Автоматичний обмін фінансовою інформацією

Скоро інформація про закордонні рахунки буде автоматично попадати до наших податкових органів.

Скоро інформація про закордонні рахунки буде автоматично попадати до наших податкових органів. 

Коли це відбудеться? 

Закон України «Про валюту і валютні операції», який нещодавно набув чинності у перехідних положеннях передбачає, що Кабінет Міністрів України повинен протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.  В тому числі він визначатиме впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією. 

Це дозволить Україні вже у 2019 році приєднатися до більш ніж 100 країн які вже здійснюють автоматичний обмін фінансовою інформацією. Впровадження в 2017 році автоматичного обміну вже призвело до понад 85 мільярдів додаткових податкових надходжень. Ознайомитися з повним переліком країн, які беруть участь в обміні інформацією можна на офіційному сайті OECD. 

Досвід сусідніх країн 

Наприклад Росія з осені цього року вже починає обмінюватися інформацією про платників податків з податковими органами інших країн. «Это новая форма взаимодействия налоговых органов стран мира, когда информация установленного формата будет передаваться не по запросу, как это делалось ранее, а в автоматическом режиме. Это чисто автоматический обмен и в зону видимости попадут абсолютно все налогоплательщики», — пояснив глава російської податкової.

 Хто збирає інформацію для обміну?

 Фінансові установи - банки, інвестиційні компанії і фонди, брокери і страхові компанії, депозитарії, ін. Зібрану інформацію за рік фінансова установа передає своєму податковому органу. Податкова сортує інформацію за країнами та передає до податкових органів кожної країни, з якою здійснюється обмін. 

Яка інформація збирається для обміну? 

Для фізичних осіб:

- ПІБ;

- дата народження;

- місце проживання;

- податковий номер. 

Для юридичних осіб:

- назва компанії;

- адреса реєстрації;

- реєстраційний номер;

- ідентифікаційні дані про бенефіціарів та контролюючих осіб. 

Для фізичних та юридичних осіб:

- інформація про фінансову установу;

- номер рахунку;

- рух коштів і залишок на рахунку;

- звітний період;

- код країни. 

Зібрана інформація дозволить контролюючим органам скласти картину про закордонні активи українських платників податків. Тому слід вже зараз замислитися над створенням прозорої структури володіння іноземними активами.