Вплив торгово-промислової палати Дубая на розвиток бізнесу та імпорту ОАЕ

Роль торгово-промислових палат у сучасному економічному світі досить важко переоцінити. Її вплив на як на підприємницьку, так і на зовнішньополітичну діяльність неможливо переоцінити. Захист прав та підприємців бізнесменів, практична допомога у проведенні торгівельних операцій на внутрішньому ринку, професійні консультації експертів – одні з небагатьох функцій торгово-промислових палат. 1998 року ВРУ прийняла Закон  України «Про торгово-промислові палати в Україні», що і показує основні цілі, засади та права в Україні.

Я переконаний, що розвиток Торгово-промислової палати є просто необхідним для успішного функціонування економіки в Україні.

Прикладом впливовості її діяльності, є досвід  добре розвинених економічно держав. До них варто віднести і Обʾєднані Арабські Емірати – країну, на яку дійсно слід рівнятися. Її інноваційний підхід, відкритість до застосування нових технологій у поєднанні з системним підходом на виході дає завжди плідні результати. Це стосується у всіх сфер: інвестиційної, інфраструктурної, торгівельної, і звичайно, економічної. Усіма ними в ОАЕ, зокрема, в Дубаї, займається Торгово-промислова палата. Безсумнівно, Україні в цьому плані слід рівнятися, а саме в політиці експорту/імпорту. Особливо вражає взаємозв’язок з вільними економічними зонами.

Дубайська торгово-промислова палата

По суті, в Дубаї створено спеціальні економічні кластери, які створенні задля чіткого встановлення  податкової системи залежно від маржинального доходу підприємств, що входять до них.

Більше того, такі «вільні зони» тісно пов’язані зі структурою експорту та імпорту ОАЕ – операції, які безпосередньо контролює Торгово-промислова палата. Як на мене, такий її вплив на розвиток промислової та економічної політики держави не може не вражати. Це підтверджує і дієвість організації та її практичну діяльність, а не існування лише де-юре. Вражає і новітній підхід до розгляду та розвитку стану різних сфер ОАЕ, в тому числі і бізнесу. Як відомо, у 2019 році було запущено «Dubai Startup Hub» - проект Дубайської Торгово-промислової палати, суть якого у створенні «розумних підприємців» та залучення найкращих бізнес-ідеї в галузях блокчейну, штучного інтелекту та цифрової трансформації. Цікаво, що даний хаб, створений всього-на-всього 2 роки тому, уже встиг підтримати десятки стартапів, надавши всі необхідні умови для розвитку унікальних підприємницьких проектів. Як на мене, цей факт підтверджує дієвість та унікальність Дубайської Торгово-промислової палати. Вражає, що організація бере ініціативу на себе та підтримує навіть молоді бізнес-ідеї. Фактично, частково відтворюючи функції бізнес-ангелів, бізнес-акселераторів, бізнес-інкубаторів, палата вкотре підтвердила інноваційний підхід та підтримку економіки, починаючи з рівнів малого та середнього підприємництва. Однозначно, дані вектори розвитку слід взяти до уваги й Україні.

Я вважаю, що до уваги варто взяти і вплив Дубайської Торгово-промислової палати на розвиток економічної сфери саме на зовнішньополітичній арені.

Як було згадано, чималу підтримку організація здійснює на вже згадані структури імпорту. Варто звернути увагу на особливі механізми, що можуть відрізнятися залежно від «вільних економічних зон».

«Вільні економічні зони» на карті ОАЕ

Варто зазначити, що ввіз товарів в межі ОАЕ з інших країн є схожим і з імпортом у «вільні економічні зони», так як вони хоч і є частиною держави, однак перебувають за межами митної території. Саме тому підлягають спеціальному контролю в межах даної сфери. Так само, як і ввіз з інших держав товарів, здійснюється їх детальна перевірка, обмеженість у часі (72 години з дати митного декларування). Також надається спеціальний персональний код ідентифікації. Схожі алгоритми діють в більшості цивілізованих держав, це факт.

