Самоврядування по-ірпінськи: уряд тільки планує, а ми вже працюємо

Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко озвучив головні завдання уряду у напрямку децентралізації на 2017 рік: розбудова інфраструктури громад, запровадження стратегічного планування розвитку ОТГ, підвищення якості надання послуг, реформування сектору ЖКГ. Поки уряд все це планував, Ірпінь все це успішно робив. І сьогодні продовжує впевнено рухатися у цьому напрямку.

У травні 2015-го відбулося перше у Київській області офіційне об ’ єднання громад. Таке рішення прийняли село Михайлівка-Рубежівка, село Забуччя та місто Ірпінь. Згодом до спроможної ірпінської громади виявили бажання долучитися ще дві сільські ради з селами Козинці, Діброва, Бузова, Буча, Любимівка, Гурівщина, Хмільна.

З головами цих сільських рад ми уже співпрацюємо на паритетних засадах. Андрій Помазан, Сергій Кижлай, Володимир Вигінний увійшли до складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради. Село Козинці отримало від Ірпеня, хоча не нові, проте робочі автобус та екскаватор. А м и викупили у Михайлівки-Рубежівки недобудований гуртожиток, який буде відремонтований і облаштований під житло для освітян та медиків Ірпінського регіону. Зараз разом із сільськими головами плануємо спільні проекти на наступний рік.

Однак, користуватися реальними суттєвими перевагами об ’ єднаної територіальної громади мешканці згаданих сіл ще не можуть. Ні звернутися до найближчої поліклініки, ані скористатися безкоштовними послугами центру соціалізації дітей-інвалідів, ані подати запит до сучасного Ірпінського центру надання адміністративних послуг, кращого ЦНАПу  в області.

Офіційні висновки про утворення об ’ єднаної територіальної громади з центром в Ірпені «зависли» на обласному рівні. Всі посилаються на недосконале законодавство. Досі не затверджені умови зміни меж районів у процесі утворення ОТГ, умови приєднання окремих громад до уже об ’єднаних , ряд інших питань.

Ці законодавчі бар’єри серйозно гальмують реформу самоврядування. Але не тільки вони. За радянськими традиціями окремі представники центральної влади ще й досі поводяться з місцевим самоврядуванням як із васалами. Лише за один рік до Ірпінської міської ради надійшло близько 900 різноманітних запитів у тому числі й депутатських. Відбулося кілька десятків перевірок, навіть із залученням озброєних силовиків у масках. Тиск на місцеве самоврядування, на жаль, поки що залишається сумною реальністю в Україні.

Повноваження, ресурс та відповідальність. У рамках реформи місцевого самоврядування саме ці три кити децентралізації держава мала передати на місця. Чи маємо їх на сьогоднішній день? Щодо повноважень, а відтак і відповідальність, радіти ще рано – їх передали лише частково, навіть менше половини.

Єдине, що додало оптимізму – фінансова децентралізація. Акцизний збір, що залишили на місцях, а також платежі за послуги реєстрації нерухомості дали можливість збільшити надходження до бюджету.  Хоча і в цьому питанні не все просто, ця реформа разом з іншими спрямованими на поповнення бюджету заходами допомогла нам за два роки збільшити бюджет розвитку Ірпеня практично у 20 разів: від 8 мільйонів до більш як 160 мільйонів гривень. Завдяки цьому ми динамічно розвиваємо міську інфраструктуру, реформуємо ЖКГ, робимо наше місто сучасним європейським центром об’єднаної громади.

Вже цієї неділі кілька десятків новостворених об ’єднаних територіальних громад в Україні проведуть свої перші вибори. Всього їх створено вдвічі більше . На жаль, об’єднаної територіальної громади з центром в Ірпені серед них ще немає. Але я твердо знаю, що вона буде. Ми невпинно рухаємося до неї і, попри труднощі реформування, робимо все можливе, щоб Ірпінська об’єднана громада була однією з найпотужніших у державі.