Невизначеність у договорах про поділ майна: українська та міжнародна практика
Складність укладення договору про поділ майна подружжя полягає в необхідності чіткої конкретизації умов, особливо коли йдеться про «предмети домашнього вжитку».
Укладення договору про поділ майна подружжя – це важливий крок у розв'язанні майнових питань, які можуть виникнути після розірвання шлюбу. Як сімейний адвокат, маю великий досвід роботи з такими ситуаціями і розумію, наскільки тонко необхідно підходити до кожної деталі, що може вплинути на остаточне рішення. Випадок із недавньою постановою Верховного Суду у справі №752/13657/21 (провадження №61-4262в24) яскраво ілюструє, наскільки важливим є ретельне розуміння умов договору та їхнього трактування, особливо коли йдеться про невизначеність у переліку майна.
Отже, за умовами цієї справи, позивач і відповідачка уклали нотаріально посвідчений договір про поділ майна, згідно з яким у власність відповідачки переходять квартира й автомобіль, а позивачеві – предмети домашнього вжитку. Однак предмети домашнього вжитку в договорі не були визначені конкретно, тобто не було чіткого списку речей, що потрапляють під цю категорію. У результаті виникло питання щодо фактичного виконання умов договору, оскільки позивач вважав, що саме відсутність конкретики перешкоджає йому отримати свою частку майна.
Нюанси визначення предметів домашнього вжитку: міжнародний контекст
У світовій практиці подібні ситуації також не рідкість. Наприклад, у США і Великій Британії, укладаючи договори про поділ майна, сторони найчастіше приділяють особливу увагу саме конкретизації речей, що відносяться до категорії «предмети домашнього вжитку». У цих країнах нерідко визначається, що до цієї категорії належать меблі, побутова техніка, кухонне обладнання, тоді як деякі речі можуть залишатися «позакатегорійними», якщо вони мають особливе значення для одного з подружжя (наприклад, предмети колекційного значення чи сімейні реліквії).
Важливість конкретизації умов договору
З практики зрозуміло, що конкретність у договорах мінімізує ризики подальших спорів. У випадку з договором про поділ майна між подружжям цей аспект є ключовим, адже неповний або розмитий опис майна може призвести до конфліктів, як це сталося в описаній справі. Зокрема, в українському законодавстві поняття «предмети домашнього вжитку» не має чіткого законодавчого визначення, що, своєю чергою, може викликати питання щодо обсягу такого майна.
Як зазначив Верховний Суд, якщо сторона договору не направляє претензій або вимог щодо конкретного переліку майна, не звертається до іншої сторони з проханням уточнити деталі або взагалі не проявляє ініціативу щодо конкретизації умов договору, то судові перспективи для розірвання такого договору стають вкрай неясними. Суд підкреслив, що саме по собі невизначення переліку речей не є підставою для розірвання договору, якщо немає доведеного факту відмови іншої сторони від виконання умов.
Роль ініціативи сторін у питаннях конкретизації договору
Тут варто підкреслити: українське законодавство чітко не вимагає конкретизації переліку речей домашнього вжитку, але залишає це на розсуд сторін. Саме ця гнучкість закону вимагає від кожної сторони уважності та ініціативності. Судові інстанції, зокрема Касаційний цивільний суд, неодноразово підкреслюють, що якщо сторона не проявляє ініціативи у визначенні переліку майна, тобто не звертається з пропозицією внести зміни до договору, не направляє претензій або запитів іншій стороні, то для розірвання договору необхідні серйозніші підстави, ніж просто недомовленість.
Сучасна практика європейських країн у поділі майна
У Німеччині, наприклад, до договорів про поділ майна також часто додають додатковий додаток із детальним переліком речей, що значно полегшує процес розподілу. Така практика поширена у шлюбних контрактах, де з самого початку встановлюються детальні списки речей, які будуть вважатися особистими чи спільними. Цей підхід значною мірою допомагає зменшити кількість судових розглядів, а також запобігти розірванню договору через невизначеність у конкретному складі майна.
Практичні поради при укладенні договорів про поділ майна
Конкретизація майна: Включення у договір додаткового переліку речей, що чітко визначає кожен предмет, допоможе уникнути майбутніх непорозумінь. Рекомендую зазначити навіть найдрібніші предмети, що мають цінність для кожної зі сторін.
Ініціатива у вирішенні спорів: Якщо виникає непорозуміння, слід своєчасно звернутися до іншої сторони з проханням уточнити деталі. Як показує практика, своєчасне повідомлення та письмові претензії зможуть значно підвищити шанси на позитивне вирішення питання у разі спору.
Документування комунікації: Будь-яке спілкування щодо виконання договору, особливо якщо виникають претензії, варто документувати. Це можуть бути офіційні листи або навіть електронні листи, які можна використовувати як доказову базу в суді, якщо ситуація дійде до розгляду.
Звернення до професіоналів: Ретельна перевірка умов договору до його підписання є запорукою уникнення майбутніх непорозумінь. Укладення такого договору з нотаріусом або консультація з адвокатом допоможуть уникнути суперечностей у випадку майнових питань.
Укладення договору про поділ майна подружжя потребує чіткого розуміння кожною стороною своїх прав і обов’язків, а також готовності йти на конструктивний діалог. В описаній судовій справі Верховний Суд, розглянувши аргументи сторін, постановив, що для розірвання договору про поділ майна необхідно мати істотні підстави, доведені належними доказами, а невизначеність переліку майна, за відсутності активних дій з боку позивача, не може слугувати вагомою причиною для розірвання договору.
Пам'ятайте: деталі відіграють важливу роль, і чим точніше прописані умови договору, тим менше ризиків виникнення майбутніх спорів.
- Як не втратити демократію в часи війни? Анна Ємельянова вчора о 18:39
- Пастка спокуси: аналіз ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України Дмитро Зенкін вчора о 13:09
- Work-life balance у світі фінтех: виклики та рішення Любов Даниліна вчора о 12:29
- Як вести 2 і більше проєктів на день і при цьому залишатися в ресурсі Катерина Мілютенко вчора о 10:40
- Кіндер-сюрприз зі страшної реальності Євген Магда вчора о 08:46
- Забезпечення позову шляхом зупинення розпоряджень податкового органу Євген Морозов вчора о 08:40
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда 12.12.2024 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович 12.12.2024 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб 12.12.2024 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко 12.12.2024 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак 12.12.2024 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
- Шахрайство з криптовалютою: схеми, захист, запобіжні заходи Фелікс Аронович 11.12.2024 21:51
- Херсонщина: загрозливі тенденції та виклики Тарас Букрєєв 11.12.2024 16:26
- Моє місто: що йому болить і як його лікувати Данило Зелінський 11.12.2024 16:18
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 12349
-
У школу – за бронюванням. З чоловіками або без, Україна ризикує залишитися без вчителів
11414
-
Перший ЗІЛ росіян спалив у 14 років. Історія Героя України Дениса Чубарева
4402
-
Які солодощі найбільше шкодять здоров'ю — результати наукового дослідження
Життя 3546
-
"Піхота в оточенні". Чому утворився Успенівський мішок – ситуація на Курахівському напрямку
2834