та підготовку до опалювального сезону.
Очевидно, що стартапи та великі проєкти, пов’язані з відновленням інфраструктури, енергетикою та очищенням води, зможуть у короткий термін окупити вкладення, оскільки це пріоритетні напрями найближчими роками. А у зв’язку з уразливістю енергосистем Європи та України, країни активно шукають надійні та незалежні альтернативні джерела енергії.
Не лише відновити, а й вкластися в зелене майбутнє
На травневій пресконференції у Відні порушили питання про відновлювану енергію. За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш, «війна в Україні та її наслідки для цін на енергоносії є ще одним тривожним дзвінком. Єдине стійке майбутнє — відновлюване». На реалізацію плану переходу на відновлювальні енергоджерела, за його прогнозами, знадобиться інвестицій не менше, ніж $4 трлн на рік.
То чому ж відновлювана енергія та «зелена» трансформація — це один із перспективних напрямів для інвестицій? Дивіться, Україна вже має історію розвитку «зеленого» ринку — у 2019 році в країну прийшла норвезька компанія Scatec Solar із пропозицією альтернативного джерела енергії та оголосила про інвестиції в проєкт у розмірі 250–300 млн євро. Уже до 2021 року було збудовано чотири сонячні електростанції.
Сьогодні, незважаючи на воєнні дії, багато країн надають Україні гранти на забезпечення локальних зелених проєктів. Першим великим кроком післявоєнної «зеленої» реконструкції стала домовленість між Швейцарією та Україною.
На додаток до цього українські бізнесмени отримають вигідні інвестиції для покращення екології країни, розробляючи проєкти щодо зменшення викидів вуглецю в довкілля. А Великобританія, яка увійшла до наглядової ради проєкту, надасть гарантії на суму $1,5 млрд для багатоцільових позик і понад $100 млн двосторонньої підтримки.
Передові технології на допомогу українцям
Крім проєктів «розумного» відновлення, за час війни сильно зросла цікавість іноземних інвесторів до цифрових інновацій, що народжуються на території України. Лише за перше півріччя 2022 року частка ІТ-послуг від загального експорту зросла до 46 %, торік цей показник становив 37 %.
Однією з останніх перемог країни на цифровому ринку є участь у програмі «Цифрова Європа». У рамках програми український бізнес отримає фінансові інвестиції в розмірі $6 млрд на високоякісні комп’ютери, штучний інтелект, дані та хмарні послуги для використання їх в економіці країни.
Що ці технології можуть дати для розвитку економіки України? Усе просто. Саме підковані українські IT-підприємці успішно працюють із провідними міжнародними компаніями та формують інвестиційно привабливий імідж країни, залучаючи все більше іноземних інвесторів. Такі гіганти як Amazon Web Services (AWS) та фонд Flyer One Ventures уже підключилися до інвестування українських технологічних стартапів. Вони нададуть пільгове кредитування 52 українським компаніям на суму $820 тисяч, включно з фінтех-стартапами.
До речі, саме фінтех та криптовалюта в Україні привертають дедалі більше уваги населення. На сьогодні власниками різних криптомонет є 13 % українців. А за настроєм населення йдуть й інвестори. Однією з вагомих причин зацікавленості з боку інвесторів до українського фінтеху є легалізація криптоіндустрії на державному рівні. Наразі активно розробляється закон щодо оподаткування операцій з криптовалютою. Після затвердження закону, власники віртуальних активів будуть мати змогу розраховувати на справедливу процедуру оподаткування.
Зростання інвестиційної привабливості України
На світовому ринку інвестицій Україна завжди мала кредо «країни високих ризиків». Але 2022 став новою сторінкою незалежності держави. Стрімке зростання IT-сектору всупереч війні, підтримання провідних міжнародних компаній та унікальна навичка українського бізнесу адаптуватися до складних ситуацій показали всьому світу, що в Україну потрібно і важливо вкладатися.
І хоча в цій статті вказано далеко не всі сфери, які можуть зацікавити та залучити іноземні інвестиції, я виділив найперспективніші з них. І створення сильних проєктів у цих напрямах допоможе підвищити індекс інвестиційної привабливості України перед закордонними партнерами в найближчі кілька років.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12329
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10387
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6704
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5284
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4726