Протекціонізм під виглядом патріотизму - нова загроза для ProZorro
Можливе прийняття законопроекту №7206 не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затв
“ Купуй українське, плати українцям ” – ні це не реклама, а новий законопроект «Купуй українське, плати українцям» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва)№7206 від 17.10.17, що внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту він направлений на захист вітчизняних виробників та ставить на меті створення сприятливих передумов для ефективного використання механізму публічних закупівель як засобу стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва.
Законопроект включено до порядку денного засідання Комітету з питань економічної політики на 15 листопада цього року.
Даним законопроектом передбачено врахування місцевої складової в приведеній ціні та критеріях оцінки під час вибору переможця, тобто надання переваги українським виробникам перед іншими учасниками.
На перший погляд, мета гарна, однак інструмент її досягнення викликає занепокоєння (як завжди, диявол в деталях).
По-перше , основною метою публічних закупівель є забезпечення відкритого та ефективного витрачання коштів платників податків для забезпечення населення необхідними товарами, роботами та послугами дотримуючись при цьому принципів конкуренції та недискримінації, а не розвиток та підтримка якихось конкретних «політично та спекуляційно-улюблених» секторів виробництва.
По-друге , встановлення будь-яких преференцій та конкурентних переваг для національних компаній під час проведення публічних закупівель суперечить взятим Україною зобов ’ язанням в рамках Угоди СОТ про державні закупівлі (Україна доєдналася до Угоди у 2016 році) та Угоди про асоціацію з ЄС (остаточно набула чинності з 1 вересня 2017 року).
Варто нагадати, що Угода СОТ про державні закупівлі є однією з найбільш вагомих міжнародних угод у сфері публічних закупівель, що визначає рамкові вимоги стосовно процедур, принципів і правил здійснення публічних закупівель країнами-Сторонами Угоди та передбачає взаємовигідне відкриття ринків публічних закупівель серед її учасників. Україна приєдналася до Угоди 18 травня 2016 року і з цього дня українські компанії отримали право брати участь у державних закупівлях 4 6 країн-учасниць угоди GPA .
Начебто логічним є посилання розробників законопроекту на досвід окремих країн світу, які на державному рівні встановлювали практику обов’язкового залучення місцевої складової, у тому числі за участі малих та середніх підприємств, до реалізації галузевих та регіональних програм розвитку.
Однак, можливість застосування такого механізму вже передбачено і в Законі України «Про публічні закупівлі», зокрема у частині 1 статті 28.
Згідно зарубіжного досвіду та нашого законодавства, саме замовник встановлює кваліфікаційні вимоги до потенційних учасників, визначає технічні специфікації до предмету закупівлі та критерії оцінки пропозицій.
Зокрема, передбачена можливість застосування не цінових критеріїв для предметів закупівлі, що мають складний та спеціалізований характер.
Для закупівель, пов’язаних із надзвичайним станом в соціально-економічній та військово-політичній сферах взагалі існує окремий Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» , який теж передбачає врахування місцевої складової в предметі закупівлі, а також застосування інших нецінових критеріїв.
Звертаємо увагу, що за статистикою 99% учасників та переможців у публічних закупівлях є саме українські компанії, які платять податки і створюють робочі місця саме в Україні, навіть якщо продають продукцію з іноземною складовою, що є об’єктивною реальністю у 21 столітті в умовах економічної глобалізації. У цьому ж контексті доволі проблемним питанням є чітке розуміння, що саме є продукцією вітчизняного виробництва і хто саме є вітчизняним виробником, коли часто бенефіціари зареєстровані в іноземних та офшорних юрисдикціях. Будь-які механізми підтвердження «вітчизняного» передачають певний адміністративний механізм, що як завжди має істотні корупційні ризики.
Крім того, в Україні з серпня 2017 року діє Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” , який саме і направлений на підтримку та стимулювання національних компаній державою, при цьому не спотворюючи конкуренцію на ринку.
Зважаючи на викладене, Transparency International України впевнена, що українській владі варто якісно і повномірно використовувати наявні механізми, зокрема державної допомоги та ефективного стимулюючого податкового законодавства для стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва й припинивши спроби вирішувати ці проблеми шляхом внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Натомість та вочевидь, важливою публічною і реальною (не популістською) ознакою підтримки вітчизняних виробників став би також особистий приклад депутатів, політиків та урядовців купувати і користуватися українською технікою, одягом, медичними послугами та відпочивати в Україні.
Отже, можливе прийняття законопроекту №7206, на нашу думку, не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затвердженої Урядом для виконання Угоди про Асоціацію.
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер 28.05.2025 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак 27.05.2025 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська 27.05.2025 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1102
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 207
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 140
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 131
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 123
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 11902
-
У Литві частину допомоги, що була призначена для українців, надали росіянам та білорусам
Бізнес 6727
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 6406
-
Кухонний чекап: що насправді небезпечно в посуді і як це впливає на мозок, IQ і гормони
Життя 4714
-
Тренд на вертикальні серіали: українська Holywater заробляє на них мільйони. Як це працює
Технології 4397