У Європі завершено об’єднання енергетичних ринків на добу наперед. Що це їм дало? Формування єдиної ціни на електроенергію по всій Європі і низькі тарифи на електроенергію та тепло. Усього навсього. Яким чином? Дуже просто. Шляхом конкуренції на оптовому р
Об’єднання енергетичнихринків (Market Coupling) за Європейською моделлю з балансуванням на добунаперед – це шлях до зниження ціни на тепло- і електроенергію
Цільовоюмоделлю на наступний період часу є Європейський ціновий зв'язок (EPC), якаодночасно визначає обсяги та ціни у всіх відповідних зонах на основі принципумаржинального ціноутворення.
У Європізавершено об’єднання енергетичних ринків на добу наперед. Що це їмдало? Формування єдиної ціни на електроенергію по всій Європі і низькі тарифина електроенергію та тепло. Усього навсього. Яким чином? Дуже просто. Шляхомконкуренції на оптовому ринку та роздрібному ринку постачальників відповіднихпослуг.
Наприклад, уБалтійському регіоні за рахунок будівництва інтерконекторів, нових зв’язків зкраїнами Скандинавії, збільшення перетоків тощо оптова ціна на електроенергіювпала за чотири роки вдвічі за рахунок впливу конкуренції на відміну від України,де ця ціна постійно зростає, тому що нема конкуренції і між незалежними (їх наринку нема, бо нема самого ринку) роздрібними постачальниками цих послуг.
Цевідбувається за рахунок так званої волатильності ціни. Це фінансовий показник,що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу, що змінюються в часі. Він єнайважливішим фінансовим показником і поняттям в управлінні фінансовимиризиками, де представляє собою міру ризику використання фінансового інструментуза заданий проміжок часу. Для розрахунку волатильності застосовуєтьсястатистичний показник вибіркового стандартного відхилення, що дозволяєінвесторам визначити ризик придбання фінансового інструмента.
На ділі цеозначає, що оптова ціна на електроенергію протягом доби постійно змінюється і зарахунок перетоків між країнами, ринки яких об’єдналися, приходить до певного середнього значення. Усі ринки в Європіпрацюють в єдиній системі і це дає чудовий економічний ефект. Це формує єдину середнюціну на електричну енергію по всій Європі. При об’єднанні енергетичних ринківціна електроенергії суттєво знижується. Так само має працювати і газова біржа, яканаразі не працює, так формується і функціонує експорт/імпорт газу і взаємніперетоки електроенергії, враховуючи наявність її надлишку в пікові години.
Якбисинхронізація відбулася, взаємні перетоки електроенергії між Україною тасусідніми країнами постійно вирівнювали б ринкову ціну, яка б не залежала нівід Регулятора, ні від Уряду. Ціну регулювання ціни електроенергії нашим Урядом,ми, як побутові споживачі, знаємо дуже добре. Нас ніхто не питає, якогопостачальника цих послуг ми хочемо, ніхто не пропонує варіанти. Цинічні чиновникиі так звані експерти, які спілкуються від Українського народу з Європою,стверджують, що громадяни не скаржаться на відсутність вибору. Хіба нашігромадяни мали колись цей вибір, чи розуміють, що їм необхідно вимагатидиверсифікацію джерел постачання тощо?! У нас сім десятків років була плановаекономіка, а потім прихватизація обленерго (ТЕС). Що Український громадянинможе вимагати в цих умовах? Хто зацікавлений в роз’ясненні йому цих його прав? Власник ДТЕК? Як би не так. Уряд?Як би не так. Регулятор? Як би не так. Міненерговугілля? Як би не так.
Їм требазайматися експортом електроенергії у власних інтересах і отримуватимаксимальний маржинальний прибуток.
Вже більшепівроку діє драконівська постанова Уряду від 22 березня 2017 року № 187, якаблокує роздрібний ринок і підлягає скасуванню. Уряд пообіцяв її скасувати, алеце не в його інтересах. Це в інтересах Українського народу, але не в інтересахУряду України.
Дляможливості залучення Європейського Партнера ГТС та згідно з пунктом 5 Плануреструктуризації публічного акціонерного товариства “Національна акціонернакомпанія “Нафтогаз України” з метою відокремлення діяльності з транспортуваннята зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року № 496, Мінекономрозвитку,Міненерговугілля, Мінфіну, НКРЕКП (за згодою), Антимонопольному комітетудоручалося до 1 січня 2017 року розробити за участю експертів СекретаріатуЕнергетичного Співтовариства та подати на розгляд Кабінету Міністрів Українизаконопроект щодо внесення змін до відповідних законів щодо, зокрема, визначенняпорядку та умов концесії майна, що використовується для забезпеченнятранспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу і непідлягає приватизації. Термін був визначений до 1 січня 2017 року.
Станом на 11 листопада2017 року законопроект в парламенті не зареєстровано, хоча Європейська стороназі свого боку зробила все, що могла. Україна в особі Уряду проігнорувала це.Чому? Тому що Уряд України на ділі не зацікавлений у впровадженні нинішніхЄвропейських цінностей щодо прозорості і чесності ринкових відносин.
