Хто правий: Уманський чи програма "Велике будівництво"

Життя змушує абстрагуватись від всіляких "експертів" і їхньої "правди". Осінь 2020 дійсно схожа на калейдоскоп і багата на події та диваків.

Одні поперед одного балотуються у місцеву владу, переважно не маючи уявлення про місцеве самоврядування, інші гриби збрають спокійно, а ще одні раптово стали фахівцями в галузі дорожнього господарства. Тут і Таня Чорновіл на “5-му” каналі розповідає про дороги, і політолог Саша Палій з гуманітарія став дорожником, проте я ніколи не сподівався в одній когорті з ними побачити колишнього Урядовця часів Тимошенко, якого поважав. Але будьмо справедливими — у всього є своя межа і протидія.

Ранок почався із його хайпового посту в Facebook, який складався з ображених звинувачень, кількох посилань на проплачені інформаційні джерела та напрочуд дивної математики. Дякую автору за відвертість, бо в той момент я прозрів від його тотальної фахової некомпетентності в системі фінансування дорожнього ринку (https://www.facebook.com/ihor.umanskyi.77).

Трохи історії. У далеких 2008–2010 роках мені з ним доводилося працювати в Мінфіні.

Фаховий економіст, вже двічі побував цілим Міністром фінансів України в урядах Тимошенко й Шмигаля. Звучить солідно, але весь цей досвід аж ніяк не посприяв його осягненню структури фінансування Укравтодору та дорожньої галузі в цілому. А це вже сумно і соромно. 

Тепер факти. 

В Україні є лише один державний Дорожній фонд, тому апріорі не існує «фондів доріг місцевого значення» та «фонду доріг державного значення». Це дуже легко перевірити. Звісно, це звучить не так цікаво, як ілюстрації до теорії змови на слайді нашого «експерта». 

У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування дорожніх робіт. Ми говоримо про будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування. Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд. 

Кошти державного Дорожнього фонду, які спрямовуються у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (у 2020 році — це 22,2 млрд грн на 123 тис. км доріг) — це зона відповідальності облдержадміністрацій. 

То що робить Укравтодор? 

Укравтодор є головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення автомобільних доріг загального користування державного значення.

А ось реальна математика:

• 31,5 млрд грн — Дорожній фонд;

• 19,3 млрд грн — державні гарантії для фінансування інших дорожніх інвестиційних проєктів;

• 35 млрд грн — кошти від перемоги України над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. У відкритому доступі є рішенням Президента України з планом дій Укравтодору на 2020 рік, які планувалося залучити на державні дороги ще на початку цього року через механізм спецфонду. Ці кошти мали бути третім джерелом Великого будівництва, спрямованим на дороги як додаткове бюджетне фінансування. Пізніше, після початку пандемії, було вирішено спрямувати ці кошти у Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV–2, та її наслідками, а звідти на дороги до тих лікарень, куди везуть людей хворих на COVID-19;

• 4,4 млрд грн — проєкти МФО.

В сумі маємо 90,2 млрд грн. 

Але ж зрада — 2 млрд для Укравтодору 

Ніякої зради, якщо розібратися глибше в механізмі перерозподілу бюджетних коштів в Україні.

Як це працює: міністерствам надається фінансування на рік, з умовою використання бюджету. Якщо їх не вдається реалізувати, гроші, які були надані державою потрібно перерозподілити між більш продуктивними міністерствами. Якщо цього не зробити, кошти «спишуться» і доведеться чекати нового розподілу бюджету. Ця система сувора, але справедлива стосовно тих, хто працює. Екс-міністру фінансів це відомо як нікому. 

Таким чином, внаслідок перерозподілу Укравтодор отримав 600 млн гривень у 2020 році. Як на мене, це краще, ніж пустити гроші по вітру. 

Щодо міфічного «картелю» та методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства. 

Ця тема вже не вперше «підіймалась» опонентами з «липкими» руками. Однак статистика — річ невблаганна, і вже на сьогодні згідно з публічною інформацією у системи Prozorro — вже 20 компаній мають контракти на суми понад 1 млрд грн. 

Тепер розповім як працюють закупівлі.

Укравтодор здійснив революцію у сфері тендерних закупівель. Зараз всі говорять про «картель», але ніхто не говорить, які схеми функціонували раніше. Наприклад, реконструкцію 100 км ділянки могла взяти на себе компанія з досвідом будівництва доріжки біля приватного будинку. А це відбивається на рівні якості виконання робіт, технічному забезпеченні та загальним можливостям підрядника. 

Що ми маємо зараз? Вимоги до підрядників стали однаковими для всіх прозорими і жорсткими, проте у порівнянні з міжнародними проектами ще дуже лояльними. 

Фантомні болі автора та дешеві маніпуляції 

Повертаючись до перерозподілу коштів. Після прийняття Кабміном рішення про спрямування коштів на освітні об’єкти та на дороги Львівщини почалася справжня бійня. Хоча поки опоненти метали бісер, рішення вже було знайдено: Олександр Трухін та група інших народних депутатів разом з Укравтодором висловили ініціативу спрямувати кошти від Укравтодору на закупівлю обладнання для онкохворих дітей у дитячу лікарню «Охматдит». От і вся історія. 

В сухому залишку слід зазначити, що через такі вкиди і маніпуляції із цифрами, закиди від псевдофахівців в дорожній галузі як Ігор Уманський та інших, Україна наближається не лише до «економічного армагедону», але й до повернення старих схем від попередніх урядів та їх олігархічних лялькарів, які вже давно у своїх рожевих снах потирають руки. Хочу їх засмутити — нічого не ВИЙДЕ! Краще йдіть вчитися на професію дорожника, бетонщика чи мостобудування, які на ринку користуються попитом та є високооплачуваними — і вперед, будуйТЕ Україну, а не руйнуйТе, як зазвичай вмієте! 

Варто сказати, що Укравтодор ефективно розпоряджається отриманими коштами. Разом з іншими джерелами фінансування це дало можливість оновити за один рік 4 000 км доріг. Це не лише якісні, сучасні, європейські дороги — це точка росту для всієї економіки, яка завдяки мультиплікативному ефекту не дала нашій економіці «лягти» на початку пандемії. Вітчизняна економіка почала відновлюватися навіть раніше, аніж у західних держав. За свідченнями експертів Світового банку, наслідки коронакризи для України найменші завдяки безперервному інвестуванню у інфраструктуру. А це — мільярдні обороти коштів в українській економіці. Тут про це детально.