Як реанімувати український авіапром. Ч.3

---------------------------------------------

Продовження (початок - частина 1, частина 2).

---------------------------------------------

 На сьогодні очевидним є необхідність кардинальної зміни стратегії управління авіаційною промисловістю України та виправлення помилок ДК УкрОборонПром. Насамперед, необхідно забезпечити реалізацію концепції інтеграції, відродження і реформування авіаційної промисловості, одним із етапів якої є створення вертикально-інтегрованої компанії з цих підприємств у вигляді холдингу.

Як свідчить світовий досвід, у провідних світових об’єднаннях підприємств наукомісткої продукції, інтегратором спільної діяльності є розробник, який розробляє проект та впроваджує його у серійне виробництво, забезпечує просування продукції на ринок, супроводжує на протязі всього життєвого циклу.

Пропоную розглянути приклад створення на базі ДП Антонов ефективної вертикально-інтегрованої структури функціонування літакобудування. 

Концепція вертикально-інтегрованої структури функціонування літакобудування

Вертикально-інтегрована компанія - складна організаційно-виробнича структура з єдиним управляючим центром та замкнутим циклом виробництва, яка об'єднує підприємства, що послідовно приймають участь у виробництві, продажу і споживанні готового продукту на послідуючих стадіях технологічного процесу, таким чином взаємопов'язані друг з другом товарними та грошовими потоками.

Організаційно-правовою формою реалізації вертикально-інтегрованої компанії може бути утворення Державної холдингової компанії або Державної керуючої холдингової компанії відповідно до Закону України «Про холдингові компанії в Україні» у вигляді публічного акціонерного товариства.

Державна холдингова компанія (ДХК) – холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі (управління здійснює орган, уповноважений управляти державним майном).

Державна керуюча холдингова компанія (ДКХК) – державна холдингова компанія, корпоративним підприємством якої може бути інша державна холдингова компанія чи господарське товариство, холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) якого належить державі (управління здійснює Кабінет Міністрів України).

Державні холдингові компанії можуть бути утворені органами, уповноваженими управляти державним майном, у процесі корпоратизації державних підприємств. Рішення про утворення державної холдингової компанії в процесі корпоратизації (приватизації) приймається за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Якщо створення компанії передбачає формування її статутного капіталу шляхом передачі пакетів акцій, повноваження з управління якими здійснюють різні органи управління, орган управління, що ініціює створення такої компанії, попередньо подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення щодо передачі йому повноважень з управління відповідними корпоративними правами держави, в якому зазначається, що метою передачі повноважень з управління корпоративними правами держави є забезпечення подальшого створення компанії.

Управління пакетом акцій державної холдинговою компанії здійснює орган, уповноважений управляти державним майном, як єдиний акціонер.

Засновником та єдиним акціонером Державної керуючої холдингової компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Захист прав держави як власника у Державній керуючій холдинговій компанії здійснює наглядова рада, склад якої затверджується Кабінетом Міністрів України. 

На основі аналізу організаційних і структурних особливостей вертикально-інтегрованих структур визначаються їх загальні характерні риси:

1. Організаційно-правовою основою вертикально-інтегрованих компаній є публічне акціонерне товариство;

2. Ядро вертикально-інтегрованої компанії - це сукупність підприємств, які є послідовними стадіями одного виробничого циклу і пов'язані між собою технологічно необхідними виробничими зв'язками;

3. До складу входять допоміжні та обслуговуючі виробництва, що забезпечують розвиток галузей спеціалізації і частково власні потреби;

4. Керівництво пакетами акцій, виробництвом і грошовими потоками підприємств, що входять до державного холдингу, здійснює материнська компанія – державна холдингова компанія;

5. До складу Державної керуючої холдингової компанії входять інші холдингові компанії, що дає можливість згрупувати підприємства у кластери з видами продукції, що ними виробляється та використовується у подальшому іншими суб’єктами літакобудування при виробництві літаків. Зазначені кластери (дивізіони) об’єднуються через керуючу компанію в єдиний технологічний та виробничий коопераційний процес складання складної високотехнологічної продукції (літака).

