Проблемні питання участі у господарському товаристві

Домінуючий спосіб набуття корпоративних прав у господарських товариствах полягає у передачі частини частки статутного капіталу від фактичних учасників компанії, на користь зацікавлених осіб. Відступ-набуття частини частки здійснюється шляхом:

- укладення договорів купівлі-продажу та/або дарування частини частки у статутному капіталі юридичної особи;

- вчинення заяв про відступ (передачу) частини частки у статутному капіталі юридичної особи.

Кожен із означених способів розглядається теорією як достатні, та не розглядаються як виключні. Проте, такі способи обумовлюють необхідність у передачі частини права власності на частку фактичними власниками.

У практичній реалізації спільних інтересів, як потенційних суб’єктів корпоративних відносин (осіб, які прагнуть стати учасниками компанії) так і фактичних учасників товариств, вбачаємо предмет обговорення у питанні:

«А чи обґрунтовано, і не заборонено нормативно, право на набуття корпоративних прав у спосіб, який не передбачає позбавлення частини права власності на частку фактичних учасників товариства. Такий спосіб детермінуємо у наступному:

(І) ухвалення вищим органом управління рішення про вступ (прийняття) особи до складу учасників товариства через внесення таким учасником додаткового вкладу до статутного капіталу товариства;

(ІІ) зміна розміру статутного капіталу товариства пропорційно розміру додаткового вкладу нового учасника;

(ІІІ) набуття новоприйнятим учасником корпоративних прав у товаристві.

Пропонуємо розглянути дане питання, на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю, як найпоширенішої організаційно-правової форми.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (або надалі за текстом «ТОВ») складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Шляхом створення господарського товариства, його засновники об’єднують власні грошові кошти та/або майно, та/або майнові права, що належать їм на праві власності, формують статутний капітал, та за результатом формування статутного капіталу, - набувають у власність частку в товаристві та корпоративні права, пропорційно внесеного вкладу. Право власності на об’єкти цивільного обігу, що були внесені як вклад, кореспондується учаснику правом власності на частку у статутному капіталі та корпоративними правами у товаристві.

«Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією […]». (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (надалі за текстом «ГК України»).

Далі, припустимо, що на одному із етапів функціонування ТОВ, виникає необхідність у прийнятті до його складу нових учасників. Реалізація такого завдання забезпечується шляхом відчуження-набуття частини частки ТОВ у одного або кількох фактичних учасників товариства. При цьому, закон не передбачає імперативних норм, які б обмежували вступ нового учасника, через внесення ним додаткового вкладу. Більше того, ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України (надалі за текстом «ЦК України»), передбачає, що «у статуті товариства вказуються […] порядок вступу до товариства та виходу з нього». Правова природа господарського товариства, норми матеріального права, що регулюють порядок утворення і діяльності ТОВ - не виключають можливість прийняття до складу його учасників осіб, які прямо здійснюють вклад до статутного капіталу, за згодою інших учасників ТОВ. Зауважимо, що згідно ч. 1 ст. 98 ЦК України, «загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства».

На підставі означеної ч. 1 ст. 88 ЦК України, інших правових норм, вважаємо обґрунтованим твердження про те, що: (І) порядок вступу до складу учасників ТОВ визначається безпосередньо учасниками ТОВ, (ІІ) порядок вступу до ТОВ обумовлює підстави набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі), (ІІІ) закон не забороняє участь у товаристві через внесення вкладу до статутного капіталу, (ІV) право на частку у товаристві є об’єктом права власності, і (V) правовий режим закріплює непорушність права власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, «право власності набувається на підставах, що не заборонені законом».

Відтак, об’єктивно допустимо визначити такий правовий ланцюг набуття участі в ТОВ: (1) прийняття фактичними учасниками ТОВ рішення про вступ нового учасника (включення до складу учасників) через внесення ним додаткового вкладу, збільшення статутного капіталу, розподіл часток (2) набуття новим учасником частки у статутному капіталі та відповідних корпоративних прав, (3) державна реєстрація зміни складу учасників ТОВ.

Формальна сторона такого процесу вимагає складання:

1)               протоколу (рішення) загальних зборів учасників ТОВ про вступ (прийняття до складу учасників) нового учасника;

2)               примірників змін до статуту ТОВ (або статуту ТОВ у новій редакції);

3)               реєстраційної картки (за необхідності складання довіреності, оплата мита в рахунок державної реєстрації).

Далі, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV (надалі за текстом «Закон № 755»), визначає перелік документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація відомостей про зміни у складі учасників ТОВ. При досягненні участі у означений спосіб, необхідним є застосування норм ч. 3 ст. 29 Закону № 755, що визначають правила державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Так, згідно ч. 3 ст. 29 Закону № 755, при внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу учасників юридичної особи, подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

-      рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

-      заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

-      заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства.

  У випадку не подання означених документів, це є підставою для залишення без розгляду зверненн щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

На наше переконання, завдання Закону № 755 полягають у реалізації інтересів учасників ТОВ. Натомість, норми Закону № 755, дійсно обмежують право вільного розпорядженням власністю.

Тобто, для здійснення управління ТОВ, шляхом включення до його складу нових учасників, фактичним учасникам необхідно позбуватись права власності на частину частки в ТОВ. На наше переконання, такі положення законодавства не є обґрунтованими, оскільки норми, що обумовлюють процес реалізації права власності – обмежують норми матеріального права, що встановлюють підстави та передумови набуття права власності на частку у статутному капіталі, норми що передбачають вільне управління діяльністю господарським товариством.