Рік президента. Чого дочекалися (Частина друга)?

"Петре, всі навкруги вороги, всі крім нас тебе підставлять, всі хочуть зайняти твоє місце, але ти не просто так став президентом! Ми включили всі таємні знання й сили, і якщо не будеш слідувати нашим інструкціям, будеш один на один зі своїми ворогами". 

Варто виокремити низку думок державника, щодо власних дій та поведінки. Першим і  найголовнішим виступає те, що державник точно знає, що його не зобов'язані любити. По-друге, він точно знає, що йому не належить більше ніж трактористу! Також державник свідомо вступає в середовище жорсткої конкуренції, розуміючи, що це місце (президента) є дуже спокусливим для різних груп і їх лідерів! Четвертим є те, що він йде в державу весь, як в прірву, спалюючи всі мости і не формуючи запасних аеродромів(бо це його найвища мета!) І останнє, державник дякує своїм прихильникам один раз протягом першої години президен т ства, а не всього терміну! А потім тільки УКРАЇНА!

Отже, на що ми сподівалися і чого ми не отримали?

Вся країна чекала рішення викликів абсолютно зрозумілих громаді і чомусь зовсім незрозумілих владі. Народ виходив з Майдану з почуттям гідності та перемоги й абсолютно чітко усвідомлював і розумів, що він став суб’єктом участі у політичних і соціальних проектах країни. Громада знайшла своє місце після Євромайдану, але, на жаль, цього влада не усвідомила. Нова влада була націлена на одну мету замінити гравців системи(не міняти – а замінити). Майданівці думали, що громадська думка зможе стати оперуючим інструментом нового президента, але отримали підміну діючих учасників на нинішніх, залишивши систему без змін. У результаті цього з боку влади було проігноровано право громади на участь у державних процесах. Все це слугувало примноженню такого собі «мікробу», який існував до цього (до часу формування команди у нас був спільний ворог – один Янукович) і зараз ми отримали колективного Януковича, де на кожному місці з’явився клон (попереднього хама) – митник грошових і владних потоків. Всі бажання й спроби громади зайняти гідне місце у державі закінчилися безуспішно. Якщо під час правління Януковича ми мали трагедію, то на сьогодні, за часів Порошенка, ми маємо фарс(абсолютна дискредитація вертикалі через клонування «мікро-Януковича»). Ми побачили, що фундаментальна помилка полягає у відсутності у президента  ініціативи формування власної команди, кожний учасник якої займався певною сферою і скеровував її на Європейські Стандарти. Ми піднімали питання у попередній статті щодо появи в політичній сфері гравця(президента України), який би міг брати на себе відповідальні рішення. Суспільство очікувало негайного введення військового стану й упорядкування всієї держави під єдину мету – перемогу у війні. Ми цього не отримали, а лише зіштовхнулися з перекиданням відповідальності з однієї гілки влади на іншу. . А головна біда України, що нам знову дістався, нехай і хороший (у всіх відношеннях; сім'я, бізнес, духовність) чоловік, але не державник! Знову ми маємо справу з ображеним хлопчиком (всі травми з дитинства) на якого впливають малоосвічені і жадібне оточення! Разом з цим знову почалася стара пісня боротьби Президентської Адміністрації з Кабміновською командою й політична корупція досягла вершини. Отже, ми не отримали відповідальності нового політичного гравця в особі президента який дав вектор розвитку в країні. Громадянське суспільство не знайшовши себе в ролі повноправного гравця, звичайно ж не змогло долучитися до проектів та інновацій у політиці. Тому туди знову пройшли піарники та авантюристи. Стосовно питання відновлення «військової машини» - всі в  перших тижнях діяльності очікували потужний рух в напрямку формування військової доктрини, яка не  запропонована ще до сьогодні. «Військова доктрина» тягне за собою всі концепції оборони, підготовки, формування резерву й усіх інших напрацювань. Зі серйозним настроєм очікували референдум щодо подальшої долі України у визначенні її військового пріоритету.  Нарешті суспільство має знати, яка стратегія безпеки держави ( колективна - НАТО, чи активний нейтралітет)? Чітка позиція щодо боротьби з корупцією відразу була нагальним питанням для майданівців. Всі вони чекали якихось серйозних, кардинальних, дієвих проектів та програм щодо викоренення корупції. Не відбулася й демонстрація на власному прикладі боротьби з корупцією. Стосовно війни в загалі відбувся якийсь моральний колапс, сюрреалізм дійсності.  АТО - хто розуміє, що це? За  рік ми не дочекалися ні розриву дипломатичних відносин з країною-агресором, ні конфіскації російського майна, ні закриття кордонів, і навіть не були припинені економічні стосунки з воюючою стороною(яка напала на Україну). Війну не назвали війною. Влада намагалася ухилитися, аби тільки продовжити болото, в якому ми зараз знаходимося. Очікували, що в стані війни, президент, маючі переваги військового стану - наведе на решті лад! Вважали, що найбільшим успіхом  президента Порошенко стане перемога у війні, фінансова й продовольча безпека людей.  А реформування МВС ( силовий блок підпорядкований президенту), взагалі жах! Ганебний розстріл Саши Білого, катування Віти Завірюхи,  переслідування «Айдару» та інших добровольчих батальйонів  які сотнями знаходяться в СІЗО – тільки через те, що вони виявилися небайдужими патріотами і пішли захищати державу в перших рядах. Що це пане президенте ? Мабуть,  пояснюється це тим, що люди, які можуть запитати у влади щодо до їх діянь, де реформа системи - є великими ворогами. влади, а може ї президента. Перші рішучі дії з моменту президенства Порошенко, яких не відбулося, могли здійснити всі очікування, які ми представили вам у першій статті. Чекали чітку позицію на міжнародній арені – прямі стосунки з Америкою та можливість отримати від неї підтримку (зброю, гроші).  Суспільство чекало рішучих дій стосовно гарантів Будапештського меморандуму і співпрацю з тим рівнем клубу, який дав нам гарантію безпеки й незалежності держави взамін на віддачу ядерної зброї. Нація досі  не може зрозуміти й уявити, що українська влада веде перемовини з бандюками ДНР і ЛНР.  Що таке Мінські угоди? Що таке Норманський формат? Що таке Ризька резолюція?  Пане президенте - поясніть нації що це?  Всі дії і всі реформи продовженої влади Яценюка призвели до того, що 27 квітня на саміті в Києві замість прямої допомоги ЄС державі Україна в  реформах, регуляторній політиці й розвитку малого та середнього бізнесу ми отримали скорочення допомоги  на 80 % всіх програм. І найстрашніший вирок на який не очікував Майдан і люди, які піднялися за свою гідність та гідність держави – відстрочення участі  України в Європейському Союзі мінімум на 10 років. Нас панове не чекають 10 років у Європі, бо вона ( Європа) чітко сказала, що нічого у нас системно не змінилося. У нас відбулося роз клонування  одного Януковича на тисячі і заміна гравців прізвища, але не системна. На жаль, сумним аналізом закінчую очікування громадянського суспільства від влади, яке веде 10:0 на свою користь. А саме, накриває ковдрою дуже неприємний і ганебний історичний етап Майдану -  абсолютна безкарність катів, які вбили Небесну Сотню. 

Далі буде… Слава Україні!