 Схема вертикально-інтегрованої компанії представлена на рисунку 1 (завантажити):

 

Базові документи для створення ефективної вертикально-інтегрованої структури

- Закон України «Про холдингові компанії в Україні»,

- Закон України «Про акціонерні товариства»,

- Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»,

- Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»,

- Закон України «Про управління об'єктами державної власності»,

- Указ Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року №210/93,

- Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 року №773 «Про затвердження Порядку утворення державної холдингової компанії»,

- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року №802 «Про затвердження Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство»,

- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року» від 27.12. 2008 року №1656-р,

- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання вітчизняного авіабудування» (Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року) від 10 травня 2018 р. №429-р. 

Основні задачі інтеграції підприємств авіаційної промисловості України

1. Утворення єдиного державного холдингу (у вигляді ДКХК у найкращому випадку, за песимістичним сценарієм – ДХК) з повною відповідальністю перед споживачами за продукцію, що поставляється, і послуги авіаційної промисловості;

2. Забезпечення зростання виробництва та продажів авіаційної техніки;

3. Інтеграція у світовий клуб розробників і виробників авіаційної техніки;

4. Розвиток наукового потенціалу, що забезпечує проведення дослідно-конструкторських робіт.

5. Відновлення науково-технічної і виробничої бази;

6. Створення нових літаків, у тому числі з іноземними партнерами;

7. Створення оптимальних умов для залучення інвестицій;

8. Забезпечення сучасного рівня технічного обслуговування і ремонту літаків "Ан", підтримки льотної придатності, створення необхідної інфраструктури для обслуговування літаків;

9. Створення конкурентоздатних фінансових умов для придбання вітчизняної авіаційної техніки українськими авіакомпаніями;

10. Підвищення бюджетоутворюючої і соціальної функції підприємств авіаційної промисловості;

11. Створення умов для реформування суміжних підприємств авіаційної промисловості України;

12. Створення галузевої ринкової системи управління підприємствами. 

Основні принципи інтеграції підприємств авіаційної промисловості України

1. Відповідність законодавству України;

2. Визначення предметів (програм) спільної діяльності підприємств;

3. Економічна доцільність;

4. Формування оптимального складу учасників на основі галузевої приналежності і предмету спільної діяльності;

5. Вибір оптимальної форми та етапів інтеграції, що відповідають вимогам ринкових відносин і інтересам підприємств;

6. Підготовка додаткової законодавчої та нормативно-правової бази для проведення реформ;

7. Концентрація учасників Об'єднання навколо науково-технічного потенціалу галузі;

8. Об'єднання фінансово благополучних учасників;

9. Реформування з урахуванням особливостей функціонування підприємств авіаційної промисловості. 

Етапи реформування літакобудування

Реформування авіаційної промисловості України має відбуватися в два етапи:

- на першому – здійснення внутрішніх галузевих інтеграційних процесів (створення державного холдингу);

- на другому – міжнародна інтеграція із світовими розробниками і виробниками авіаційної техніки. 

Етап І

На першому етапі реформування відбувається:

- санація підприємств, які потребують відновлення платоспроможності, або які перебувають у стадії банкрутства (напр., Харківського державного авіаційного виробничого підприємства);

- оцінка вартості активів, у тому числі нематеріальних та розробка і впровадження системи управління правами інтелектуальної власності, яка, зокрема, забезпечить підвищення розміру активів підприємств та ефективне використання бренду «АНТОНОВ»;

- початок корпоратизації підприємств літакобудування з одночасним прийняттям КМУ рішення щодо утворення Державної керуючої холдингової компанії „Антонов” (ДКХК „Антонов”) із покладенням функцій материнської компанії на правонаступника ДП «АНТОНОВ» (перший варіант) або створенням нової керуючої материнської компанії (другий варіант, менш доцільний).

У зв’язку з різним фінансово-економічним станом підприємств авіаційної галузі (розробниками та виробниками серійної продукції) здійснення заходів щодо реформування можуть відбуватися неодночасно.

Ефективні організаційні перетворення можливі тільки із удосконаленням законодавчої та нормативної бази, в тому числі надання державним підприємствам права бути засновниками спільних підприємств, державна підтримка виробництва та збуту літаків через спеціалізовану лізингову компанію, підтримка розвитку наукових досліджень в інтересах авіаційної галузі, стимулювання закріплення кваліфікованих молодих кадрів на підприємствах. 

