Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.05.2023 15:56

Як уникнути ризику подвійного оподаткування релокованому бізнесу за кордоном

Адвокат. Засновниця та СЕО юридичної компанії Main Business Partner

Новий закон про фінмоніторинг

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини, з початку війни з України виїхало понад 14,5 млн українців, серед яких 11,7 млн знайшли свій прихисток в країнах Європейського Союзу.

Відповідно до звіту Польського економічного інституту, українці становили 45% усіх нових іноземних компаній, які торік відкрилися в Польщі. Українські громадяни зареєстрували 10 200 одноосібних підприємств і 3 600 компаній з українським капіталом  в період з січня по вересень 2022 року. Більше 50% компаній, які зареєструвалися в Польщі, зробили це, щоб продовжити бізнес, який вони вели в Україні. Близько двох третин сказали, що мають намір залишитися на польському ринку незалежно від результатів війни, йдеться в звіті Польського економічного інституту.

Відтік українського бізнесу є значною проблемою для нашої країни, оскільки він забезпечує до 50% надходжень до державного бюджету, тому вкрай важливо, щоб релокований бізнес продовжував сплачувати податки до українського бюджету та залишався податковим резидентом України, а не країн тимчасового прихистку. Для цього українська влада імплементує норми та положення ряду міжнародних договорів та стандартів (CRS, CbC, QCAA, FATCA).

Як працює загальний стандарт звітності CRS?

Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки - це міжнародний стандарт, схвалений Радою ОЕСР 15 липня 2014 року, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки і їх власників та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS).

Україна приєдналася до CRS з 28 квітня 2023 року, з набранням чинності Закону України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки». З 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагатиме від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Тобто, якщо кінцевим бенефіціарним власником чи контролером компанії є податковий резидент однієї з країн, яка імплементувала Стандарт CRS, фінансова установа України, в якій відкрито рахунок цією особою зобов’язана звітувати про такий рахунок до Державної податкової служби України.

Обов’язки щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС, відповідно до положень CRS, покладається на такі категорії фінансових установ:

1. депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.);
2. кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі);

3. інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.);
4. страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

При цьому, кожна установа визначає свій статус для CRS самостійно, тобто сама визначає чи є вона підзвітною фінансовою установою. В підрозділах «А» («Підзвітна фінансова установа») та «В» («Непідзвітна фінансова установа») Розділу VIII CRS містяться визначення які фінансові організації вважаються підзвітними, а які ні.

Відповідно до вимог українського законодавства, підзвітними вважаються установи, які:

згідно законодавства у сфері регулювання фінансових послуг є українською фінансовою установою (мають ліцензію);

відносяться до категорій фінансових установ, визначених CRS такими, що зобов’язані здійснювати перевірки фінансових рахунків;

мають фінансові рахунки.

Якщо юридична особа відповідає вказаним вимога до підзвітних фінансових установ, вона зобов’язана стати на облік в Державній податковій службі України як підзвітна фінансова установа та до кінця 2023 року:

1. Розробити внутрішні документи, що регулюють порядок забезпечення відповідності внутрішніх норм компанії до стандартів CRS, включаючи форму документів самостійної оцінки;

2. Скласти перелік існуючих рахунків, станом на 30 червня 2023 року;

3. Здійснити перевірку існуючих рахунків фізичних осіб з Високою вартістю (рахунки з залишком або вартістю понад 1 млн доларів США).

Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки здійснюється між юрисдикціями різних країн наступним чином:

Фінансова установа (фінансовий агент), за результатами проведення процедури комплексної перевірки рахунків своїх клієнтів, один раз на рік, до 1 липня наступного за звітними роком, надає до податкових органів, в країні в якій вона працює, такі відомості:

1. Про фізичних осіб нерезидентів.

Прізвище, ім’я, по-батькові.

Поточна адреса проживання та юрисдикція.

Поштова адреса та юрисдикція.

Дата народження.

Місце народження та юрисдикція.

Держава / юрисдикція резидентства.

Індивідуальний податковий номер держави / юрисдикції резидентства.

Дані про рахунок (номер рахунку, залишок, доходи, обороти).

2. Про юридичних осіб та їх представництв – нерезидентів.

