"Напіврезультат" та "майже працює" – головні недоліки ЄСІТС

Минулого тижня Вища рада правосуддя вчергове (здається, вп’яте за останні два роки) запустила обговорення проєкту Положення про ЄСІТС. Не повноцінного, звичайно, а лише окремих модулів, як це дозволив законодавець після провалу спроби запустити ЄСІТС у березні 2019 року. У самій ВРП, до речі, ще в травні цього року прямо зізнались, що "повномасштабний запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи — питання не одного року".

Однак навіть до "урізанного" Положення ЄСІТС є чимало запитань.

Нагадаю, що Положення визначає порядок функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку.

Щодо відео, то питань немає, крім одного - Положення буде про щось одне, а реальність - про щось інше. Адже швидкість інтернету в судах зменшили до мінімуму за відсутності фінансування. Крім того, сервера "ізікому" не витримують навантаження підключень судів і тому якість цих відеоконференцій низька. Хтось когось не бачить, чи не чує, або чує лише частини слів, чи відео.

А от щодо діловодства, то тут вже серйозні системні прогалини. Проєкт Положення не передбачає (!) необхідності модернізації Положення про автоматизовану систему документообігу суду (хоча про таку необхідність зазначала Рада суддів України і була створена відповідна робоча група, яка мала представити проект оновленого Положення до 1 липня 2021 року). Нині, враховуючи зміст рішень Ради суддів України, якими з 2018 року вносились зміни й ухвалювалися нові редакції положення про АСДС, практично неможливо визначити, яка редакція положення в якій частині діє, і головне – яка редакція і в якій частині буде діяти після поетапного впровадження окремих модулів ЄСІТС.

Також у Положенні прямо прописують норму про те, що залишається паперова форма справ. При цьому сканування справ буде здійснюватися «за наявності такої можливості в суді». Коли «у суді» з’явиться така можливість – невідомо.

Не позбулось Положення і відверто "прожекторських" норм. Наприклад, про яку можливість "автоматизованої аналітичної (?) обробки інформації" каже п.8.3. - не відомо. Яким чином і коли працюватиме єдиний контакт-центр для управління запитами, іншими зверненнями (8.17) теж не зрозуміло. Я вже не кажу про анонсовану можливість автоматизованої взаємодії ЄСІТС з іншими автоматизованими (інформаційно-телекомунікаційними системами) органів та установ, в тому числі Національної асоціації адвокатів України чи Міністерства юстиції України. Це про фантастику, яка на другому поверсі, не інакше. Але тоді навіщо зараз прописувати й обговорювати те, чого не буде ще багато років?

Чесно кажучи не дуже зрозуміло мені, чому обробка персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснюється адміністратором ЄСІТС без згоди суб’єкта персональних даних - невже цей момент важко передбачити?  

І вже просто потішило твердження про те, що "користувачі зобов’язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв’язку тощо".

І декілька загальних вражень.

ЄСІТС як ціла система із «хмарною» структурою мала запрацювати ще навесні 2019 року, але проект Положення ніякої «хмарної» структури не передбачає і навіть не має натяку на те, що вона колись буде.

Та й у цілому проект Положення не ставить завдань, строків, планів та не передбачає хоча б рекомендації для ДСАУ стосовно наступних дій із впровадження ЄСІТС.