Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес
Польща – ключовий напрямок інвестицій для українського бізнесу з виходом на ринки ЄС.
З початком війни в Україні Польща стала не лише безпечним місцем для роботи українських компаній, а й привабливим місцем для інвестицій. В умовах руйнування інфраструктури, збоїв у ланцюгах постачання та динамічної економічної ситуації багато підприємців з України вирішили інвестувати принаймні частину свого капіталу в Польщу, яка, окрім очевидної переваги територіальної та культурно-мовної близькості, має відносно великий ринок, стабільність, добре розвинену інфраструктуру. Все це в майбутньому також забезпечує можливість подальшої експансії на ринки Європейського Союзу.
Наразі найбільший інтерес українського бізнесу зосереджений у таких секторах, як логістика та транспорт, будівництво, IT та технології, послуги та сектори, пов’язані з виробництвом продуктів харчування.
Крім того, велика кількість українських громадян у Польщі вплинула на розвиток сектору роздрібної торгівлі та електронної комерції, оскільки компанії бачать потенціал у наданні продуктів та послуг, адаптованих до потреб української громади в Польщі. Тому створюються нові магазини, як стаціонарні, так і онлайн, які пропонують українську продукцію, що допомагає задовольнити потреби цієї групи споживачів. Таку ж тенденцію ми могли спостерігати, наприклад, у Великій Британії, під час економічної міграції поляків, після вступу Польщі до Європейського Союзу та відкриття кордонів для заробітчан.
Як я вже зазначала, найбільший інтерес викликає сфера нерухомості та будівництва. Стрімке зростання кількості українських громадян у Польщі збільшило попит на квартири та комерційні приміщення. Деякі девелоперські та будівельні компанії з України, спостерігаючи цю тенденцію, вирішують реалізовувати нові проекти будівництва, як житлового, так і комерційного призначення. Ці інвестиції не тільки допомагають задовольнити зростаючий попит на нерухомість, але й сприяють економічному зростанню Польщі. Варто зазначити, що окрім інвестицій, у будівельному секторі працює найбільша кількість невеликих одноосібних компаній, зареєстрованих громадянами України (ФОП), які зазвичай спеціалізуються на ремонтно-оздоблювальних роботах.
У свою чергу, геополітичні зміни та руйнування ключових транспортних шляхів в Україні призвели до того, що Польща – завдяки своєму стратегічному розташуванню та добре розвиненій дорожній та залізничній інфраструктурі – стала основним логістичним центром експорту та імпорту товарів для багатьох українських компаній. Водночас українські інвестиції в польські логістичні центри відіграють все більшу роль у регіональному розвитку, особливо через інтенсивну торгівлю та необхідність альтернативних транспортних шляхів після блокади портів на Чорному морі. Важливим учасником цього процесу є група Метінвест, яка з початку війни інвестувала у розвиток логістичних центрів у Польщі, створюючи таким чином стабільний ланцюжок постачання української сировини для виробництва сталі в Європу.
Крім того, Українська державна залізниця «Укрзалізниця» створила спільне підприємство для збільшення експорту вантажів з України на захід через польсько-український кордон. Ця співпраця передбачає організаційні та технічні рішення, що вкрай важливо в умовах блокади українських морських портів. Таким чином, українські інвестиції в логістичні центри в Польщі відображають ширшу тенденцію економічної співпраці між двома країнами, яка також включає металургійну, залізничну та транспортну галузі, допомагаючи Україні знайти альтернативні шляхи експорту до Європи та світових ринків.
Виробничий сектор, особливо пов'язаний з легкою та харчовою промисловістю, є ще однією галуззю економіки, в яку українські компанії все більше готові інвестувати. Польські заводи пропонують стабільні умови для виробництва, а доступ до ринків ЄС означає, що цю продукцію можна легко експортувати. Багато українських підприємців переносять свої виробничі підприємства до Польщі, щоб уникнути ризиків, пов’язаних з війною, водночас отримати переваги від більш передбачуваного регуляторного середовища та нижчих витрат на логістику.
Протягом багатьох років Польща була визнана одним із найважливіших ІТ-центрів Європи з розвиненою інфраструктурою та широким колом кваліфікованих спеціалістів. Для українських технологічних компаній Польща стала природним місцем для переїзду та розвитку, особливо після початку війни. У Польщі є не лише філії відомих українських IT-компаній, а й стартапи, які шукають стабільне середовище для ведення бізнесу. Пропонуючи підтримку у сфері цифровізації, електронної комерції, кібербезпеки та штучного інтелекту, українські компанії доповнюють польський ринок, впроваджуючи нові ідеї та інновації.
Інвестиції українського бізнесу в Польщу мають велике значення для обох країн. Завдяки їм створюються нові робочі місця на польському ринку, що в свою чергу однозначно стимулює економічне зростання, а українські компанії знаходять стабільність у Польщі та вихід на нові ринки та набувають досвіду ведення бізнесу в країні Європейського Союзу.
У довгостроковій перспективі, я думаю, можна очікувати подальшого зростання інтересу до Польщі як місця для розвитку бізнесу, особливо в контексті запланованої реконструкції України.
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус вчора о 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко вчора о 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 277
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 220
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 109
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 96
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 65
-
Дніпро – не мета. Пояснюємо, чому Росія рветься до Дніпропетровської області
40307
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38650
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 36459
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
25327
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 21926