Найменування юридичної особи / відокремленого підрозділу.

Юрисдикція реєстрації або створення.

Поточна адреса місцезнаходження.

Юрисдикція місцезнаходження.

Тип організації.

Прізвище, ім’я, по батькові всіх контролюючих осіб власника рахунку.

3. Про контролюючих осіб – власників рахунків, які (власники рахунків) є Пасивними Нефінансовими Організаціями.

- Прізвище, ім’я, по батькові контролюючої особи.

- Поточна адреса проживання та юрисдикція.

- Поштова адреса та юрисдикція.

- Дата народження.

- Місце народження та юрисдикція.

- Найменування організацій – власників рахунків, в яких особа є бенефіціаром.

Держава / юрисдикція резидентства, для цілей оподаткування.

Індивідуальний податковий номер виданий в державі / юрисдикції резидентства або його функціональний еквівалент.

Інформація про статус податкового резидента в інших юрисдикціях.

Тип контролю, з зазначенням статус контролюючої особи.

Примітка. Нефінансова організація (НФО) є пасивною, якщо вона не відповідає ознакам «активної». Активна НФО має такі ознаки :

Пасивні доходи <50% валового доходу та активи, що приносять пасивні доходи, <50% усіх активів НФО за попередній календарний рік.

- Публічні компанії та їх пов’язані особи.

Неприбуткові, урядові та міжнародні організації.

Новостворені НФО, які не планують надавати фінансові послуги.

НФО, що не були фінансовими установами протягом останніх 5 років та перебувають у процесі реорганізації (ліквідації).

Після того, як податкова отримує інформацію про рахунки від фінансових установ, до 1 вересня наступного за звітним роком вона в автоматичному режимі направляє зібрану інформацію до податкових органів країн, які приєдналися до CRS, а країни-партнери таку ж саму інформацію направляють до нашої податкової, таким чином контролюючим органам стає відомо про український бізнес та його бенефіціарних власників, які знаходяться  та працюють за кордоном.

ЯК БУДЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ  КОМПЛЕКСНА ПЕРЕВІРКА РАХУНКІВ?

Для того, щоб встановити чи підлягають фінансові рахунки звітуванню про них, фінансовий агент (банк / небанківська фінансова установа) здійснює процедуру комплексної перевірки (належна перевірка). За результатами комплексної перевірки фінансовий агент має виявити всі підзвітні фінансові рахунки та вжити заходи для встановлення всіх юрисдикцій, резидентами яких є власники цих рахунків.

Якщо фінансовий агент не має в розпорядженні підтверджуючих документів але має обґрунтовані підстави вважати, що рахунок належить до підзвітних, він надсилає своєму клієнту (власнику цього рахунку) запит з вимогою надати інформацію та документи для підтвердження чи спростування підозр щодо його підзвітності.

Після отримання такого запиту від фінансового агента, власник рахунку зобов’язаний протягом 15 днів надати запитувану інформацію та / або самостійну оцінку CRS. У випадку, якщо така інформація не буде надана своєчасно, фінансовий агент має право припинити обслуговування цього клієнта, закрити рахунок та повернути залишок коштів. При цьому, фінансовий агент не несе відповідальності за можливі фінансові втрати свого клієнта, пов’язані з припиненням обслуговування його рахунку.

За умисне надання власником рахунку самостійної оцінки CRS з недостовірними даними, що унеможливлює встановлення підзвітності рахунку, тягне за собою накладення стягнення у розмірі 670 000 грн.

Перевірка  рахунків фізичних осіб (due diligence) та перевірка рахунків організацій дещо відрізняється.

Рахунки фізичних осіб перевіряються відповідно до їх вартості. Рахунки фізичних осіб з високою вартістю перевіряються першочергово. Для цього фінансова установа здійснює пошук інформації про клієнта в своїх електронних базах даних. При відсутності документів в електронних базах даних, пошук також здійснюється серед паперових носіїв.

Рахунки фізичних осіб з низькою вартістю (з залишком чи вартістю до 1 млн доларів) перевіряються в другу чергу. Алгоритм перевірки цих рахунків дещо схожий з перевіркою рахунків з високою вартістю. Різниця полягає лише в тому, що фінансовий агент не досліджує паперові документи та в разі відсутності інформації в електронному вигляді, одразу витребовує документи та самостійну оцінку CRS.

