Довірча власність. What is it ?

11 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Що нам пропонує законодавець? Вказаним проектом, в першу чергу пропонується вести новий для українських реалій правовий інститут та вид забезпечення виконання зобов’язань - «довірча  власність».

За договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов'язання боржника за кредитним договором (ст. 597¹ ЦК України).

Слід відразу звернути увагу, що сфера застосування вказаного виду забезпечення виконання зобов’язання чітко окреслена – забезпечення за кредитним договором.

Також варто наголосити, що довірча власність є різновидом права власності на майно та новим видом забезпечення виконання зобов’язань, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього у порядку, встановленому законом.

Іншими словами, первісний власник передає своє майно у власність (довірчу) новому власнику, проте для останнього встановлюються обмеження розпорядження та користування:

- обмеження розпорядження – можливість відчуження тільки для звернення стягнення (ст. 597¹ ЦК України);

- обмеження користування – предмет довірчої власності залишається у користуванні довірчого засновника (попереднього власника майна) або визначної договором третьої особи (ст. 597⁴ ЦК України).

Право довірчої власності виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі, а щодо нерухомого майна також підлягає нотаріальному посвідченню. Моментом виникнення права довірчої власності є момент укладення договору, довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 

Довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів. Інші підстави для звернення стягнення на об’єкт довірчої власності можуть бути визначені сторонами договору.

Разом з тим, вказаний проект Закону визначає обов’язкові підстави для звернення стягнення:

1) державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи – боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника;

2) прийняття судом постанови про визнання боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

3) смерті боржника за основним зобов’язанням, визнання його недієздатним або померлим.

Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності відбувається шляхом його продажу довірчим власником будь-якій особі - покупцеві. Довірчий власник зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити боржника, користувача та довірчого засновника про свій намір укласти цей договір та мінімальну ціну продажу.

Протягом зазначеного вище строку боржник (довірчий засновник) має право повідомити стягувача (довірчого власника) про свій намір придбати об’єкт довірчої власності та внести мінімальну ціну продажу на депозит нотаріуса. У разі виконання цих умов боржник набуває переважне право на придбання.

Ціна продажу об’єкта довірчої власності встановлюється довірчим власником одноособово.

Крім того, слід зауважити, що у даному випадку законодавець дозволяє сторонам врегулювати свої правовідносини самостійно, зокрема сторони можуть бути передбачити інший порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, мінімальну ціну продажу такого об’єкта довірчим власником або ж право довірчого власника отримати об'єкт довірчої власності у свою власність (без обмежень на користування та розпорядження) в рахунок невиконаного зобов’язання боржника.

Протягом зазначеного вище строку боржник (довірчий засновник) має право повідомити стягувача (довірчого власника) про свій намір придбати об’єкт довірчої власності та внести мінімальну ціну продажу на депозит нотаріуса. У разі виконання цих умов боржник набуває переважне право на придбання.

Припиняється право довірчої власності у зв’язку із припиненням основного зобов’язання шляхом передачі права власності на вказаний об’єкт довірчому засновнику (боржнику) протягом 5 робочих днів.

Така передача здійснюється на підставі Акта прийому передачі, який підписується сторонами, а при поверненні нерухомого майна – підлягає нотаріальному посвідченню.

Додатково варто звернути увагу, що відступлення права довірчої власності здійснюється виключно за згодою довірчого засновника. 

Підсумовуючи усе вище викладене, слід вести мову про те, що введення у правову систему України такого виду забезпечення виконання основного зобов’язання як право довірчої власності повинно стати першим кроком у стабілізації відносин на кредитному ринку та встановлення рівних правил гри для всіх його учасників.