"Київська катастрофа" або як не програти боротьбу за Незалежність
У цей день виповнюється 100 років ще одному визначному та повчальному епізоду в історії України, відомому як «Київська катастрофа».
Мова йде про друге звільнення Києва від російсько-більшовицьких військ.
Це був 1919 рік. Українська Галицька армія та Дієва армія Української Народної Республіки, головним отаманом якої був Симон Петлюра, об’єднали свої сили та розпочали похід на центральну і південну Україну, аби звільнити її від більшовиків.
Ясна річ, важливим на той момент для українського керівництва було взяти столицю - Київ. Для цього і сформували Київську групу, до складу якої увійшли І і ІІІ галицький корпуси та Запорізька група військ армії УНР. Очолив групу генерал Антін Кравс.
Водночас взяти Київ також мали намір Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР) (білогвардійці) на чолі з головнокомандувачем Антоном Денікіним. Вони розгорнули наступ на Москву з південного сходу України. На відміну від петлюрівців, білогвардійці не мали на меті визнання незалежності УНР — «Малоросія» могла розраховувати лише на широку автономію. Принципова антиукраїнська позиція Антона Денікіна не завадила українському керівництву розраховувати на налагодження співробітництва або на нейтралітет, адже ворог був у двох сил один - більшовики. Український наступ проти Червоної армії був досить успішним. Так, 30 серпня 1919 року Київська група військ на чолі з генералом Антіном Кравсом зайняла Київ, що стало найбільшим успіхом українського соборного фронту. Більшовики залишили столицю практично без бою. Але перемога тривала недовго.
Несподівано для всіх 31 серпня з лівого боку Дніпра в місто увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії генерала Миколи Брєдова. Це стало несподіваним, тому що, за даними розвідки, денікінці на 29 серпня воювали у 80-ти км від Києва і могли бути у Києві не раніше 3 вересня. Штаб Головного Отамана Симона Петлюри видав наказ, за яким передбачалось уникати бойових зіткнень з білогвардійцями, нібито потенційними союзниками проти Червоної армії: «На випадок зустрічі з частинами армії Денікіна, належить триматися, до дальшого розпорядження, слідуючих норм: 1) належить безумовно не вдаватися в ворожу акцію; 2) Пропонувати військам Денікіна, щоб вони не займали тих місцевостей, які вже є в наших руках, або які маємо посісти…».
Порозумітися з денікінцями на тлі антибільшовицької боротьби прагнули насамперед галичани. Вони сподівалися, що Білий рух допоможе вирвати східну Галичину з польського володіння.
Дуже швидко денікінці захопили мости через Дніпро та увійшли до середмістя Києва. На балконі міської думи на їхню вимогу поруч з українським повісили російський прапор. Проте під час маршу, коли повз думу проходили бійці 5-го кінного полку Чорних запорожців, вони зірвали російський прапор і кинули його під ноги коня свого командира полковника Володимира Сальського. У результаті виникла метушня, почалася стрілянина з обох боків.
Для того щоб уникнути кровопролиття та досягти порозуміння Антін Кравс вирушив на переговори до Миколи Бредова. Останній (неочікувано хіба що лише для Кравса) відмовився співпрацювати з об'єднаною українською армією.
Генерал дав зрозуміти: українські частини повинні залишити Київ до 5 години ранку 1 вересня 1919 року. Інакше, проти них буде застосовано силу. Керівники УГА не бачили в білогвардійцях ворогів. Ось чому вони так легко поступилися столицею України. До того ж, вище галицьке командування в особі генералів Кравса й Тарнавського не було готове до конфронтації з російськими білогвардійцями.
Тож, за наказом Антіна Кравса українські війська в ніч з 31 серпня на 1 вересня відступили з міста. Швидка перемога українських військ над більшовиками під Києвом відразу обернулася поразкою. Виходить так, що українці звільнили Київ для денікінців. Серед наших бійців почався розкол, а між головою Директорії УНР Симона Петлюри і диктатором ЗУНР Євгена Петрушевича наростала напруга.
Як бачимо, кожен пішов своїм шляхом. З огляду на такий розвиток подій, можна сказати, що причиною «київської катастрофи» була відсутність єдності у поглядах і прагненнях. Можливо, причина була в тому, що Петлюра сформував групу військ київського напрямку з великою перевагою галицьких частин. Ці люди не орієнтувалися в особливостях громадянської війни на Наддніпрянщині.
ЗУНР боролася з Польщею та готова була до союзу з білогвардійцями з надією на допомогу Антанти у війні проти Варшави. А Петлюра натомість бажав визнання УНР, у якій не допускали й думки про союз з Денікіним і віддавали перевагу стратегічному примиренню із Польщею, жертвуючи при цьому українськими інтересами в Галичині та Волині.
Так, створити єдиний антибільшовицький фронт на південному заході колишньої Російської імперії не вийшло. Глибокі ідеологічні розбіжності призвели до відкритого конфлікту між УНР та ЗУНР.
Здобуття Києва у серпні 1919 р. продемонструвало здатність боротися за незалежність України. І результат би був, якби не розбіжності політиків. Ця історія вкотре нагадує нам, як важливо розставити пріоритети та бути єдиними в своїх поглядах для досягання цілей. Нам треба чітко усвідомлювати, за що ми боремося і вигравати, об’єднавши зусилля. Окрім того, як і тоді, сьогодні ми змушені боротися за незалежність і знову ж таки з Росією. Сподіватися на якусь співпрацю тоді, а в нинішніх умови - на виконання домовленостей марно. І це підтверджує Росія всі роки війни на Донбасі.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10752
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6091
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5847
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3558
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3245