Протекціонізм під виглядом патріотизму - нова загроза для ProZorro
Можливе прийняття законопроекту №7206 не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затв
“ Купуй українське, плати українцям ” – ні це не реклама, а новий законопроект «Купуй українське, плати українцям» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва)№7206 від 17.10.17, що внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту він направлений на захист вітчизняних виробників та ставить на меті створення сприятливих передумов для ефективного використання механізму публічних закупівель як засобу стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва.
Законопроект включено до порядку денного засідання Комітету з питань економічної політики на 15 листопада цього року.
Даним законопроектом передбачено врахування місцевої складової в приведеній ціні та критеріях оцінки під час вибору переможця, тобто надання переваги українським виробникам перед іншими учасниками.
На перший погляд, мета гарна, однак інструмент її досягнення викликає занепокоєння (як завжди, диявол в деталях).
По-перше , основною метою публічних закупівель є забезпечення відкритого та ефективного витрачання коштів платників податків для забезпечення населення необхідними товарами, роботами та послугами дотримуючись при цьому принципів конкуренції та недискримінації, а не розвиток та підтримка якихось конкретних «політично та спекуляційно-улюблених» секторів виробництва.
По-друге , встановлення будь-яких преференцій та конкурентних переваг для національних компаній під час проведення публічних закупівель суперечить взятим Україною зобов ’ язанням в рамках Угоди СОТ про державні закупівлі (Україна доєдналася до Угоди у 2016 році) та Угоди про асоціацію з ЄС (остаточно набула чинності з 1 вересня 2017 року).
Варто нагадати, що Угода СОТ про державні закупівлі є однією з найбільш вагомих міжнародних угод у сфері публічних закупівель, що визначає рамкові вимоги стосовно процедур, принципів і правил здійснення публічних закупівель країнами-Сторонами Угоди та передбачає взаємовигідне відкриття ринків публічних закупівель серед її учасників. Україна приєдналася до Угоди 18 травня 2016 року і з цього дня українські компанії отримали право брати участь у державних закупівлях 4 6 країн-учасниць угоди GPA .
Начебто логічним є посилання розробників законопроекту на досвід окремих країн світу, які на державному рівні встановлювали практику обов’язкового залучення місцевої складової, у тому числі за участі малих та середніх підприємств, до реалізації галузевих та регіональних програм розвитку.
Однак, можливість застосування такого механізму вже передбачено і в Законі України «Про публічні закупівлі», зокрема у частині 1 статті 28.
Згідно зарубіжного досвіду та нашого законодавства, саме замовник встановлює кваліфікаційні вимоги до потенційних учасників, визначає технічні специфікації до предмету закупівлі та критерії оцінки пропозицій.
Зокрема, передбачена можливість застосування не цінових критеріїв для предметів закупівлі, що мають складний та спеціалізований характер.
Для закупівель, пов’язаних із надзвичайним станом в соціально-економічній та військово-політичній сферах взагалі існує окремий Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» , який теж передбачає врахування місцевої складової в предметі закупівлі, а також застосування інших нецінових критеріїв.
Звертаємо увагу, що за статистикою 99% учасників та переможців у публічних закупівлях є саме українські компанії, які платять податки і створюють робочі місця саме в Україні, навіть якщо продають продукцію з іноземною складовою, що є об’єктивною реальністю у 21 столітті в умовах економічної глобалізації. У цьому ж контексті доволі проблемним питанням є чітке розуміння, що саме є продукцією вітчизняного виробництва і хто саме є вітчизняним виробником, коли часто бенефіціари зареєстровані в іноземних та офшорних юрисдикціях. Будь-які механізми підтвердження «вітчизняного» передачають певний адміністративний механізм, що як завжди має істотні корупційні ризики.
Крім того, в Україні з серпня 2017 року діє Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” , який саме і направлений на підтримку та стимулювання національних компаній державою, при цьому не спотворюючи конкуренцію на ринку.
Зважаючи на викладене, Transparency International України впевнена, що українській владі варто якісно і повномірно використовувати наявні механізми, зокрема державної допомоги та ефективного стимулюючого податкового законодавства для стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва й припинивши спроби вирішувати ці проблеми шляхом внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Натомість та вочевидь, важливою публічною і реальною (не популістською) ознакою підтримки вітчизняних виробників став би також особистий приклад депутатів, політиків та урядовців купувати і користуватися українською технікою, одягом, медичними послугами та відпочивати в Україні.
Отже, можливе прийняття законопроекту №7206, на нашу думку, не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затвердженої Урядом для виконання Угоди про Асоціацію.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386