Тим не менше, зверну увагу на особливості, які відрізняють імпорт в ОАЕ від інших країн. Приміром, після прийняття та перевірки особливого пакету документів імпортерам видається «транзит вільної зони» - право на ввіз продукції після сплати відповідного митного збору. Зазначу, що даний алгоритм є дійсним як для «вільних економічних зон», так і для держав-партнерів ОАЕ – країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Це і не дивно, так як держави, що входять у даний союз, є спорідненими не лише політично, а й мовно та політично. Цей факт є не мало важливим, так як на суб’єктивному рівні допомагає краще розуміти всі тонкощі та механізми співпраці з ОАЕ.

На зазначеній таблиці слід відмітити позитивну кореляцію у збільшенні споживацьких витрат (у мільярдах доларів) ОАЕ, що означає успіх роботи Торгово-промислової палати Дубая 

Я вважаю, що Україні варто звернути увагу на можливість експорту власної продукції в другу за економічним розвитку світу.

Причому, мається на увазі не сировина, а готова продукція, вироблена з використанням українських ресурсів. По-перше, це можливість для стабільного покращення української економіки. По-друге, підвищення міжнародного статусу як України, так і її продукції. Відповідно, наша держава зможе покращити і технології виробництва продукції. Знову-таки, при цьому варто керуватися й інтересами країни, у яку робитиметься експорт. По-третє, це збільшення мережі зв’язків України з іншими держави. Якщо є говорити про ОАЕ, то вони стануть реальним партнером у розвитку й інших сфер розвитку, зокрема, підприємництва та інфраструктури. Слід згадати і про інвестиційний ринок, східна держава є досить відкритою для іноземних колег у цьому плані.

Обʾєднані Арабські Емірати, що здобула звання «економічного дива», 40 років тому не маючи й 10% того, що має зараз, - зразок для наслідування України.

Більше того, еміратські політики та підприємці, як ніхто інший, зрозуміють українців у плані реалізації як локальних, так і все державних стратегіях розвитку. Що є, без перебільшення, унікальним для української сторони, це те, що східні колеги не просто пишуть плани досягнення цілей, а максимально їх реалізують саме на практиці. Я вважаю, що цій навичці українським політикам варто повчитися.

Так, на перший погляд, може здатися, що ОАЕ досягнула економічних та політичних успіхів лише через видобувну діяльність. Однак це не зовсім так. Високий розвиток IT-бізнесу, інфраструктури, туризму, інвестицій, медицини, промисловості загалом лише підтверджує дієву державну політику. Принагідно додати й велику частку підприємств згаданих сфер, що знову-таки підтримуються Дубайською торгово-промисловою палатою, так само як і імпорт з-за кордону та «вільних економічних зон». Чи не може це стати прикладом і для розвитку України? Очевидно, так.

Усебічна підтримка стартапів, створення проектів для відбору та максимального залучення професіоналів у сфері новітніх IT-технологій, блокчейну, бізнесу для максимального вкладу в економіку ОАЕ, вплив та контроль на процеси імпорту/експорту – усе це є лише досить малою частиною діяльності Дубайської торгово-промислової палати. Її унікальність підтверджує й те, що організація відкриває міжнародні представництва в інших країнах. Зокрема, станом на 26 березня, палата ОАЕ має офіси в 10 країнах світу у Південній Америці, Азії, Африці.

Що заважає Україні розвивати Торгово-промислову палату в векторі роботи з іншими державами?

Я вважаю, що при її співпраці з відповідними іноземними організаціями вдасться не лише стати учасниками міжнародного економічного простору, а й реалізувати чимало проектів на світовому просторі.

У майбутньому, однозначно, знаком якісної співпраці з ОАЕ було б і відкриття представництва української палати у східній державі і навпаки. Розвиток та усебічна підтримка стартапів, малого та середнього бізнесу зможуть стати провідними векторами роботи Української Торгово-промислової палати. Дійсно, варто звернути увагу на таку організацію нашій державі задля гідного розвитку економічної та зовнішньої політики, а також виходу українського підприємництва на новий рівень.