Адвокатське бюро як спосіб зменшити розмір податків

Всі адвокати зіткнулись із проблемою оподаткування своєї діяльності. Спробую запропонувати АБ, як спосіб зменшення розміру податків адвокатом.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.

Щодо здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально – то адвокат, відповідно до законодавства, є само зайнятою особою, а отже сплачує податок на доходи фізичних осіб – 15-17%, та єдиний соціальний внесок – 34,7% від «чистого» прибутку. Зменшити суму оподаткування, адвокат може лише шляхом звітування про певні затрати пов’язані зі здійсненням його діяльності.

Наразі, я не буду зупинятись на адвокаті – самозайнятій  особі, а спробую дещо детально зупинитись саме на адвокатському бюро, оскільки вважаю, що саме за допомогою цієї організаційно-правової форми можливо оптимізувати податки.

Відповідно до ст. 14 Закону адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державному реєстратору подаються рішення засновника, два оригіналу статуту, документи на підтвердження сплати державного мита, реєстраційні картки.
Окрім цього, до адвокатського бюро, як до юридичної особи приватного права застосовуються також і положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

При реєстрації важливим моментом є обрання системи оподаткування, а саме чи буде адвокатське бюро прибутковим чи неприбутковим.

Спробую зупинитись на прибутковому АБ, оскільки неприбутковість вже неодноразово обговорювалась адвокатською спільнотою.

Першочергово, необхідно звернути увагу на те, що керівник адвокатського бюро, який одночасно є засновником, має право не отримувати заробітню плату, що звільняє від обов’язку сплати податку із доходу фізичних осіб та страхових внесків. Проте, для не отримання з/п необхідно у статуті АБ прописати, що засновник має право безпосередньо здійснювати керівництво та право засновника отримувати прибуток від діяльності у вигляді дивідендів.

Необхідно звернути увагу на Лист Мінсоцполітики N 113/13/84-12 від 07.02.2012 р. щодо форми участі в управлінні підприємством і способу винагороди власника. Так, в листі зазначено наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог статей 21, 24 Кодексу законів про працю України, то йому має бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)).

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудовим колективом.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Отже, форма участі власника в управлінні підприємством у випадку, якщо власник здійснює управління підприємством без укладення трудового договору (у тому числі на період часу, коли підприємство не здійснює господарську діяльність), і спосіб винагороди власнику за таку діяльність можуть бути визначені в установчих документах.

Для підтвердження вищевикладеного, хочу також звернуту увагу на ст. 168 ПК України згідно з якою передбачено обов’язок податкового агента утримати та сплатити податок з доходів особи, яка отримує дохід від такого агента. Утримання податку проводиться при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь платника податку. Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати доходу.

Відповідно до вимог ст. 164 п. 164.1 Податкового Кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Відповідно до ст. 168 п. 168 1, п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. 

З викладеного вбачається, що обов’язок утримати та сплатити до бюджету податок виникає у працедавця, як податкового агента, лише з моменту нарахування (виплати, надання) доходів платнику податків. 

Таким чином, адвокат-засновник не буде сплачувати податок з доходів фізичних осіб, якщо буде працювати в АБ не як директор, а як засновник.

Проте мінусом управління підприємством саме власником буде відсутність прав та гарантій передбачених трудовим законодавством.

Оскільки мова в даній статті йде саме про АБ, то хочу звернути увагу на оптимальну, з моєї точки зору, систему оподаткування.

Так, законодавець виділяє загальну систему оподаткування та спрощену.

Загальна система оподаткування передбачає сплату податку на прибуток у розмірі 0% (п. п. 154.6 ПК України) або 19% (ст.151 ПК України), за бажанням – ПДВ 20%, земельний податок та інші.

На відміну від загальної системи оподаткування, єдина система, за певних умов, має свої переваги.

Є дві групи юридичних осіб, які мають право перейти на спрощену систему оподаткування – четверта та шоста, різниця в наступному:

- четверта група  - працівників не більше 50 осіб, обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень, оподаткування - -3% доходу - у разі сплати податку на додану вартість, 5 % доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
- шоста група - обсяг доходу не перевищує 20 млн. гривень., оподаткування - 5 % доходу - у разі сплати податку на додану вартість, 7 % доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Новостворені підприємства, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої та шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Платник податку на прибуток  може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам. Свідоцтво платника єдиного податку видається  безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви. 

У зв’язку із тим, що адвокат в АБ виконує свої обов’язки як засновник та не отримує з/п, то пропонується отримання коштів від діяльності АБ шляхом отримання дивідендів.
Відповідно до ст. 167 п. 167.2 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи у вигляді дивідендів.
Як вже зазначалось раніше, податок утримується лише в момент нарахування доходу, тобто, в даному випадку, лише з моменту, коли засновник АБ прийме рішення про виплату дивідендів.

Підсумовуючи все вищевикладене, хочу зазначити, що доцільно буде при створенні Адвокатського бюро прописати в статуті право засновника керувати АБ та отримувати прибуток у вигляді дивідендів, отримати для АБ свідоцтво про спрощену систему оподаткування, отримувати прибуток у вигляді дивідендів, що в цілому може оптимізувати сплату податків.