Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.01.2010 13:30

Мои законопроекты: Судебный прецедент

Викладач, юрист, міжнародне торгове право, третейський суд

Три года назад ко мне неожиданно обратились с предложением принять участие в подготовке законопроектов. Кое-что я написал, однако все осталось в столе. Вот, решил достать, поделиться.

Пояснювальна записка:


На даний час загальновизнаним є усвідомлення того, що деякі українські суди, в особливості суди першої інстанції, виносять рішення, які вочевидь є протизаконними, однак з формальної точки зору їх протизаконність нівелюється правом судді виносити рішення „на підставі внутрішнього переконання”, тобто власному тлумаченні суддею будь-якого закону, у тому числі у спосіб, який призводить до прийняття відверто протизаконного рішення.

Найбільшого поширення такі рішення набули у сфері так званого „рейдерства”, коли протизаконне судове рішення використовується для протиправного заволодіння власністю. Діяльність Верховного суду України, спрямована на припинення цієї практики, зокрема, узагальненням судової практики та виданням відповідних Постанов, якими пропонується застосовувати норми права згідно пропозиціям Верховного суду, не призводить до бажаних результатів, оскільки такі Постанови не мають законодавчої сили, внаслідок чого вони відверто нехтуються окремими суддями. Існують навіть непоодинокі випадки, коли суди першої інстанції розглядають справи, які було повернено на новий розгляд Верховним судом, та виносять по ним рішення, які мотивуються так само, як попередні скасовані рішення, незважаючи на те, що Верховний суд скасував попередні рішення саме з підстав невірного застосування норм права.

Відповідальність суддів за винесення таких протизаконних рішень може полягати лише в окремих випадках застосування до судді заходів дисциплінарної відповідальності та, у виняткових випадках, коли такі рішення стосуються можновладців, звільненні судді за порушення присяги, що, нажаль, не може ефективно усунути масове явище, яке ганьбить Україну в очах мирової спільноти.

Запропонованим законопроектом пропонується ввести до вітчизняного законодавства дефініцію „судового прецеденту”, як судового рішення, що застосовується в якості джерела матеріального права. Опосередковано визнання прецеденту вже використовується у ст.. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”: Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, та п. 2 ч. 1 ст. 11115 Господарського процесуального кодексу України: «Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені, зокрема, у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права».

З урахуванням того, що прецедент є такою нормою, яка вже містить практичне тлумачення закону, нехтування прецедентом може розглядатись, як навмисна протизаконна дія, що для судді, як спеціального суб’єкту, буде відповідати складу злочину, передбаченого ст.. 375 Кримінального Кодексу України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). За таких обставин є певна надія на те, що кількість завідомо неправосудних судових рішень має суттєво зменшитись.

 

 

Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій»


1. Доповнити Закон України „Про судоустрій” статтею 111 наступного змісту:

 

„Стаття 111. Судовий прецедент

 

1.      Судове рішення може бути визнано таким, що є обов’язковим для усіх судів загальної юрисдикції при розгляді справ, які містять аналогічний склад спірних правовідносин, якщо воно містить прецедент.

2.      Прецедентом вважається мотивувальна частина рішення, яка містить правове обґрунтування рішення (ratio desidendi). Верховний Суд України може поширити обсяг ratio desidendi також на певну частку резолютивної частини рішення. Рішення, яке містить прецедент, вважається прецедентним рішенням, яке має прецедентну силу.

3.      Віднесення судового рішення до кола прецедентних здійснюється Верховним Судом України шляхом прийняття Постанови про прецеденти. Судові рішення набувають прецедентну силу з моменту набуття чинності Постановою про прецеденти. Постанова про прецеденти набуває чинності через 60 робочих днів після дати її оприлюднення, зокрема, на сайті Верховної Ради України та на сайті Верховного Суду України.

4.      Верховний суд має право визнати прецедентним рішення суду будь-якої інстанції, якщо ratio desidendi цього рішення не зазнало змін під час перегляду цього рішення судами вищої інстанції.

5.      Прецедентними за законом вважаються рішення Верховного Суду України, ratio desidendi яких містить посилання на Рішення Європейського суду з прав людини або Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції та Законів України. Такі рішення набувають прецедентну силу через 60 робочих днів після дати їх оприлюднення

6.      В разі припинення дії норми права, на яку посилається прецедент, прецедент втрачає силу щодо правовідносин, які виникли після припинення дії норми права. В разі, якщо таке посилання не має вирішальної сили, прецедент зберігає свою силу. Будь-який суд має право призупинити розгляд справи та звернутися до Верховного Суду України за офіційним роз’ясненням щодо дії прецеденту в часі.

7.      В разі прийняття Верховним Судом України рішення, яке дає підстави вважати про його суперечливість прецеденту, Верховний Суд України зобов’язаний мотивувати можливу колізію в мотивувальній частині цього рішення.

8.      Невідповідність судового рішення прецеденту є достатньою підставою для скасування цього рішення судом вищої інстанції. Вважається, що судове рішення не відповідає прецеденту, якщо до складу спірних правовідносин, аналогічного тому, що міститься у рішенні, визнаному прецедентом

9.      Судове рішення, яке суперечить прецеденту, вважається завідомо неправосудним, якщо Верховний Суд України скасує таке рішення з підстав його невідповідності прецеденту, або залишить в силі рішення апеляційного чи вищого спеціалізованого суду, яким було скасовано судове рішення з підстав його невідповідності прецеденту.

 

2. Доповнити частину другу статті 47 Закону України „Про судоустрій” пунктом 7 наступного змісту:

 

7) встановлює судові рішення, які містять прецедент;

 

у зв’язку з цим вважати пункт сьомий пунктом восьмим.

 

 

Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України

 ...

Ну, здесь уже чисто техническая работа относительно внесения изменений во все законы, которые затрагиваются  - процессуальные, в основном.

...

Основной смысл, который я пытался вложить в этот законопроект, заключается в том, что если уж ВСУ признает какое-то решение прецедентом, то любое решение, которое принято вопреки прецеденту, немедленно влечет за собой уголовную ответственность для судей, подписавших решение. Это последствие должно распространять свою силу и на судей ВСУ, если они вдруг решат, что сегодня у них иной взгляд на вещи.

То, что изложено выше, является только первым наброском, поскольку при необходимости я бы мог это развить до отдельного большого закона, который бы предусматривал самые хитрые способы принятия решений, противоречащих прецеденты, да только это очень большой труд, а я не отношу себя к сизифову племени, и катить на гору камень, который все равно на вершине не останется, не стану. А в том, что у подобного законопроекта нет ни малейшего шанса стать законом, у меня нет ни малейшего сомнения, потому что юристам, может, такой закон и нужен, а вот судьям - точно ни к чему.

Відправити:
Теги: суд
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи