Спитайте у когось іншого

Тепер виявляється, що Майдан вийшов головним чином на боротьбу з Путіним і його кривавою імперією.

Нещодавно міністр внутрішніх справ Аваков на запитання журналіста щодо деяких нюансів відставки поліцмейстер к и Деканоїдзе дуже красномовно відповів: «Спитайте у когось іншого».

Приблизно таким чином наша влада звітує про здобутки третьої річниці Революції Гідності. От, приміром, як доповідає суспільству про «перемоги» спікер Парубій: «Ми зупинили Путіна на Майдані, ми зупинили його на Сході України, і весь його план «русской весны» був повністю провалений. Весь світ цивілізований об’єднався навколо України, і санкції щодня злодійську імперію, яку очолює Путін, знекровлюють і знекровлюють, а українські реформи, можливо, не так швидко, як цього би хотілося, вони йдуть і дають результат».

Як активний учасник тих подій, особисто я Путіна на Майдані не пригадую. Натомість, добре пам’ятаю головні вимоги протесту: європейський вибір, прозорість влади, подолання корупції, громадянські свободи і подолання свавілля усіх гілок влади, створення сприятливої атмосфери для малого і середнього бізнесу і т. п.

Тепер виявляється, що Майдан вийшов головним чином на боротьбу з Путіним і його кривавою імперією. Тим зараз і пояснюються усі наші негаразди – Російська імперія надто велика, щоб подолати її за три роки. Тобто нова влада збирається обкрадати власний народ до самого переможного кінця, поки Росія не розвалиться і не здасться українцям у полон.

Тепер на рахунок «усього цивілізованого світу». Чергову резолюцію ООН з кримського питання цього року підтримало 73 країни замість 100 у 2014 році. Видання The National Interest , тим часом, прогнозує, що у нових геополітичних умовах Захід і Росія можуть домовитися щодо невизначеності статусу Криму на довгий час (по аналогії з країнами Балтії після 1940-х і до розпаду СРСР), при чому де факто АРК залишатиметься у складі РФ. На додаток до цього передбачається «відмова України від зближення з ЄС в обмін на фінансову допомогу Росії для відновлення знищеної інфраструктури».

«Україна не є членом НАТО, тому на неї не поширюється дія п'ятої статті Північноатлантичного договору. Це означає, що ми не можемо робити більше, ніж вже робимо: допомагати Україні впоратися з ситуацією, сприяючи їй на багатьох рівнях в підвищенні власних оборонних можливостей, і підтримувати її у військовій, економічній і політичній сферах. Однак прийти обороняти її ми не можемо», - заявляє сьогодні голова військового комітету НАТО генерал Петр Павел.

Ота от «весела» реальність, котра мало у чому збігається з світоглядом пана Парубія та його прибічників.

Насправді наша влада накладає стару матрицю на чужі для українського народу ментальні принципи – свободи, справедливості та само впорядкування соціального життя.

Ця теза заслуговує окремих рефлексій і окремого матеріалу. Сьогодні ж ми просто хочемо схилити голову перед пам’яттю жертв Небесної сотні та війни на Сході. Попри усе хочеться вірити, що наші герої віддали життя не даремно. Вічна їм пам'ять!