Чому не вдається викорінити кнопкодавство?
Забезпечити особисте голосування депутатів - можна.
Пам’ятаєте, як за кілька днів до початку роботи нової Верховної Ради спалахнув скандал, коли тодішній спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань та СБУ завадили йому запустити сенсорну кнопку для персональних голосувань?
Погодьтесь, ситуація досить дивна. На жаль, вона свідчить лише про те, що кожна нова влада намагається усіма силами «відтягнути» вирішення цього болючого питання. Адже протягом 5 років роботи Верховної Ради 8 скликання Парубій жодного разу не підняв це питання.
Історія "кнопки", яка покликана покласти край "кнопкодавству" депутатів, нараховує вже більше десяти років.
Сенсорна кнопка встановлена в Раді давно, але кожне нове скликання парламенту з різних причин відмовлялося нею скористатися.
От і зараз представник президента у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що сенсорна кнопка має мехнічні недоліки і нібито потребує «апгрейду». Звичайно, він переконує, що партія "Слуга народу" всіма руками «за» персоналізоване голосування, однак чомусь не дуже поспішає вирішити це питання.
Не минуло й місяця, і на другому тижні роботи нової Ради суспільство шоковане одразу трьома випадками кнопкодавства, два з яких продемонструвати «слуги народу»! Журналістам вдалось "впіймати" одразу трьох нардепів на кнопкодавстві: "слугу народу" Сергія Литвиненка, "слугу народу" Олену Копанчук та самовисуванця Олександра Ковальова.
Здавалось би, в Україні змінилась влада і старі правила поведінки деяких депутатів в Раді мали би піти у небуття.
Чому це відбувається у нас знову і знову? Адже в жодній демократичній країні світу немає цього ганебного явища.
Депутати, яких помітили за кнопкодавством, вибачились перед суспільством і пообіцяли передати свою місячну зарплату на благодійність, а Президент Володимир Зеленський суворо засудив такі дії і запропонував карати «кнопкодавів» штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі складає 50-85 тисяч гривень.
Як вирішити ситуацію?
Штрафи і публічний осуд – це, звичайно, неприємно. Але я дуже сумніваюсь, що такі методи будуть дієвими.
Тому я разом з іншими депутатами зареєстрував законопроект №2120 щодо особистого голосування народними депутатами України за допомогою сенсорної кнопки (система Рада-3), яка вже встановлена в Раді.
Важливо, що ця ініціатива НЕ потребує жодного додаткового фінансування з бюджетних коштів! Адже система «Рада-3» вже встановлена в Раді, її необхідно лише підключити.
Я пропонував цей законопроект в минулих скликаннях, однак тоді не було політичної волі його ухвалити. Законопроект передбачає внесення змін до Регламенту ВРУ, запровадивши голосування за допомогою електронної системи із застосуванням сенсорної клавіші.
Окрім того, законопроект передбачає, що дані письмової та електронної реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях.
Я закликаю поставити нарешті крапку в цій темі, яка багато років відкладається в «довгу шухляду». Суспільство просто вимагає особистого голосування народних депутатів.
Нещодавно я особисто відвідав Інститут проблем математичних машин і систем, який розробив систему «Рада-3». На експериментальному пульті ми перевірили роботу системи і переконались, що вона працює.
Наше завдання надзвичайно просте і складне водночас – унеможливити голосування за когось. Голосування за якогось іншого депутата – рівноцінно підробці підпису на важливому документі. Тільки уявіть, яке це має значення, коли мова йде про закони, які мають виконувати всі українці!
Сьогоднішня система Рада-3 дає можливість за допомогою сенсорної кнопки голосувати виключно індивідуально. Сподіваюсь, що в парламентській монобільшості це питання отримає нарешті підтримку, а запит суспільства буде виконано.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 131
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10738
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6086
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5812
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3554
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3228