З 2027 року ФОПів на єдиному податку можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ, які можливі наслідки для малого бізнесу
Українські ФОПи роками працювали в умовах компромісу. Пільги та винятки, передбачені системою спрощеного оподаткування, дозволяли мільйонам підприємців уникати обов’язкової реєстрації платниками ПДВ. Але цей період може завершитися в найближчі роки під тиском міжнародних зобов’язань.
Після досягнення попередньої угоди між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо нової програми Extended Fund Facility (EFF) обсягом $8,1 млрд Україна погодилася перейти до розширення податкової бази. Однією з ключових вимог є скасування податкових винятків із реєстрації ПДВ, що фактично означає обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для фізичних осіб-підприємців з доходом понад встановлений поріг.
Станом на кінець 2025 року уряд опрацював проєкт, який пропонує з 2027 року зобов’язати ФОП на спрощеній системі ставати платниками ПДВ при річному обороті понад 1 млн грн. Цей проєкт ще обговорюється та, ймовірно, буде суттєво доопрацьований.
Це вписується в ширший контекст — вирівнювання умов для бізнесу та підготовки до європейської інтеграції. У ЄС ПДВ є базовим податком, який справляється з максимально широкої економічної бази, а винятки і спеціальні режими ретельно регулюються для уникнення викривлень ринку.
Щоб краще зрозуміти можливі наслідки для України, варто подивитися на польську модель оподаткування малого бізнесу.
У Польщі фізичні підприємці зобов’язані реєструватися платниками ПДВ, якщо річний оборот перевищує встановлений поріг. З 1 січня 2026 року цей поріг становить 240 000 злотих (≈ 2,9 млн грн залежно від курсу). Раніше було 200 000 злотих, а сам поріг періодично переглядається з урахуванням інфляції та економічної ситуації.
Крім того, ЄС запровадив спеціальну схему для малого та середнього бізнесу (SME VAT Scheme), де підприємства з оборотом до €100 000 можуть обирати спрощене адміністрування або навіть звільнення від ПДВ у певних ситуаціях для транскордонної торгівлі в межах ЄС, мінімізуючи необхідність реєструватися й звітуватися окремо в кожній юрисдикції.
Такі механізми дозволяють Польщі збалансувати потребу в податкових надходженнях і адміністративну спроможність малого бізнесу.
У результаті польський підхід має кілька ключових характеристик:
- чіткий поріг для реєстрації ПДВ, що дає прогнозованість для малого бізнесу;
- гнучкість завдяки спеціальному режиму (SME VAT Scheme), що полегшує участь у міжнародній торгівлі;
- цифрові інструменти адміністрування ПДВ для спрощення та зменшення процедурних витрат.
Запропонований Мінфіном поріг у 1 млн грн (≈ €23–24 тис. на початку 2026 року) значно нижчий за польський і в 3–3,5 раза нижчий за максимальний поріг, дозволений Директивою ЄС (€85 000).
Без розвиненої цифрової інфраструктури адміністрування ПДВ, без поступового підвищення порогу та без спеціальних спрощених режимів для мікробізнесу та транскордонної торгівлі це може призвести до кількох серйозних ризиків
По-перше, ПДВ-звітність і облік — це складний процес, що може створити додатковий тиск на найдрібніший бізнес без якісних цифрових інструментів адміністрування ПДВ.
По-друге, аналітики та бізнес-спільноти наголошують, що низький поріг реєстрації може спричинити масові закриття або тінізацію діяльності підприємців.
По-третє, підприємці, що працюють у секторах з низькими маржами, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно з великими компаніями, які мають ресурси для оптимізації ПДВ.
З одного боку, розширення бази оподаткування дозволить збільшити надходження до бюджету та зменшити можливості для ухилення від сплати податків великими гравцями, які роками користувалися «сірими» схемами через ФОПів. З іншого — надмірне оподаткування дрібних гравців може загальмувати підприємницьку активність, зменшити кількість зареєстрованих підприємств і стимулювати їх тінізацію.
Гармонізація з європейськими стандартами та виконання зобов’язань перед МВФ — це об’єктивна необхідність. Але запровадження жорстких правил без урахування українських реалій, низької купівельної спроможності та відсутності цифрової інфраструктури може коштувати значно дорожче, ніж очікувані додаткові надходження.
