Які українські проєкти матимуть іноземне фінансування? Три сфери з грошовим потенціалом
Розповідь про те, які проекти потрібні Україні на найближчі роки. Три сфери з грошовим потенціалом.
Дослідження Європейської Бізнес Асоціації показали, що такого низького показника Індексу інвестиційної привабливості — 2,17, в Україні не було з 2013 року. Водночас 91 % компаній заявили, що планують і далі співпрацю з українськими підприємцями і 55 % готові інвестувати навіть під час війни. Цей показник набагато вищий, ніж після Євромайдану — за вісім років у країні сформувалися механізми адаптації бізнесу до складних умов.
Українському бізнесу зараз особливо важливо створювати проєкти, що залучають іноземні інвестиції, і грамотно вибудувати стратегію компанії на ринку, що змінюється. Сьогодні ми поговоримо про три вигідні інвестиційні напрями: інфраструктура, зелена трансформація та передові технології.
Відновити країну та отримати інвестиції
Проєкти з упором на відновлення інфраструктури стануть першочерговими щодо залучення іноземних грошей. Тільки за попереднім оцінюванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на повне відновлення країни знадобиться $750 млрд. За підсумками липневої міжнародної конференції в Лугано, українським партнерам вирішили виділити понад $1,5 млрд на фінансове забезпечення, підтримання аграрного сектору, покращення логістики та підготовку до опалювального сезону.
Очевидно, що стартапи та великі проєкти, пов’язані з відновленням інфраструктури, енергетикою та очищенням води, зможуть у короткий термін окупити вкладення, оскільки це пріоритетні напрями найближчими роками. А у зв’язку з уразливістю енергосистем Європи та України, країни активно шукають надійні та незалежні альтернативні джерела енергії.
Не лише відновити, а й вкластися в зелене майбутнє
На травневій пресконференції у Відні порушили питання про відновлювану енергію. За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш, «війна в Україні та її наслідки для цін на енергоносії є ще одним тривожним дзвінком. Єдине стійке майбутнє — відновлюване». На реалізацію плану переходу на відновлювальні енергоджерела, за його прогнозами, знадобиться інвестицій не менше, ніж $4 трлн на рік.
То чому ж відновлювана енергія та «зелена» трансформація — це один із перспективних напрямів для інвестицій? Дивіться, Україна вже має історію розвитку «зеленого» ринку — у 2019 році в країну прийшла норвезька компанія Scatec Solar із пропозицією альтернативного джерела енергії та оголосила про інвестиції в проєкт у розмірі 250–300 млн євро. Уже до 2021 року було збудовано чотири сонячні електростанції.
Сьогодні, незважаючи на воєнні дії, багато країн надають Україні гранти на забезпечення локальних зелених проєктів. Першим великим кроком післявоєнної «зеленої» реконструкції стала домовленість між Швейцарією та Україною.
На додаток до цього українські бізнесмени отримають вигідні інвестиції для покращення екології країни, розробляючи проєкти щодо зменшення викидів вуглецю в довкілля. А Великобританія, яка увійшла до наглядової ради проєкту, надасть гарантії на суму $1,5 млрд для багатоцільових позик і понад $100 млн двосторонньої підтримки.
Передові технології на допомогу українцям
Крім проєктів «розумного» відновлення, за час війни сильно зросла цікавість іноземних інвесторів до цифрових інновацій, що народжуються на території України. Лише за перше півріччя 2022 року частка ІТ-послуг від загального експорту зросла до 46 %, торік цей показник становив 37 %.
Однією з останніх перемог країни на цифровому ринку є участь у програмі «Цифрова Європа». У рамках програми український бізнес отримає фінансові інвестиції в розмірі $6 млрд на високоякісні комп’ютери, штучний інтелект, дані та хмарні послуги для використання їх в економіці країни.
Що ці технології можуть дати для розвитку економіки України? Усе просто. Саме підковані українські IT-підприємці успішно працюють із провідними міжнародними компаніями та формують інвестиційно привабливий імідж країни, залучаючи все більше іноземних інвесторів. Такі гіганти як Amazon Web Services (AWS) та фонд Flyer One Ventures уже підключилися до інвестування українських технологічних стартапів. Вони нададуть пільгове кредитування 52 українським компаніям на суму $820 тисяч, включно з фінтех-стартапами.
До речі, саме фінтех та криптовалюта в Україні привертають дедалі більше уваги населення. На сьогодні власниками різних криптомонет є 13 % українців. А за настроєм населення йдуть й інвестори. Однією з вагомих причин зацікавленості з боку інвесторів до українського фінтеху є легалізація криптоіндустрії на державному рівні. Наразі активно розробляється закон щодо оподаткування операцій з криптовалютою. Після затвердження закону, власники віртуальних активів будуть мати змогу розраховувати на справедливу процедуру оподаткування.
Зростання інвестиційної привабливості України
На світовому ринку інвестицій Україна завжди мала кредо «країни високих ризиків». Але 2022 став новою сторінкою незалежності держави. Стрімке зростання IT-сектору всупереч війні, підтримання провідних міжнародних компаній та унікальна навичка українського бізнесу адаптуватися до складних ситуацій показали всьому світу, що в Україну потрібно і важливо вкладатися.
І хоча в цій статті вказано далеко не всі сфери, які можуть зацікавити та залучити іноземні інвестиції, я виділив найперспективніші з них. І створення сильних проєктів у цих напрямах допоможе підвищити індекс інвестиційної привабливості України перед закордонними партнерами в найближчі кілька років.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1201
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 319
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 13574
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9109
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
8801
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6857
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 5792