При здійсненні перевірки рахунків юридичних осіб, фінансовий агент перш за все встановлює, чи є його клієнт фінансовою установою (рахунки фінансових установ не підлягають перевірці). Далі встановлюється чи перевищує вартість рахунку еквівалент 250 тисяч доларів США. Рахунки вартістю менше 250 тисяч доларів не підлягають перевірці. Надалі встановлюється чи має організація реєстрацію в підзвітній юрисдикції, чи не є вона активною НФО, чи перевищує вартість рахунку 1 млн доларів. Якщо вартість рахунку перевищує 1 млн доларів, фінансова установа має отримати самостійну оцінку від власника рахунку, якщо ні, то документи перевіряються за правилами фінансового моніторингу AML/KYC (перевірка даних про свого клієнта).

Примітка. Самостійна оцінка CRS - це документ, в який клієнт банку (чи іншої фінансової установи) вносить всі відомості про себе, що підтверджують його резидентський статус та резидентський статус його контролюючих осіб.

ПОРУШЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ (РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ CRS)

Впроваджуючи міжнародні стандарти обміну фінансовою інформацією, на задній план відійшло питання дотримання банками їх обов’язку щодо захисту банківської таємниці. Як відомо, банки в переважній своїй більшості є підзвітними фінансовими установами та в першу чергу саме банки зобов’язані звітувати про фінансові рахунки та їх власників.

Законом України «Про банки та банківську діяльність», зокрема визначено, що банківською таємницею є: відомості про банківські рахунки клієнтів; інформація про операції клієнта; фінансово-економічний стан клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи, її керівників.

Враховуючи, що вказана інформація передається до ДПС України і в подальшому направляється в інші країни, це може свідчити про передання інформації що становить банківську таємницю третім особам. Країни, які в процесі автоматичного обміну інформацією, отримують відомості про рахунки своїх резидентів в Україні, не зобов’язані дотримуватися вимог українського законодавства і розпоряджаються отриманими даними на власний розсуд, згідно законодавства своїх юрисдикцій та норм міжнародного права. Тобто особи, дані про яких в Україні охороняються положеннями про банківську таємницю потрапляють в юрисдикцію де норми українського законодавства не діють. А це може свідчити про порушення банківської таємниці, тобто її розкриття.

Згідно Стандартів CRS, якщо, за результатами перевірки, фінансова установа встановить, що її клієнт (власник рахунку) є резидентом декількох юрисдикцій (включаючи Україну), інформація про такого клієнта буде передаватися до кожної з юрисдикцій, які приєдналися до автоматизованої системи обміну інформацією. Таким чином третім особам може бути передана інформація, що містить банківську таємницю не лише нерезидентів, але й громадян України. 

ПРОБЛЕМАТИКА ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

В зв’язку з запровадженням нової системи обміну даними, українцям, які отримують доходи за кордоном необхідно бути готовими, що вже у 2024 році податкові органи України отримають інформацію про їх рахунки, обороти та доходи. Це може призвести до додаткових нарахувань податкових зобов’язань зі сторони України.

Проблема полягає в тому, що українці, які виїхали та / або перемістили свій бізнес за кордон через пів року набувають статусу податкових резидентів країн їх тимчасового проживання. Європейські країни, визнаючи особу своїм податковим резидентом набувають право оподатковувати її доходи. Таким чином податкові органи країни перебування особи здійснюють нарахування податкових зобов’язань за своїм законодавством, а Україна, після найближчого обміну фінансовою інформацією, з країною-партнером здійснить свої нарахування на доходи податкового резидента України за кордоном.

Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування та закріпити за собою статус резидента однієї з країн, необхідно чітко визначити джерела свого доходу та документально підтвердити свій тісний соціальний та економічний зв'язок з країною, в юрисдикції якої ви хочете сплачувати податки.

Якщо платник податків хоче залишитися податковим резидентом України, необхідно зібрати якомога більше доказів, що підтверджують соціально-економічний зв'язок з Україною та надати їх до контролюючих органів в країні місцезнаходження. Таким документами, зокрема, можуть бути:

довідка податкового резидента України;

довідки про наявність банківських рахунків;

відомості про зареєстрований суб’єкт господарювання;

квитанції про сплату податків, податкові декларації.