Санація

Одним з важливих завдань першого етапу реформування є проведення санації підприємств, які знаходяться в незадовільному фінансово-економічному стані, у тому числі:

- ліквідація заборгованості;

- оптимізація виробництва;

- збільшення продажу авіаційної техніки, підвищення ефективності виробництва та інше. 

Оцінка вартості активів

Оцінка вартості активів, перш за все нематеріальних, та розробка і впровадження системи управління правами інтелектуальної власності.

Здійснюється інвентаризація та оцінка активів, в тому числі прав інтелектуальної власності підприємств: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок, типових конструкцій літаків, авторських прав на програмне забезпечення та інше. 

Корпоратизація підприємств

Для здійснення корпоратизації та потім приватизації необхідно законодавчо визначити особливості цих двох етапів. Задля цього розроблено відповідний Проект Закону «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації», який врегульовує питання корпоратизації, приватизації та розпорядження майном підприємств оборонно-промислового комплексу» (відкрити документ).

Корпоратизація кожного підприємства авіаційної промисловості здійснюється індивідуально.

Під час їх корпоратизації має бути утворено декілька державних холдингових компаній за виробничою ознакою (напр.., ДХК двигунобудівників, ДХК авіоніки, ДХК з виробництва агрегатів літаків тощо) шляхом передачі новоутвореними публічними акціонерними товариствами «ХДАВП» та «Завод 410ЦА», ДП Харківський машинобудівний завод "ФЕД", ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка», ДП «Новатор» та інших (100% акцій яких належатиме державі, як результат їх корпоратизації) 100% своїх акцій у статутний капітал відповідних ДХК за видами продукції, що виробляється. Крім того, у статутний капітал зазначених ДХК передаються державні корпоративні права, що існують в інших господарських товариствах авіаційної промисловості (ПАТ «УкрНДІАТ», ПАТ «Маяк» та інших).

Утворення зазначених ДХК здійснюється за рішенням органу,  уповноваженого управляти державним майном, за погодженням з Кабінетом Міністрів України. 

Утворення Державної керуючої холдингової компанії (ДКХК)

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 року N 773 «Про затвердження Порядку утворення державної холдингової компанії» Кабінет Міністрів України приймає рішення про утворення під час корпоратизації ДП «АНТОНОВ» Державної керуючої холдингової компанії «Антонов» та передачі до її статутного капіталу 100% своїх корпоративних пакетів акцій раніше створених ДХК.  Таким чином буде утворена ДКХК «Антонов», в якій правонаступник ДП «АНТОНОВ» буде материнської компанією, а інші підприємства авіаційної галузі - дочірніми компаніями.

 Схема Державної КХК «Антонов» представлена на рисунку 2 (завантажити):

 

Інтеграція підприємств з виробництва серійної продукції навколо її розробників, таких як ДП «АНТОНОВ», стимулює впровадження на підприємствах інноваційних технологій, перехід на єдині стандарти та технології, освоєння інформаційних процесів, створення нових робочих місць, підвищення рівня кваліфікації спеціалістів, а як наслідок – зростання капіталізації підприємств та їх інвестиційної привабливості.

В основу запропонованої концепції інтеграції і реформування авіаційної промисловості покладений принцип збереження та розвитку підприємства-розробника продукції та його бренду, збалансування інтересів різних підприємств авіапромисловості.

Як свідчить світовий досвід, у провідних світових об’єднаннях підприємств наукомісткої продукції, інтегратором спільної діяльності є розробник, який впроваджує її у серійне виробництво, забезпечує просування продукції на ринок, супроводжує на протязі всього життєвого циклу, та очолює об’єднання за своїми функціональними та правовими обов’язками відносно продукції.

ДП «АНТОНОВ» на даний час фактично здійснює деякі функції регулювання та координації діяльності підприємств авіабудівної галузі, як сертифікований розробник та виробник літаків марки «АН» відповідно до Авіаційних правил України та Міжнародних авіаційних правил.

 ДП "АНТОНОВ" є законним власником прав інтелектуальної власності своїх розробок, у тому числі на зареєстровані торговельні марки "АНТОНОВ", "ANTONOV", "РУСЛАН", "АН", "AN", на сертифікати типу та має виключне право дозволяти і забороняти використання прав при виробництві, продажу, ремонту, технічному обслуговуванні продукції, виготовленої на основі його розробок.

