Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.06.2020 10:54

Податкова реформа та ІТ-галузь

Глава Комитета по информатизации и информационным технологиям в Верховной Раде VII созыва (2012-2014)

Огляд Закону України №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"

ІТ-галузь чекає ряд нових викликів у зв’язку із впровадженням так званої малої податкової реформи,  що запроваджена із набранням чинності 23 травня 2020 року Закону України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі – «Закон №466»).

Пропоную обговорити потенційні ризики та податкові виклики, які ставить Закон №466 у серії матеріалів на цю тему. Перший із них доцільно присвятити загальному огляду змін.

Впровадження плану протидій явищу BEPS?

Оскільки для України із 01.12.2019 р. набрала чинності Багатостороння конвенція щодо виконання заходів, які стосуються угод про усунення подвійного оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (згадувана серед професіоналів абревіатурою – «MLI»), частина нововведень Закону №466 закономірно направлені на імплементацію ряду «антиофшорних норм».

Це логічно в розрізі ініційованої Організацією економічного співробітництва і розвитку боротьби із явищем розмивання бази оподаткування та переміщення прибутків у низькоподаткові юрисдикції (англійською – “Base Erosion and Profit Shifting”, скорочено – BEPS), який втілений в ряді кроків Плану протидій явищу BEPS. Ряд затверджених норм згідно з Законом №466, фактично, є імплементацією кроків згаданого Плану дій. Інша ж частина №466 Закону присвячена питанням адміністрування податків і зборів в цілому, встановленню додаткових правил для платників акцизного податку, рентної плати, податку на нерухоме майно, і т.п. 

Найцікавіші зміни для ІТ-галузі

Найбільш практично назрілими змінами можна назвати збільшення максимально допустимих сум доходів для фізичних осіб-підприємців (далі – «ФОП»), які знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

Тепер ліміт для ФОП першої групи оподаткування становить 1 мільйон гривень (раніше було 300 тисяч гривень річного обороту). ФОП другої групи має замість 1,5-мільйонного ліміту вже 5 мільйонів гривень. Для третьої групи ФОП верхня планка зросла із 5 до 7 мільйонів гривень.

Наступним важливим моментом для ІТ-галузі можна назвати розширення та уточнення визначення терміну «постійне представництво». Податкові органи тепер мають повноваження більш активно діяти при виявленні незареєстрованих постійних представництв нерезидентів. Зокрема, контролюючий орган уповноважений здійснювати примусову податкову реєстрацію, призначати податкові позапланові перевірки, донараховувати податкові зобов’язання (як правило, мова буде йти про податок на прибуток підприємств – іноземних компаній). І що найнебезпечніше для структур, які звикли в Україні працювати шляхом укладення прямих контрактів із програмістами ФОПами – тепер таким іноземним компаніям, які діють без зареєстрованого постійного представництва, загрожуватиме ризик накладення податкового арешту на майно. Інше питання – як практично це може бути реалізовано у тих випадках, коли ФОПи використовують для надання послуг із програмування власне обладнання, оплачують оренду і т.п. і в іноземної ІТ-компанії в Україні немає майна, рахунків? З часом, очевидно, буде зрозуміло, чи вказаний інструмент примусу на практиці взагалі запрацює.

У розрізі змін в частині кваліфікації «постійних представництв» (тобто, комерційних, які мають платити податок на прибуток), є ще цікаве нововведення: вводиться штраф у розмірі 100 тис. грн. за ухилення від реєстрації. Проте Закон №466 встановлює перехідний період для тих представництв, які вже діють на території України, але не зареєстровані – вони мають провести всі реєстраційні процедури до 1 жовтня цього року.

Фактично,  ці зміни підтверджують, що ряду груп компаній ІТ-галузі доречно проаналізувати вже зараз особливості їх бізнес-процесів і, враховуючи вказані ризики, здійснити дії з реєстрації або окремого суб’єкта господарювання (будь-якої організаційно-правової форми – ТОВ, ПП, ПрАТ, наприклад) або ж представництва (комерційного чи некомерційного). Для цього доречно заглянути і в частину змін, що стосуються прикладів ознак постійного представництва нерезидента в діяльності особи в Україні, що з’явилися в Податковому кодексі Україні. На цю тему поговоримо в одному із наступних матеріалів, присвячених Закону №466. 