В той же час, вибираючи податкове резиденство інших країн, необхідно бути готовим підтвердити свої тісні соціально-економічні зв’язки з країною перебування, і бажано потурбуватися про це до того як Україна отримає інформацію про рух коштів на закордонних банківських рахунках. Окрім подання звітності в юрисдикції іноземних країн до контролюючих органів України необхідно буде надати: довідку про сплату податків в країні перебування; документ, що підтверджує перебування за межами України понад 183 днів на рік тощо.

ПРОБЛЕМА ДОТРИМАННЯ СТРОКІВ ДЕКЛАРУВАННЯ

1 травня минув термін подання декларацій за 2022 рік про майновий стан і доходи фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Протягом 2022 року значна кількість наших підприємців отримувала доходи за кордоном, тому у багатьох постало питання, як їх правильно задекларувати не порушуючи строків та не наражаючи себе на штрафні санкції.

Основна проблема порушення строків декларування закордонних доходів – це отримання документів, які підтверджують отримання цих доходів за кордоном та/або сплату податків. Нажаль, отримати документи від податкових органів в країнах ЄС в короткий термін майже неможливо. Крім того, ці документи необхідно перекласти на українську мову та проставити штамп апостиль з метою їх легалізації на території України. Саме в зв’язку зі складністю оформлення документів, строки декларування доходів найчастіше порушуються.

За неподання або несвоєчасного подання звітності, передбачена відповідальність. Так, при неподані декларації, розмір штрафу складе 340 грн, а при повторному порушені протягом року 1020 грн. У випадку несвоєчасного подання декларації або з недостовірними даними - передбачено попередження або штраф в розмірі від 51 до 136 грн (при першому порушенні) та штраф від 85 до 136 грн (при повторному порушенні). Якщо сума несплачених податків досягне 4,026 млн грн, настає кримінальна відповідальність передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України.

Крім того, якщо податкова самостійно виявить, незадекларовані доходи та несплачені з них податки, може бути нараховано штраф в розмірі 25% від суми несплачених податків, а при ігноруванні штрафу на цю суму буде нараховуватись пеня в розмірі 30% річних.

Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

ЩО ВАРТО ВРАХУВАТИ УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОТВОРЦЯМ ДЛЯ ПОЗИТИВНОГО ДЛЯ УКРАЇНИ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ? 

 Через повномасштабну війну та терористичні дії країни-агресора велика кількість українських осіб з надвеликим чистим капіталом зберігають свої активи за кордоном і уважно спостерігають за податковим та інвестиційним кліматом в Україні, не поспішаючи повертатися. Тому дуже важливим є те, аби податкові органи України не створювали складностей для суб’єктів господарювання які є зовнішньо переміщеними особами або котрі отримували протягом 2022 року доходи за межами України. Тиск на таких осіб, їх залякування щодо можливої втрати громадянства чи застосуванні інших вкрай негативних наслідків є недоцільним, оскільки задача українського Уряду повернути всі 14 млн громадян та бізнес, які виїхали через війну за кордон – назад в країну.

Релокований за кордон бізнес та громадяни є нашим ВВП і це наші доходи, відповідно, якщо ми будемо створювати для них складні умови, то шанси на їх повернення є мізерними. Відповідно, наша Урядова політика має бути спрямована на абсолютне інформування громадян та бізнесу, які отримують дохід за кордоном, про те, в який спосіб та в якому форматі декларувати свої доходи в Україні.  Мають бути створені, сприятливі в часовому просторі умови для своєчасного подання звітності, тому що, наприклад, для підтвердження доходів отриманих за кордоном потрібні перекладені та апостильовані довідки та декларації, а за кордоном, отримати їх в лічені дні практично неможливо. Відповідно, потрібен додатковий час для збору такої документації. Тому Уряд має працювати над ти аби покращити умови не в розрізі зменшення розміру податку, адже розмір податків має бути однаковий для всіх, а в ракурсі  спрощення процесів, які стосуються часу подання, невчасності подання звітності та, відповідно, негативних наслідків які з цього можуть випливати.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи