У новому "Пакунку школяра" від держави є все: одяг, взуття, канцелярія. Усе — крім книжок. Чому так і чи можемо щось змінити?
Постановою № 809 Кабміну від 7 липня в «Пакунок школяра» поклали усе необхідне, щоб закрити базові потреби першокласника за пірамідою Маслоу. Усе це важливо. Але української книжки в цьому переліку немає. Виходить, що інтелектуально та емоційно розвивати дітей не потрібно? Мене це дуже обурило, і передусім як батька майбутнього першокласника, а потім уже видавця.
Без книги цей пакунок втрачає свій зміст. Бо саме книжка формує світогляд, розвиває мислення та любов до рідної мови з перших днів навчання. У пакунок школяра важливо додати книжки. Це інвестиції в розвиток, освіту та натхнення наших дітей!
Оскільки державну допомогу батьки першачків отримують у безготівковій формі, то витратити ці кошти вони можуть тільки на визначений посадовцями перелік товарів: шкільне приладдя, дитячий одяг та взуття. Немає навіть натяку на можливість купити дитині трохи емоцій від читання книжок…
Проте формування особистості маленького українця починається з дитинства — і не з модного взуття, а зі слів, ідей та висновків, які найкраще приходять із книжок. Особливо тих, які дитина читає не за обов’язком, а у вільний час для душі і для задоволення. Це книжки із захопливими історіями, які хочеться обговорювати з батьками та друзями.
Тож необхідно доповнити додаток №1 до Постанови Кабміну книготорговельними кодами МСС 5942 та 5192. Так щоб батьки могли купити книжки нарівні з одягом чи зошитами.
У Пакунок школяра варто додати книжку!
На жаль, видавці не мали змоги долучитися до підготовки тексту Постанови, але ще можна внести зміни. Радію, що мою позицію підтримують й інші видавці, друкарі, бібліотекарі, представники галузі культури.
Варто разом закликати Кабмін терміново додати книжки до переліку обов’язкових позицій «Пакунка школяра». Бо неможливо будувати майбутнє без слова, без знань, без культури.
Про те, що «Пакунок школяра» без книжки виглядає дивно, говорили під час зустрічі з ТВО Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяною Бережною у Харкові. І в цьому є певний символізм, адже 2/3 всіх українських книжок друкується саме тут.
Особливо цінно зберегти й розвинути українську культуру зараз — в час війни. Збереження і розвиток читання — це питання національної стійкості. А базовий крок — дати можливість кожній дитині отримати власну книжку з перших днів навчання. Також необхідні гранти для відкриття книгарень, гранти для креативних індустрій, є потреба у поповненні знищених фондів бібліотек на деокупованих територіях.
Тішить, що нова очільниця міністерства намагається розібратися з купою проблем, які накопичуються роками. І сподіваюсь, що найближчим часом буде внесено зміни. Бо майбутнє України неможливе без слова, знань і культури.
