Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.06.2020 01:02

Керування транспортом у стані сп'яніння:окремі аспекти досудового розслідування

Початок досудового розслідування кримінального проступку за ст. 286-1КК .Строки досудового розслідування у формі дізнання. Особливості оголошення підозри у кр. провадженнях за ст. 286-1 КК

Вся юридична спільнота та водії транспортних засобів  «в курсі», що керування транспортними засобами з 1 липня 2020 є кримінальним проступком ,й  відповідальність за це діяння настає – кримінальна.

Власне, стаття 286-1 у Кримінальному кодексі буде виглядати так .

"Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років";

Якщо законодавець визначив , що пиятцтво  за кермом – це  кримінальне правопорушення, то треба розуміти, який же порядок притягнення  винної особи до відповідальності.

Раніше, керування транспортним засобом у стані сп’яніння каралось ст. 130 КУпАП, а порядок оформлення адміністративного матеріалу (документування власне правопорушення)  регулювався  Інструкцією  з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. При цьому порядок  огляду поліцейськими водія на стан сп’яніння встановлювався Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У цій інструкції, у розділі 1 вказано: огляд на стан сп’яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я).

Після встановлення факту керування транспортним засобом у стані сп’яніння уповноважена особа складала протокол про адміністративне правопорушення. Складений протокол та iншi матеріали, що підтверджують факт вчинення адмiнiстративного правопорушення, формувалися уповноваженою особою у справу про адмiнiстративне правопорушення.  Оригінал справи про адмiнiстративне правопорушення надсилався до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Суд розглядав адміністративний матеріал та притягав водія до адміністративної відповідальності , або ж не притягував .

З 1 липня 2020 порядок притягнення водіїв за новою статтею  286-1 КК буде відбуватися за правилами КПК :

Окремі аспекти початку досудового розслідування кримінального проступку за ст. 286 -1КК

З 01липня 2020 року  в кримінальному процесуальному кодексі з’являться нові поняття : дізнання та дізнавач. Саме дізнавачі будуть  розслідувати кримінальні проступки, в тому числі й ст.  286-1 КК у формі  дізнання . Розпочинається досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) з моменту внесення відомостей про такий кримінальний проступок в ЄРДР.

Відповідно до зміненої ст. 214 КПК для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

Відповідно до  ст. 40-1 КПК всі вище перелічені дії  має право вчиняти дізнавач , або оперативник за його дорученням. Тож, очевидно , що патрульні поліцейські , які є першими так званими «уповноваженими особами» , з ким зіткнеться водій, котрого зупинили за підозрою у стані сп’яніння, позбавляються права на проведення медичного освідування , та не мають права проводити особистий огляд або огляд речей , відбирати пояснення.

Отже, за логікою законодавця патрульні поліцейські зупинивши водія з підозрою у стані сп’яніння  мають викликати дізнавача для проведення першочергових дій , визначених  ст. 214 КПК.

Після внесення в ЄРДР відомостей про кримінальний поступок дізнавач розпочинає досудове розслідування Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу.

Щодо строків досудового розслідування кримінального проступку

Строк досудового розслідування кримінального проступку є значно коротшим за розслідування злочину.

 Так , ст. 219 КПК (строки досудового розслідування) було доповнено ч. 3 з такими пунктами:

 З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодекс.

У новій ст. 298 -5 КПК зазначено , що у разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.

 У оновленій редекції  ст. 294 КПК зазначено, що якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Звертаємо увагу ,  положення , які запобігають безкінечному продовженню строків досудового розслідування відносяться тільки щодо випадків , зазначених  у п. 1.-2. Ч. 3  ст. 219 КПК , а у випадку , передбаченому п. 3 ч.3 ст.219 КПК  ( якщо підозрюваним  заявлено клопотання про проведення експертизи) такі обмеження на тривалість досудового розслідування та на кратність його продовження прокурором не встановлені.

Хоча , як дослівно написано у статті 298-5 КПК прокурор має право на продовження строків досудового розслідування кримінальних проступків один раз, на 30 днів. Однак , автором статті передбачається, що орган держобвинувачення може зрозуміти цю норму «по –своєму»  та у випадках коли підозрюваний заявить клопотання про призначення експертизи у провадженнях щодо кримінального проступку кожного разу при закінчення строків досудового розслідування прокурор неодноразово може постановляти постанови про продовження .

Щодо окремих особливостей вручення підозри у кр. провадженнях за ст. 286 -1 КК та доцільності призначення експертизи у порядку ст. 298-4 КПК  у таких провадженнях.

Особливістю вручення підозри у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку є те, що одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право ( зверніть увагу: не обов’язок )звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом.

У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.( стаття 298-4 КПК)

На думку автора статті , таке положення статті 298-4 КПК значно звужує можливості захисту у провадженнях за 286-1 КК . Так, на етапі початку дізнання, при проведенні медичного освідування особа ніяк не впливає на хід досудового розслідування, бо не має того об’єму прав, який би дозволяв це робити ( не має статусу підорюваного).

 За таких умов захисник, вступаючи в справу тільки після вручення підозри має справу вже із готовим доказом – результатом медичного освідування. Іноді клієнт категорично заперечує вживання ним будь-яких заборонених речовин. І щоб яким небуть чином висловити незгоду із результатами медичного дослідження , відповідно до ст. 298-4 КПК, захисник має подати клопотання про проведення експертизи , а точніше судового –токсикологічного дослідження, адже цей вид судової експертизи найбільш точно може встановити  предмет доказування у справах за ст. 286-1 КК .

Однак , для такого виду експертизи характерно те, що об’єкти її дослідження, в т.ч. алкоголь , чи наркотичні речовини мають властивість розкладатися, а тому зі спливом декількох діб експерт не зможе встановити достовірно наявність чи відсутність діючих речовин у біологічному матеріалі підзахисного та точну їх концентрацію на час виявлення кримінального проступку .

При цьому, законодавець  встановив право сторони захисту клопотати про проведення експертизи не раніше аніж протягом 2- х днів після оголошення особі про підозру , однак до того моменту біологічний матеріал , який має бути переданий на дослідження судовому експерту може вже бути не придатним для вирішення експертизи.

Тобто , положення  ст. 298-4 КПК , на думку автора позбавляють всякого сенсу заявлення клопотання стороною захисту про проведення експертизи у провадженнях за  ст. 286-1КК.

Тому, на думку автора , тактика захисту в таких справах повинна включати той варіант, за яким не вдасться отримати висновок експертизи , який би свідчив про невинуватість підзахисного на етапі набуття особою статусу підозрюваного. У зв’язку з цими обставинами захиснику слід заздалегідь подбати про можливість доказування невинуватості підзахисного, зокрема щодо проведення лабораторних аналізів біоматеріалу підзахисного на дату вчинення кримінального проступку за ст. 286-1 КК, звичайно, якщо адвокат був  залучений у той же день .

Варто зауважити , що процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 КПК , також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Враховуючи положення  ст. 84 КПК , процесуальні права  передбачені ст. 42 ,93 КПК та положення ст. 290 КПК – сторона захисту має право на самостійне збирання доказів невинуватості особи. Тому, в разі отримання альтернативного медичного дослідження біоматеріалу підзахисного, який виключає стан сп’яніння можливо долучити його до матеріалів провадження як  на стадії досудового розслідування ( п.8 ч. 3 ст. 42 КПК) , так і на стадії відкриття матеріалів  ст. 290 КПК .

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net