"Передайте гроші на проїзд": нововведення для вантажоперевізників
Нова ініціатива групи депутатів зі збору платні за проїзд вантажних автомобілів дорогами загального користування
Для вантажівок з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше пропонується запровадити плату за проїзд, встановити підхід до збору коштів на розвиток доріг від користувачів дорожньої інфраструктури за допомогою супутникових технологій (систем GNSS), забезпечити імплементацію європейського законодавства в частині плати за проїзд.

У порядку сплати визначатиметься максимальний розмір плати, її градацію, перелік автомобільних доріг загального користування та їх окремих ділянок, на яких справляється плата, а також органи і установи, відповідальні за функціонування системи справляння плати, та порядок їх взаємодії.
У чинному ЗУ "Про автомобільний транспорт" у Статті 27 визначено, що автомобільні дороги, окремі їх ділянки можуть бути віднесені до розряду платних лише за умови їх суттєвого вдосконалення, а також у разі будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах концесії та забезпечення альтернативного безоплатного проїзду транспортних засобів.
Тобто: плата на утримання платних та безкоштовних доріг стягується в загальному порядку та у порядку, передбаченому для транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Мова йде про законопроєкт №3544 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування" https://bit.ly/3f6TBP4.
Як зазначають автори у пояснювальній записці, проєкт розроблений на виконання пункту 1813 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106 "Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".
Запропоновані зміни стосуватимуться в т.ч. транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, які не несуть такий руйнівний вплив і щодо якого відсутні на сьогодні обмеження для використання дорожньої інфраструктури.
До категорії великовагового транспорту включаються транспортні засоби з значно нижчими показниками, які встановлені на сьогодні чинним законодавством України та ЄС (наприклад автобуси для пасажирських перевезень).
Пропонується також визначити Оператора Системи та розробити Технічне Завдання на розробку. Відповідно до досвіду країн Європи, як вказано у пояснювальній записці, для функціонування такої Системи створюється компанія - Оператор, яка взаємодіє з державними органами та установами відповідно до їх компетенції. В Україні в якості Оператора може виступити одне з існуючих або новостворених державних підприємств або приватне підприємство, що буде функціонувати на умовах державно-приватного партнерства.
Тому варто у законопроєкті визначити повноваження державних органів щодо забезпечення дотримання справляння плати за користування, аби уникнути паралельних (дублюючих) повноважень.
Також варто зазначити, що розглядати справи про адміністративні правопорушення пропонується цілим двом органам: органам автомобільного транспорту та електротранспорту та, звісно, Національній поліції.
Для чого це?
Для забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та покращити їх технічний стан; виконати ремонт і реконструкцію існуючих мостів і шляхопроводів; здійснювати контроль і моніторинг вантажоперевезень в Україні.
Тому про штрафи: до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, розміром 85 тис. грн. за «порушення обов’язків автомобільного перевізника, визначених порядком внесення плати за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше».
Як ми розуміємо, відповідальність повинна бути за конкретне правопорушення, що є визначене в законодавчій пропозиції, а не за порушення не визначених яких саме обов’язків.
Проте, відповідальність має передбачатися за конкретне правопорушення, наприклад, за своєчасне невнесення зазначеної плати, а не за порушення невідомо яких обов’язків. Із запропонованих змін до Статті 31-1 визначити суб’єкта оплати на практиці буде складно. Враховуючи, що невиконання є підставою для застосування адміністративно-господарської відповідальності (про яку вище зазначили), це свідчить про вади нормотворення, які сприятимуть на практиці особам уповноважених органів до можливого вимагання неправомірної вигоди за визначення розмірів стягнення чи від ухилення, а порушники можуть надавати неправомірну вигоду посадових особам.
Цікаво, що автори законопроєкту (завбачливо, не пригадую раніше таких формулювань в поясненнях) прямо вказують, що супротив його запровадженню очікується від автоперевізників.
Разом з цим, є і похідний законопроєкт №3545 "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування" https://bit.ly/2O1mfVP. До Бюджетного кодексу передбачається спрямування плати за використання автодоріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, та коштів від санкцій (штрафи, пені тощо) за порушення порядку справляння такої плати, до державного дорожнього фонду, який створений у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13301
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6475
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4919
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4873
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833