Бізнес платить за "повітря": як шахраї заробляють мільйони на енергетичних фантомах
Енергія-привид: як український бізнес платить мільйони за “повітря” в контрактах на імпорт та генерацію. Топ-3 юридичні афери цієї зими
Кінець жовтня. Українські підприємства готуються до зими, рахують мегавати і резервують паливо. Контракти підписані, платежі зроблені, а в реальності — світло блимає, генератори стоять, а енергії немає.
Юристи вже називають це новим феноменом — “енергія-привид”. Бізнес платить за електрику, яка існує лише на папері. Це не випадковість і не технічна помилка — це структуровані юридичні афери, що використовують слабкість контролю в енергетичних угодах та прогалини у регуляції.
Афера №1. “віртуальний імпорт”
З початком 2025 року імпорт електроенергії з ЄС став основним способом стабілізації українського ринку. Але разом із реальними угодами з’явились віртуальні постачальники.
Механізм простий: трейдер декларує обсяг імпорту, підписує контракт з українським покупцем, отримує передоплату — і… продає ту ж енергію кільком іншим компаніям. На ринку це називають “енергетичним лонгом” — коли продавець оперує не кіловатами, а очікуванням, що енергія з’явиться.
У лютому 2025 року, за даними Ukrenergo, близько 7% імпорту електроенергії були “паперовими” операціями, які не підтверджувалися фізично. І саме ці контракти стали причиною зривів постачання для десятків заводів.
Юридичний ризик: відсутність вимоги до обов’язкової верифікації фактичного перетину енергії через ENTSO-E.
Як захиститись: у договорах на імпорт включати Proof-of-Delivery clause — пункт, який вимагає технічне підтвердження фактичного обсягу через сертифікованого оператора мережі.
Афера №2. “паливні дзеркала”
На ринку дизеля та газу розквітла інша схема. Постачальники пропонують бізнесу “енергопакети”: паливо + генератор + сервіс. Але паливо — не завжди паливо.
За словами аналітиків DiXi Group, щонайменше 15% палива, проданого за “комплексними контрактами” у 2024 році, виявилося розбавленим або фальсифікованим. У схемі беруть участь псевдоаутсорсингові компанії, що виступають “логістичними партнерами”.
Юридично вони підписують договір поставки пального без чіткої сертифікації походження — і все стає “чистим”. Коли ж обладнання ламається або генерація падає, довести факт підміни майже неможливо.
Юридичний ризик: відсутність у контракті обов’язкової лабораторної перевірки партії.
Як захиститись: додати Quality Certificate clause з незалежною експертизою перед прийманням палива.
Афера №3. “приватна генерація-привид”
Новий бізнес-тренд — купівля частки у “спільній генерації”. Компанії об’єднують ресурси, щоб побудувати власну міні-ТЕС або сонячну станцію. Проблема: у більшості випадків — генерації просто не існує.
В інвестиційних договорах зазначається об’єкт, який “перебуває на стадії монтажу”. Кошти збираються, юридична особа створюється, але жодного обладнання не встановлено. Коли ж інвестор вимагає документи, з’ясовується, що майно належить іншій структурі — або передане у заставу банку.
Юридичний ризик: підписання договорів з ТОВ без підтвердженого права власності на генераційний об’єкт.
Як захиститись: перед будь-яким інвестуванням вимагати Registry extract of ownership та акт вводу в експлуатацію від Держенергонагляду.
Економіка обману
У 2024 році, за підрахунками Energy Markets Observatory, український бізнес втратив понад 4,8 млрд грн через шахрайські схеми у сфері генерації та імпорту енергії. Ця цифра може зрости до 7 млрд грн у 2025 році, якщо ринок залишиться без юридичного фільтру.
І кожна з цих схем починалася однаково — з “вигідної пропозиції”, підкріпленої професійним договором.
Висновок
“Енергія-привид” — це не технічна, а юридична катастрофа, де головна зброя — контракт без перевірки.
Сьогодні кожен договір з постачальником — це потенційна бомба, закладена у фінансову систему бізнесу. І тільки юридична експертиза здатна перетворити її на броню.
Бо найстрашніший дефіцит цієї зими — не електроенергії, а довіри.
