"Київська катастрофа" або як не програти боротьбу за Незалежність
У цей день виповнюється 100 років ще одному визначному та повчальному епізоду в історії України, відомому як «Київська катастрофа».
Мова йде про друге звільнення Києва від російсько-більшовицьких військ.
Це був 1919 рік. Українська Галицька армія та Дієва армія Української Народної Республіки, головним отаманом якої був Симон Петлюра, об’єднали свої сили та розпочали похід на центральну і південну Україну, аби звільнити її від більшовиків.
Ясна річ, важливим на той момент для українського керівництва було взяти столицю - Київ. Для цього і сформували Київську групу, до складу якої увійшли І і ІІІ галицький корпуси та Запорізька група військ армії УНР. Очолив групу генерал Антін Кравс.
Водночас взяти Київ також мали намір Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР) (білогвардійці) на чолі з головнокомандувачем Антоном Денікіним. Вони розгорнули наступ на Москву з південного сходу України. На відміну від петлюрівців, білогвардійці не мали на меті визнання незалежності УНР — «Малоросія» могла розраховувати лише на широку автономію. Принципова антиукраїнська позиція Антона Денікіна не завадила українському керівництву розраховувати на налагодження співробітництва або на нейтралітет, адже ворог був у двох сил один - більшовики. Український наступ проти Червоної армії був досить успішним. Так, 30 серпня 1919 року Київська група військ на чолі з генералом Антіном Кравсом зайняла Київ, що стало найбільшим успіхом українського соборного фронту. Більшовики залишили столицю практично без бою. Але перемога тривала недовго.
Несподівано для всіх 31 серпня з лівого боку Дніпра в місто увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії генерала Миколи Брєдова. Це стало несподіваним, тому що, за даними розвідки, денікінці на 29 серпня воювали у 80-ти км від Києва і могли бути у Києві не раніше 3 вересня. Штаб Головного Отамана Симона Петлюри видав наказ, за яким передбачалось уникати бойових зіткнень з білогвардійцями, нібито потенційними союзниками проти Червоної армії: «На випадок зустрічі з частинами армії Денікіна, належить триматися, до дальшого розпорядження, слідуючих норм: 1) належить безумовно не вдаватися в ворожу акцію; 2) Пропонувати військам Денікіна, щоб вони не займали тих місцевостей, які вже є в наших руках, або які маємо посісти…».
Порозумітися з денікінцями на тлі антибільшовицької боротьби прагнули насамперед галичани. Вони сподівалися, що Білий рух допоможе вирвати східну Галичину з польського володіння.
Дуже швидко денікінці захопили мости через Дніпро та увійшли до середмістя Києва. На балконі міської думи на їхню вимогу поруч з українським повісили російський прапор. Проте під час маршу, коли повз думу проходили бійці 5-го кінного полку Чорних запорожців, вони зірвали російський прапор і кинули його під ноги коня свого командира полковника Володимира Сальського. У результаті виникла метушня, почалася стрілянина з обох боків.
Для того щоб уникнути кровопролиття та досягти порозуміння Антін Кравс вирушив на переговори до Миколи Бредова. Останній (неочікувано хіба що лише для Кравса) відмовився співпрацювати з об'єднаною українською армією.
Генерал дав зрозуміти: українські частини повинні залишити Київ до 5 години ранку 1 вересня 1919 року. Інакше, проти них буде застосовано силу. Керівники УГА не бачили в білогвардійцях ворогів. Ось чому вони так легко поступилися столицею України. До того ж, вище галицьке командування в особі генералів Кравса й Тарнавського не було готове до конфронтації з російськими білогвардійцями.
Тож, за наказом Антіна Кравса українські війська в ніч з 31 серпня на 1 вересня відступили з міста. Швидка перемога українських військ над більшовиками під Києвом відразу обернулася поразкою. Виходить так, що українці звільнили Київ для денікінців. Серед наших бійців почався розкол, а між головою Директорії УНР Симона Петлюри і диктатором ЗУНР Євгена Петрушевича наростала напруга.
Як бачимо, кожен пішов своїм шляхом. З огляду на такий розвиток подій, можна сказати, що причиною «київської катастрофи» була відсутність єдності у поглядах і прагненнях. Можливо, причина була в тому, що Петлюра сформував групу військ київського напрямку з великою перевагою галицьких частин. Ці люди не орієнтувалися в особливостях громадянської війни на Наддніпрянщині.
ЗУНР боролася з Польщею та готова була до союзу з білогвардійцями з надією на допомогу Антанти у війні проти Варшави. А Петлюра натомість бажав визнання УНР, у якій не допускали й думки про союз з Денікіним і віддавали перевагу стратегічному примиренню із Польщею, жертвуючи при цьому українськими інтересами в Галичині та Волині.
Так, створити єдиний антибільшовицький фронт на південному заході колишньої Російської імперії не вийшло. Глибокі ідеологічні розбіжності призвели до відкритого конфлікту між УНР та ЗУНР.
Здобуття Києва у серпні 1919 р. продемонструвало здатність боротися за незалежність України. І результат би був, якби не розбіжності політиків. Ця історія вкотре нагадує нам, як важливо розставити пріоритети та бути єдиними в своїх поглядах для досягання цілей. Нам треба чітко усвідомлювати, за що ми боремося і вигравати, об’єднавши зусилля. Окрім того, як і тоді, сьогодні ми змушені боротися за незалежність і знову ж таки з Росією. Сподіватися на якусь співпрацю тоді, а в нинішніх умови - на виконання домовленостей марно. І це підтверджує Росія всі роки війни на Донбасі.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13888
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5001
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4797