 ДП "АНТОНОВ" має право контролювати якість виробленої продукції і наданих послуг, вимагати виконання умов ліцензійних договорів і виконання заходів щодо усунення недоліків, а також авторського супроводу експлуатації літаків.

 Враховуючи наведені функції та права, ДП «АНТОНОВ», як материнська компанія, може використати їх як додаткові важелі в управлінні. Користуючись уже напрацьованими зв'язками в рамках діючих програм співробітництва і договорів, - поліпшити взаємодію, як з учасниками вертикально-інтегрованої структури, так і з покупцями товарів і послуг. 

Переваги створення ДКХК на чолі з розробником літаків

1. Поєднання в одній особі функцій розробника, виробника та продавця авіаційної техніки, що дозволяє:

- створити єдиний центр відповідальності за розробку, серійне виробництво та після продажне обслуговування;

- мати більш повні відомості про потреби ринку;

- створити оптимальний модельний ряд авіаційної техніки;

- здійснювати оперативне забезпечувати вимоги споживачів до зміни конструкції;

- поліпшити обмін інформацією між учасниками;

- повніше враховувати інтереси учасників в стратегічних планах;

- забезпечити більш якісний маркетинг;

2. Гармонізація інтересів розробника та виробників, у тому числі у питаннях збереження та розвитку авіаційної науки;

3. У рамках існуючого правового поля більш ефективне використання інтелектуальної власності, об’єднану брендом «АНТОНОВ», зміцнення та оптимізація договірних відносин між підприємствами;

4. Скорочення циклу розробки та постановки на серійне виробництво літаків;

5. Підвищення довіри замовників авіатехніки за рахунок позитивного іміджу ДП «АНТОНОВ»;

6. Підвищення якості управлінських рішень за рахунок професійних знань спеціалістів ДП «АНТОНОВ» та їх досвіду в організації співробітництва в інноваційних проектах і більш тісної взаємодії між учасниками;

7. Більш ефективно реалізовувати спільні авіаційні проекти, розробником яких є ДП «АНТОНОВ» (Ан-124, Ан-70, Ан-148, Ан-140). 

Етап ІІ

На другому етапі реформування авіаційної промисловості України передбачається продовження перетворень для інтеграції в міжнародний авіаційний ринок:

- приватизація (часткова) ДКХК „Антонов”;

- здійснення IPO (розміщення акцій ПАТ „Антонов” та інших ПАТ на провідних фондових біржах);

- утворення спільних підприємств з світовими розробниками, виробниками та експлуатантами авіаційної техніки в рамках міжнародних проектів. 

Приватизація Державної керуючої холдингової компанії

Розробка та прийняття нормативно-правого акту про виключення учасників правонаступника ДП „АНТОНОВ" із списків підприємств, які не підлягають приватизації.

Розробка та прийняття Закону «Про особливості приватизації підприємств авіабудівної галузі», в якому забезпечується збереження цілісності авіабудівного комплексу, зниження ризиків, пов’язаних з приватизацією, за рахунок закріплення у державної власності контрольних пакетів акцій підприємств авіабудівної галузі, а також особливий підхід до приватизації високоінтелектуальних та унікальних комплексів.

Проведення приватизації авіабудівної галузі повинно доповнюватись розробкою та впровадженням політики державної підтримки підприємствам авіабудівної галузі. 

Здійснення ІРО

Підготовка до процесу ІРО (публічне розміщення акцій), зокрема впровадження корпоративних стандартів управління та міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищення вартості активів, проходження міжнародного аудиту.

Здійснення процедур розміщення акцій на міжнародній біржі. 

Утворення спільних підприємств та альянсів з світовими розробниками, виробниками та експлуатантами авіаційної техніки в рамках міжнародних проектів.

В результаті перетворень вертикально-інтегрована компанія ДКХК «АНТОНОВ», діяльність якої відповідає міжнародним ринковим вимогам, спроможна на високому конкурентному рівні створювати нові зразки авіаційної техніки при міжнародному розподілі праці.

Запропонована процедура створення ефективної вертикально-інтегрованої компанії є інваріантною та може бути впроваджена для перетворень у двигунобудуванні та виробництві авіаційного обладнання.