Як просто ідентифікувати монопольний ринок

Листопад 2020 року, як вже зазначали в УКАБ, став місяцем рекордного експорту азотних добрив, зокрема карбаміду. За логікою, в такі періоди відбувається так званий ціновий арбітраж, коли ціни на внутрішньому ринку і експортному ринку врівноважуються.

Формула ціноутворення при активному експорті наступна: внутрішня ціна дорівнює експортній ціні мінус витрати на логістику і перевалку в порту.

Як показує Таблиця 1, саме так працює висококонкурентний ринок зерна, зокрема пшениці.

Таблиця 1. Порівняння внутрішніх і експортних цін на карбамід і пшеницю в листопаді 2020 року

Джерело: IGC, Маркер, УКАБ

Із добривами все інакше. Виробники карбаміду, наприклад, отримують не дисконт, а премію на внутрішньому ринку, незважаючи на те, що при експорті ще несуть додаткові витрати на логістику.

Логіка конкурентного бізнесу дуже проста – якщо реалізовувати на експорт менш вигідно, обсяги переспрямовуються на внутрішній ринок і внутрішня ціна вирівнюється до паритету експортної. Функціонування ринку по-іншому може відбуватись лише тоді, коли на ньому існує монополія, яка дозволяє фіксувати ціну і обсяги реалізації. 

І так, експортна реалізація карбаміду також прибуткова, досвід ОПЗ це наочно доводить. Це означає що на внутрішньому ринку просто формується екстра-маржа, неможлива без монопольного становища.

Наші опоненти на нарадах в Мінекономіки доводили, що так ринок функціонує всюди. При цьому наводили приклади країн, де є всього по одному великому виробнику. Тобто доведення монопольного становища немає змісту, це і так очевидно.

В Україні підприємствам групи Остхем це неочевидно, судові позови до Антимонопольного комітету щодо оскарження монопольного статусу є тому підтвердженням. Хоча весь ринок знає, у заводів цієї групи купити добрива неможливо, є лише один канал  із декількома підконтрольними дистриб’юторськими відгалуженнями.