Чого чекати від прийняття нового Закону України «Про державну службу»?

Новий закон про державну службу торкнеться долі майже 300 тисяч українців, які сьогодні мають статус державного службовця. Що ж пропонується Проектом у редакції підготовленій до другого читання?

Новий закон про державну службу торкнеться долімайже 300 тисяч українців, які сьогодні мають статус державного службовця. Що жпропонується Проектом у редакції підготовленій до другого читання?

Розмежування адміністративних та політичних посад

Адміністративні, політичні та патронатні посадибудуть розмежовані. Такий підхід є правильним,оскільки порядок зайняття та звільнення, а головне, функції осіб, які займають зазначеніпосади, є суттєво відмінними.

Політики мають розробляти стратегію розвитку тієїчи іншої сфери, працівники патронатної служби – їм в цьому допомагати, а службовці– втілювати у життя розроблену політиками стратегію. Однак, переслідуючиправильну мету, як завжди, зіпсували на етапі виконання.

Наприклад, помічники суддів втратять статус державнихслужбовців, оскільки стаття 92 проекту закону зараховує їх посади допатронатної служби. В той же час працівники канцелярії та архіву суду статусдержслужбовців збережуть.

Такі нововведення призведуть до того, що помічникисуддів більше не будуть подавати декларацій про доходи, отримають можливістьпоєднувати роботу з іншими видами діяльності, в тому числі і оплачуваної. Окрімцього, для них скасовується заборона на обмеження роботи близьких родичів убезпосередньому підпорядкуванні один одного: за такої ситуації суддю і йогопомічника можуть поєднувати родинні зв’язки.

Більше того, закон містить норму про те, що під час виконання своїх обов’язківдержавний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівниківпатронатної служби, за таких умов помічнику, наприклад, можуть не видати справуз архіву, тому що архуваріус не буде зобов’язаний виконувати дорученняпомічника.

У разі прийняття цього законопроекту, статус державнихслужбовців, а як наслідок і відповідні обмеження, втратять також працівники Національногобанку України, представники Уповноваженого Верховної Ради України з правлюдини, консультанти суддів Конституційного Суду України, працівникисекретаріатів Голови Верховної Ради України, його першого заступника тазаступника і багато інших. Такі положення законопроекту, без внесення системнихзмін до інших законодавчих актів, які б врегульовували особливості зайняттяпатронатних посад, спричинять значні корупційні ризики.

Рівень зарплати

Проектом закону впроваджується механізм, за якого часткапосадового окладу у загальному розмірі заробітної плати державного службовця повиннамати превалююче значення. В той же час, річний розмір місячної або квартальноїпремії державного службовця, не може перевищувати 30 відсотків суми йогопосадового окладу за рік.

Такі нововведення є, беззаперечно, прогресивними. Томущо сьогодні розмір премій державним службовцям жодним чином не обмежений,натомість, посадові оклади – встановлені і є мізерними. Зважаючи на той факт,що отримання чи не отримання службовцем премії в цьому місяці залежить від«доброї волі керівника» - то говорити про незалежну державну службу неприходиться. З огляду на це, запропоновані зміни є вкрай необхідними.

Однак, проект закону містить зауваження і в ційчастині.

Відповідно до його статті 50, заробітна платадержавного службовця складається, окрім посадового окладу, надбавок за вислугуроків та ранг, премій, ще і з виплати за додаткове навантаження у зв’язку звиконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби.

Здавалося б, все вірно: якщо виконуєш додатково роботу –то маєш отримати за неї і фінансову винагороду. Однак через закладений упроекті спосіб реалізації таких норм, заробітну плату в більшому розмірізможуть отримати не всі службовці, які фактично будуть здійснювати обов’язки завакантною посадою. Такий висновок вбачається з наступного.

Статтею 31 закону визначено, що «з метою безперебійногофункціонування державного органу одночасноз прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посадидержавної служби суб’єкт призначення може прийняти рішення про тимчасовий розподіл обов’язків за цією посадою між державнимислужбовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державногооргану».

Тобто, таке рішення може бути прийнято лише одночасно зоголошенням конкурсу на зайняття вакантної посади – якщо конкурс неоголошується, то розподіл обов’язків де-юре не проводиться, і виплата задодаткове навантаження не здійснюється. Хоча де-факто, як правило, обов’язкивсе-таки будуть поділені між іншими службовцями, задля забезпечення належноїроботи державного органу.

Більше того, вказівку на те, що конкурс може і непроводитися впродовж тривалого часу, містить ст. 24 проекту закону, відповіднодо якої «вакантні посади державної служби, на які протягом одного року неоголошено конкурс, підлягають скороченню».

Таким чином, проект закону дозволяє протягом одного рокуне оголошувати конкурси на зайняття вакантних посад, проте не змушує керівникаприйняти рішення про розподіл обов’язків за вакантною посадою між іншимислужбовцями.

Соцгарантії державних службовців

Для того, щоб зробити державну службу професійною,необхідно залучити на її посади кваліфікованих спеціалістів, які за свої знанняі здібності мають отримувати відповідну винагороду.

Однак, запропонований у проекті, навіть максимальнийрозмір посадового окладу для державних службовців, малоймовірно, зможе статиефективним механізмом для залучення професійних працівників на посади державноїслужби, не кажучи вже про мінімальний розмір такого окладу, який набудечинності лише з 1 січня 2019 року, і не може бути меншим двох розмірівмінімальної заробітної плати.

Тому логічно було б, якщо б проект закону містив іншінорми, які зробили б посади державної служби привабливими для фахівців. Такуфункцію могли б виконати положення про соціальний захист державних службовців.

Однак, передбаченау проекті закону система соціальних гарантій, не відповідає зазначеній меті.Більше того, вона, навіть, звужує, порівняно з чинним законодавством, соціальніправа державних службовців, особливо у сфері пенсійного забезпечення.

Таким чином, проект закону, швидше за все, не створить передумов, які б сприяли залученню напосади державної служби кваліфікованих спеціалістів, так як, приватний секторможе запропонувати їм значно вищі заробітні плати та кращі матеріально-технічніумови праці.