Погодження значного правочину за новою процедурою
Погодження значного правочину відповідно до положень нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства»(частина 1).
У зв’язку з набуттям чинності нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства» виникла ціла низка питань щодо подальшого належного здійснення акціонерними товариствами своєї господарської діяльності. Зокрема, такі зміни стосуються погодження значних правочинів товариства та ризиків визнання їх недійсними у зв’язку з недотриманням встановленої процедури погодження.
Отже, яким же чином погоджується значний правочин і що робити, якщо фактично значний правочин вчинено, а його погодження не здійснено? Саме відповідям на ці питанням буде присвячена сьогоднішня стаття.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі за текстом – «Закон»), значним правочином є правочин (крім розміщення товариством власних акцій), вчинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.
Так, статтею 72 Закону встановлено, що значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Відповідно до статті 70 Закону, рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою (у випадку, якщо наглядова рада не сформована - загальними зборами акціонерного товариства); рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків - приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій; рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
Однак, що робити, якщо, приміром, певна специфікація до договору, або відповідний додаток (хоч і, так би мовити, це лише частини укладеного контракту, однак за певних обставин можуть бути розцінені як окремий правочин) вже мають вартість щонайменше 10 відсотків вартості акціонерного товариства, невже необхідно постійно отримувати погодження, скликуючи загальні збори, тим самим постійно ускладнюючи ведення господарської діяльності?
Відповідь на дане питання дає частина 3 статті 70 Закону, відповідно до якої у випадку, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, що можуть вчинятись акціонерним товариством протягом не більше одного року з дати надання такого погодження (рішення загальних зборів), із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.
Таким чином, ч. 3 ст. 70 Закону дає змогу оптимізувати погодження типових (рамкових) контрактів, додатків, специфікацій, тощо, що значно збільшує оперативність діяльності товариства.
У випадку, якщо значний правочин вже вчинено, а попереднє надання згоди відсутнє (наприклад, якщо договір з контрагентом укладено задовго до набуття чинності змін до Закону), то Законом встановлено так зване «зцілення» непогоджених значних правочинів, а саме: частиною 2 статті 72 Закону передбачено, що подальше схвалення правочину товариством в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.
Отже, «подальше погодження значного правочину» автоматично знищує ризики визнання недійсним правочину, укладеного з порушенням встановленого порядку погодження (звертаємо вашу увагу, що нівелювання ризиків може мати місце лише тоді, коли значний правочин буде фактично погоджений).
У наступній статті, присвяченій темі погодження значних правочинів акціонерних товариств, буде висвітлена судова практика щодо визнання значного правочину недійсним (оспорюваний правочин) у зв’язку з відсутністю рішення про надання згоди на його вчинення та подальші наслідки його недійсності.
____________________________________________________________________
Авторське право на матеріал належить ТОВ "ЮК" WinnerLex ".
Спеціально для сайту blog.liga.net
Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім'я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення - є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 122
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 61
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 17522
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 13804
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 8712
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 6543
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6128