Ремонти корпусів лікарень взимку? Легко!
Лікарня знала про необхідність ремонту ще на початку минулого року, але чомусь почали ремонт лише взимку та ще й з повним порушенням законодавства в сфері закупівель.
Одним із перших та найцікавіших моїх досліджень, що були здійснені в ході моніторингу закупівель, це невірне обрання процедура закупівлі, внаслідок чого замовник уникнув проведення відкритих торгів. Про це писалося тут і тут.
Здавалося б, минуло достатньо часу з введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі», вже й Друга закупівельна революція на часі, але знову і знову доводиться констатувати, що замовник не так визначив предмет закупівлі, що потягло за собою низку наслідків – невірно обрана процедура закупівлі, уникнення відкритих торгів, порушення законодавство у сфері закупівель…
Сьогодні – про те, як саме ремонтує свої приміщення центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, із цитуванням Наказу № 454 «Про визначення предмета закупівлі».
Восени минулого року лікарня вирішила відремонтувати будівлю акушерського корпусу, для чого було укладено аж три договори.
Спочатку, двадцять першого листопада укладено договір на капітальний ремонт частини покрівлі акушерського корпусу вартістю 295 681,20 грн.
Четвертого грудня укладено договір на капітальний ремонт приміщень третього поверху акушерського корпусу вартістю 1 453 578,00 грн.
А вже вісімнадцятого грудня укладено договір на поточний ремонт приміщень акушерського корпусу на суму 197 953,20 грн. Не вказано, який саме поверх побажав відремонтувати замовник, але навряд чи це має значення.
Гадаю, і так зрозуміло, що всі зазначені договори були укладені без застосування електронної системи закупівель та з одним і тим же суб’єктом господарювання –ТОВ «БК Рестрой».
Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від17.03.2016 № 454. Відповідно до Розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Тобто предмет закупівлі робіт з капітального ремонту визначається в розрізі конкретного об’єкта, але не окремих приміщень, частин будівлі, що ремонтується. Ключовим при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту є об’єкт будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, будинок, будівля, споруда тощо.
Відповідно до листа Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 «Щодо закупівлі робіт», при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва.
Отже, всупереч законодавству у сфері закупівель, замовник провів майже одночасно капітальний ремонт частини покрівлі та капітальний ремонт приміщень третього поверху. Чому так –зрозуміло, при оголошенні закупівлі капітального ремонту будівлі в цілому сумарна вартість перевищила б порогове значення 1 500 000 грн, замовнику не вдалося б уникнути процедури відкритих торгів та укласти договір із заздалегідь обраним постачальником. Тому всупереч Наказу № 454 маємо – покрівля окремо, приміщення третього поверху окремо.
А щодо третьої закупівлі взагалі незрозуміло, що ремонтували та на яких умовах, адже в системі публічних закупівель відсутня будь-яка інформація про це.
Так, тексту договору в системі немає.
Але якби замовник мав намір відремонтувати акушерський корпус лікарні відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, оголосив би одну процедуру закупівлі та обрав би найкращу пропозицію. Судячи з усього, економія в даному випадку – не в пріоритеті.
Так як було укладено останній договір (надання послуг з поточного ремонту), то в такий спосіб ремонтується будівля в цілому.
Поділ по видам ремонтів, переліку робіт, окремим приміщенням однієї будівлі – це порушення законодавства у сфері закупівель.
Скажу також, що за майже чотири роки координування медичних закупівель з подібним не зустрічалась – як так може бути, що після проведення капітального ремонту оголошується тендер на надання послуг з поточного ремонту тієї ж будівлі!
І ще одне. Інформація про вказані закупівлі була внесена до річного плану ще на початку 2019 року. Тобто замовнику було заздалегідь відомо про необхідність провести торги, але він чекав майже рік, перш ніж почати укладати договори. Така ситуація не унікальна, тільки незрозуміло, чому окремі замовники надають перевагу проведенню ремонтів саме взимку, наприкінці року.
Спостерігаючи в замовників таке нестерпне бажання укласти договір з обраним виконавцем, в якому не на жарт зацікавлений, уникаючи проведення відкритих торгів, задаю собі питання: а як будуть відбуватися такі торги після дев’ятнадцятого квітня, коли розпочне діяти нова редакція Закону і в закупівельному житті з’являться спрощені закупівлі (закупівлі вартістю, що дорівнює або перевищує 50 000 грн)? На які ще складові поділить ремонт будівлі винахідливий замовник?
Судячи з інформації в системі публічних закупівель, Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, очевидно, залишилася незадоволеною проведеним ремонтом.
Оскільки вчора 28 січня в річному плані центральної районної лікарні Києво-Святошинської районної ради на 2020 рік з’явився рядок:
Капітальний ремонт частини акушерського корпусу КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради» Київської області в м. Боярка, вул. Соборності, 51;
очікувана вартість ‑ 1 483 405 грн.
Про виявлені порушення звичайно повідомила Північний Офіс ДАСУ. Чекаю відповідь.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 370
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 213
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 115
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14407
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12819
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11466
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9280
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9155