Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час

Бізнес у війні: як бюрократія гальмує оборону країни

Підприємництво під час війни. Історичний досвід, який ми знову ігноруємо.

У роки Другої світової війни бізнес перестав бути про прибуток. Підприємства ставали частиною військової машини. Держава централізувала управління, переводила виробництва на зброю, одяг, продовольство. Економіка ставала мобілізованою — все працювало на фронт.

А тепер Україна, четвертий рік війни.І замість системи мобілізації формуляри, дозволи, ліцензії, папери, узгодження. Ми досі живемо за правилами мирного часу.

Ворог б’є по енергетиці, по логістиці, по складах, по медикаментах. 25 жовтня зруйновано склад «Оптіма-Фарм» один із найбільших фармдистриб’юторів країни. Знищено майже 20% місячного запасу ліків України. І навіть після цього держава не спрощує нічого.

Щоб перенести склад у безпечне місце, треба повідомити МОЗ адресу нового.Тобто повідомити і МОЗ, і, фактично, ворога.Бо у нас війни «немає» - у нас «регламент».

Ця чиновнича пихата система живе в паралельній реальності, де головна загроза не ракета, а неправильний бланк. А насправді ми давно у війні, і кожна аптека, кожен склад, кожен бізнес має бути частиною оборонної економіки.

Світ знає, як це працює. Британія, США, Канада під час Другої світової перевели всю економіку на військові рейки за лічені місяці.А ми за чотири роки так і не зрозуміли, що війна, це не тільки фронт. Це управління, логістика, виробництво, фарма, енергетика, освіта.

І поки хтось у кабінетах погоджує “умови ліцензії”, інша країна цілеспрямовано нищить нашу інфраструктуру. І так, ми можемо втратити не лише склади, ми можемо втратити державу, якщо не навчимося воювати розумом, а не папірцями.