Нюанси адміністрування

Якщо коротко розповідати про внесені зміни до Податкового кодексу України в частині адміністрування податків, то варто згадати про вирішення однієї із наболілих проблем бізнесу в цілому – постійне коригування плану-графіку документальних планових перевірок платників податків. Останні три роки такі коригування із внесенням нового переліку платників податків до вже затвердженому плану-графіку робилися біля двох десятків разів протягом річного періоду. Як правило, суди визнавали такі дії фіскального органу незаконними. Але ті платники, які не розбиралися із законністю перевірок і допускали інспекторів до перевірки у підсумку, як правило, отримували акт із донарахуваннями та витрачали фінансові і часові ресурси на оскарження податкових повідомлень-рішень.

Законодавці врегулювали це питання, і тепер законними змінами до плану графіку вважаються лише ті зміни, які здійснені не частіше, ніж один раз у першому і також в другому кварталі звітного року.

Позитивним серед нововведень в частині адміністрування можна назвати ініціативу створення при податковій службі окремих колегіальних органів, які розглядатимуть заперечення на матеріали податкових перевірок. Це доречно з огляду на те, що на практиці заперечення розглядалися історично тими ж посадовими особами, які підписували акти перевірок особисто або делегували підпис замісникам. Тому платники податків часто ставили під сумнів об’єктивність самої процедури розгляду заперечень та доцільність подання заперечень на акт перевірки в цілому.

І знову ж таки тут закономірно виникає питання, яким чином на практиці буде організовано впровадження вказаних норм Закону №466? Чи дійсно ці новостворені органи допоможуть на практиці забезпечити більш об’єктивний підхід в розрізі публічно-приватного спору?

Прорахувати важко і наслідки розширення повноважень податкових органів щодо отримання від платників податків в процесі проведення перевірки письмових пояснень від посадових осіб, пояснень від роботодавців, або ж від осіб, праця яких використовується без належного документального оформлення. Однозначно, ризики для підприємств в цій площині стосуватимуться питань оформлення трудових відносин та належного оподаткування доходів.

Нагору відразу вчергове вийде цілий пласт питань у тих компаніях, де бізнес-процес передбачає підписання тисяч договорів цивільно-правового характеру із ФОПами на надання послуг.

Відразу в контексті цих змін прогнозовано повернемось до питання предмету таких договорів, оформлення актів приймання-передачі, специфікацій та технічних завдань. Податковий орган аналізуватиме, чи ФОП діє на власний ризик, як окремий суб’єкт господарювання і «продає» фінальний продукт (результат послуг), а чи він є частиною бізнес-процесів і має дотримувати внутрішніх правил компанії, виконувати вказівки колег щодо обсягу та якості послуг, а значить – «продає» години своєї роботи. Така ситуація – черговий виклик для ІТ-бізнесу провести внутрішні перевірки своїх бізнес-процесів, первинних документів, як мінімум. 

Декілька слів щодо протидії явищу BEPS 

Червоною ниткою у нормах Закону №466 звичайно ж проходять положення щодо міжнародних транзакцій (в частині пасивних платежів – проценти, дивіденди, роялті) і також структур груп компаній, які включаються ряд юрисдикцій і здійснюють ряд внутрішньогрупових розрахунків. Зокрема, з’явилися раніше невідомі українському законодавству концепції «тесту основної цілі», «ділової мети в операціях з нерезидентами», визначення «контрольованих іноземних компаній», кваліфікації «конструктивних дивідендів». Автори Закону №466 суттєво перекроїли і питання застосування правил щодо дотримання принципу «витягнутої руки» (трансфертне ціноутворення).

З урахуванням порядку впровадження нових правил (деякі норми набирають чинності лише з наступного року), бізнеси обирають свій підхід адаптації до нових правил: одні очікують, що буде далі (існує думка, що частково норми Закону №466 будуть відмінені чи відредаговані новими законами), інші готують стратегію дій щодо перегляду корпоративних структур чи транзакцій, частина ж платників податків вже почала адаптовуватися і впроваджувати зміни.

Всім трьом категоріям в період карантину вистачає достатньо бізнес-викликів і без цих нововведень Закону №466. «Змінюйся або помри» - вчергове актуальне нагадування і задоволеним і незадоволеним малою податковою реформою. А от що і як доречно робити в кожному напрямку, спробуємо розібратися в наступних матеріалах цієї серії.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]